22 Всесвіт і людина, космічні закони і їх значення

23 Поняття про біосферу, її складові та короткі характеристики.

Біосфера – це оболонка землі, заселена живими організмами, сфера життя людини.

Біосфера – загально планетна оболонка, склад, будова й енергетика якої зумовлені минулою і сучасною діяльністю всієї сукупності живих організмів на землі. Виникла близько 3,5 млрд. років тому. Охоплює частину атмосфери до озонового шару (20 – 25 км), верхні шари земної кори і всю гідросферу. Нижня межа опускається в середньому на 2-3 км на суші і на 1-2км нижче дна океану. Нижня термічна межа біосфери зумовлена високими температурами глибинних верств земної кори. Верхня – наявністю короткохвильового ультрафіолетового проміння, від якого живі організми захищені озоновим шаром.

Біосфера є складною, цілісною, організованою і саморегульованою екологічною системою, в якій під впливом живих організмів відбувається акумуляція, трансформація і перерозподіл величезних ресурсів речовини і енергії.

Історія біосфери налічувала близько 500 млн видів організмів. У наш час їх залишилося близько 2 млн. усі вони об’єднуються у 4 царства живої природи: рослини (0,5 млн видів), тварини (1,5 млн видів), гриби (понад 100 тис видів), бактерії (мікроскопічні, часто одноклітинні організми). Істоти різних царств тісно пов’язані між собою. Сукупна маса усіх живих організмів на планеті обо певній її ділянці називається біомасою.

Залежно від навколишнього середовища та способу живлення до складу біосфери належать організми 3-ох типів.

1 тип продуценти (автотрофи – організми, які живляться та рахунок води, вуглекислого газу, мінеральних солей – 350 тис видів рослин землі)

2 тип консументи (гетеротрофи – організми, які харчуються автотрофними організмами або їх залишками – це всі тварини, рослини – паразити, хижі рослини, гриби)

3 типредуценти (сапротрофи – мікроорганізми, що розкладають органічну речовину автотрофів та гетеротрофів до простих сполук – води, вуглекислого газу і мінеральних солей. Усього їх налічується 75 видів)

24 Екологія, її завдання та проблеми; заходи по зменшенню негативного впливу зовнішнього середовища на стан здоровя.

Екологія – наука про взаємовідносини організмів і довкілля. Сучасна екологія – це нова комплексна наука про виживання в довкіллі. Специфіка сучасної екології полягає в тому, що вона із суто біологічної науки перетворилась на комплекс знань, увібравши в себе розділи географії, геології, хімії, фізики, соціології, економіки.

Завдання:

• Вивчення загального стану сучасної біосфери, умов його формування та причин змін під впливом природних і антропогенних факторів.

• Прогнозування динаміки стану біосфери у часі та просторі.

• Розробка з урахуванням основних екологічних законів шляхів гармонізації взаємовідносин людського суспільства й природи, збереження здатності біосфери до самоочищення, саморегулювання й самовідновлення.

Екологічна проблема – це проблема взаємовідносин суспільства та природи, збереження навколишнього середовища. Актуальними екологічними проблемами сучасного світу є зміна складу атмосфери, зменшення озонового шару, глобальне потепління клімату, вирубування лісів, випадіння кислотних дощів, забруднення світового океану, процес спустелення земель.

Здоровя людини значною мірою залежить від стану довкілля, кліматичних і географічних особливостей навколишнього середовища . наприклад, забруднення грунту, повітря чи води хімічними речовинами, безконтрольне і неправильне застосування хімічних добрив чи отрутохімікатів у сільському господарстві спричиняють у людей алергічні захворювання, ураження шкіри, травної та дихальної систем, зумовлюють збільшення частоти виникнення злоякісних пухлин (онкологічні захворювання).

25 атмосфера та здоровя людини

26 гідросфера і здоровя людини

27 космічні тіла та їх вплив на здоровя

28 основні поживні речовини їжі, їх характеристика.

Раціональне харчування – один з важливих чинників збереження здоровя. Раціональним харчування бути тільки тоді, коли до організму разом з харчовими продуктами надходитимуть усі поживні речовини, вітаміни та мінеральні солі в кількостях, необхідних для нормальної життєдіяльності. Потреба людини в поживних речовинах визначається її масою, віком і рівнем рухової активності.

Білки – найбільш необхідні для життя органічні речовини. Вони використовуються в організмі для побудови та відтворення клітин та тканин, утримують воду в клітинах, переміщують поживні речовини, утворюють енергію. Усі білки поділяють на повноцінні і неповноцінні. Це залежить від співвідношення в їхньому складі незамінних амінокислот, тобто наскільки співпадають відносні рівні окремих амінокислот у білках із їхнім вмістом в організмі людини, наскільки такі білки повноцінні. Повноцінними білками вважають білки мяса, риби, сиру, молока, яєць. Відносні рівні незамінних амінокислот у цих білків схожі з білками, із яких побудовано людське тіло. Неповноцінні білки містяться у рослинних продуктах, а також до них належить желатин із сполучної тканини тварин. Потреба дорослої людини у білках становить 1,01 г на 1 кг маси тіла. Білки не відкладаються про запас, ті які надійшли понад потребу використовуються як джерело енергії.

Жири

До них належать жирні кислоти, холестерин та речовини, які з них утворились. Вони використовуються як енергетичний матеріал, входять до складу мембран. Раціон людини повинен містити 90-100 г жиру, у тому числі 30-35г рослинної олії. Холестерин – це важливий компонент мембран, із нього утворюються жовчні кислоти.

Вуглеводи

Забезпечують 50-55% потреби людини в енергії. Засвоєння вуглеводів із різних продуктів складає 85-98% .

співвідношення білків, жирів та вуглеводів у повноцінному раціоні складає 1:1,2:4,6. Нестача поживних речовин призводить до зменшення маси тіла, зниження працездатності, порушення росту і розвитку організму.