39 Шляхи духовного розвитку та самовдосконалення людини.

Духовний розвиток людини зумовлений її ставленням до мистецтва, літератури, релігії, історії й традицій свого народу, самої себе та інших людей. Самопізнання та самовдосконалення – це шлях до духовного розвитку. Самопізнання дозволяє людині зрозуміти своє місце у світі, сенс життя, формує її характер і волю. Самопізнання здійснюється через самоспостереження, самооцінку, самокритику, самоаналіз. Пам’ятайте, що знання своїх недоліків – це ваша сила, визнання їх – благородство, а виправлення – мудрість.

40 Методика самопізнання, її складові і значення.

41Режим дня,раціональна організація праці і відпочинку.

42 Фізична культура, її складові і значення

Рухова активність є однією з найважливіших і необхідних умов розвитку організму людини. Фізичні вправи залежно від їхнього впливу на організм поділя­ють на 4 групи.

До першої групи належать вправи, які розвивають голов­ним чином швидкість (сприн­терський біг, плавання, їзда на велосипеді на невеликі дистанції).

Другу групу складають впра­ви, які розвивають спритність (спортивна і художня гімнастика, акробатика, стрибки, гірські лижі, волейбол, бадмінтон).

Третя група включає вправи, які розвивають витривалість, а саме: стаєрський і марафонський біг, велосипедні шосейні гонки, спортивні ігри, лижні гонки, аль­пінізм, веслування тощо.

І до четвертої групи відно­сяться вправи, які розвивають силу (важка атлетика, єдинобор­ства, атлетична та спортивна гім­настика, скелелазіння).

Всі види спорту мають багато спільного, взаємодоповнюються. Тільки при вмілому і комплексному застосуванні фізичних вправ можна успішно вирішити питання зміцнення здоров'я і всебічного розвитку підлітків. Заняття мають проводитися відповідно до вікових і фізіологічних можливостей із вра­хуванням індивідуальних особли­востей та здібностей, під контролем тренера, вчителя валеології або фізичної культури, лікаря або під самоконтролем фізичного стану.

Фізичні вправи дадуть ба­жаний ефект тільки за умови дотримання основних валеологічних принципів: система­тичності занять, поступового збільшення навантаження, відповідної періодичності.

Рухова і фізична активність є винятково важливим., фундаментальним чинником формування, збереження, зміцнення здоров'я та розвитку людини, особливо в ди­тячому, підлітковому та юнацькому віці.

Дія руху на організм забезпечується різноманітними ме­ханізмами (м'язовим, дихальним,, серцевим., судинним, ре­гуляторним, і травним,) і сприяє його всебічному розвит­кові та тренуванню основних систем пристосування (адаптаціїй реактивності) та захисту (резистенції), які є фізіологічною основою гомеостазу і здоров'я людини.

43 Загартовування організму, використання різних природних факторів.

Під загартовуванням слід розуміти комплекс заходів, спрямованих на вдосконалення системи терморегуляції, захисних можливостей, підвищення стійкості організму до впливу різних метеорологічних факторів: холоду, тепла, вологості, коливань атмосферного тиску та інших кліматичних умов. Ефективність, важливість, доступність і простота застосування процедур загартовування дозволяють поставити їх в поряд з іншими найважливішими факторами оздоровлення. Слід лише зауважити, що систематичне проведення процедур загартовування знижує ймовірність виникнення застуди у 2,5-5 разів.

Виключно велике значення для загартування мають водні процедури. Під час водних процедур відбувається послідовне звуження і розширення кровоносних судин, що зумовлює перерозподіл крові між шкірою та внутрішніми органами. Тренування кровоносних судин дає змогу організму ефективніше адаптуватися до температурних змін довкілля. Крім цього, подразнюючи температурні рецептори шкіри, вода тонізуюче впливає на нервову систему.

Під дією сонячних променів покращується обмін речовин, збілшується кількість еритроцитів в крові, нормалізується діяльність нервової системи, підвищується

працездатність, в організмі стимулюється синтез вітаміну «Б», який має велике значення для формування кісткової тканини (особливо у дітей та підлітків), мінеральному обміні, функціонуванні нервової системи.

При застосуванні сонячних ванн необхідно особливо суворо дотримуватись принципів дозування і поступовості. Кращим часом для інсоляції є ранкові години. Тривалість перших сонячних ванн 3-5 хвилин. Збільшуючи час на 2-3 хвилини, можна довести тривалість цієї процедури до 30-40 хвилин. Сонячні ванни необхідно завершити обмиванням водою або купанням.

Не можна допускати передозування інсоляції, оскільки ультрафіолетове проміння має здатність накопичуватись (акумулюватися) в організмі протягом усього життя й у людей старшого віку може стати причиною виникнення раку шкіри. Крім цього, нерозумне і невміле застосування сонячних ванн може призвести до опіків, загального перегрівання організму, сонячного удару тощо. Кожна людина повинна вміти надавати допомогу при сонячних ураженнях.