- •1 Поняття про предмет валеології, її завдання і значення
- •2 Теоретичні та методологічні основи валеології, її зв'язок з іншими науками
- •3 Сутність поняття здоров’я, класифікація його видів.
- •4 Фактори та умови здоровя
- •5 Критерії здоровя, оцінка його рівня та показники.
- •6 Поняття про третій стан
- •7 Хвороба та її фактори
- •8 Основні причини захворювань, шляхи попередження
- •9 Нормативна основа охорони здоров’я громадян України
- •10 Державна політика щодо охорони здоров’я та медичного обслуговування населення.
- •11 Проблеми охорони здоров’я, шляхи їх розв’язання
- •12 Соціальні фактори здоровя, фактори ризику
- •13 Вплив на організм трудової діяльності, зокрема, фізичної та розумової праці
- •14 Вплив на організм небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
- •15 Організація охорони праці на на державному та виробничому рівнях
- •16 Спосіб життя людини, його категорії і поняття.
- •17 Культура і здоровя людини, місце здоровя в ієрархії цінностей
- •18 Зловживання алкоголем: причини, прояви, вплив на здоров’я.
- •19 Табакопаління: причини, вплив на здоровя
- •20 Наркоманія: причини, прояви,вплив на здоров’я
- •21 Проблеми статевого виховання
- •22 Всесвіт і людина, космічні закони і їх значення
- •23 Поняття про біосферу, її складові та короткі характеристики.
- •24 Екологія, її завдання та проблеми; заходи по зменшенню негативного впливу зовнішнього середовища на стан здоровя.
- •29 Мінеральні речовини та вітаміни в продуктах харчування
- •30 Різноманітність та збалансованість харчування
- •31 Енергійна цінність продуктів харчування
- •32 Організація раціонального харчування оздоровчі системи
- •33 Психічне здоровя, його критерії сканер
- •34 Психогігієна, її складові та проблеми
- •35 Поняття про стрес, фази його перебігання.
- •36 Поняття про психогенії, її причини і попередження.
- •37 Психічна саморегуляція, методика аутотренінгу.
- •38 Поняття про духовність та духовне здоровя, їх джерела і значення
- •39 Шляхи духовного розвитку та самовдосконалення людини.
- •40 Методика самопізнання, її складові і значення.
- •41Режим дня,раціональна організація праці і відпочинку.
- •42 Фізична культура, її складові і значення
- •43 Загартовування організму, використання різних природних факторів.
- •44 Програма індивідуального оздоровлення, її розробка, зміст, організація виконання.
- •45 Популярні системи оздоровлення
33 Психічне здоровя, його критерії сканер
34 Психогігієна, її складові та проблеми
35 Поняття про стрес, фази його перебігання.
Термін «стрес» (англ. вігезз -тиск, напруження) уперше запровадив канадський учений-біолог Ганс Селье (1936) для позначення неспецифічної реакції організму на дію подразника. Як правило, така реакція виникає у відповідь на незвичайні для організму подразнення. За Г. Сельє, у розвиткові стресу виділяють три основні стадії: стадію небезпеки, за якої
мобілізуються захисні сили організму; стадію резистентності,
або захисту, під час якої організм пристосовується до стресогеннбї ситуації; стадію виснаження ^^Iк наслідок тривалого впливу стресу.
Інакше кажучи, стрес у широкому розумінні — це і реакції організму, пов'язані з очікуванням стресу (стрес чекання), і реакції безпосередньо на джерело стресу (власне стрес), і реакції післядії стресу (післястрес). Тобто розрізняють три фази стресу.
Стрес чекання Г. Сельє трактував як мобілізаційний стрес, за якого включаються захисні механізми організму, допомагаючи йому підготуватися до певного напруження. Центральна нервова система активує синтез і виведення в кров гормонів надниркових залоз (в першу чергу адреналіну і норадреналіну), внаслідок чого їхня концентрація в крові може швидко збільшуватись у декілька разів. Причини стресу чекання можуть бути самі різні. Це — хвилювання перед екзаменом, відповідальним виступом, вирішальною розмовою тощо. Роль першої фази стресу (стресу чекання) полягає не тільки в тому, щоб мобілізувати захисні сили організму, але й надати йому у потрібний період енергію для ефективної реакції.
Власне стрес. Підготовлений у першій фазі організм в необхідний момент спроможний реалізувати максимум своїх можливостей. Спортсмен досягає вищих результатів на змаганнях, ніж на тренуванні, студент на екзамені краще відповідає, ніж під час навчання. Це — еустрес (корисний стрес). Він завжди пов'язаний із бажанимпозитивним ефектом. Такий стрес є необхідною умовою розвитку організму.
Проте напруження не може тривати надто довго. Надмірно тривалий стрес може призвести до зриву. Г. Сельє назвав таке явище дистресом. Дистрес завжди неприємний, пов'язаний із негативним ефектом. Дистрес, або гіперстрес, швидко виснажує надниркові залози, а це призводить до розладів механізмів адаптації.
Післястрес. У цій фазі стресу виділення адреналіну у кров'яне русло під час відпочинку зменшується. Біохімічні й фізіологічні показники поступово повертаються до вихідних рівнів.
Отже, стрес - це сукупність загальних, неспецифічних біохімічних, фізіологічних і психологічних реакцій організму, які виникають внаслідок дії надзвичайних подразників різної природи і характеру, що спричиняють «напруження» функцій організму.
36 Поняття про психогенії, її причини і попередження.
37 Психічна саморегуляція, методика аутотренінгу.
38 Поняття про духовність та духовне здоровя, їх джерела і значення
Духовний аспект здоровя передбачає розуміння нами цілісності особистості, визначає сенс життя людини, її гармонійність як індивідуума. Невід’ємною складовою духовного здоровя людини є здатність до співпереживання та співчуття, добросовісність, доброзичливість, порядність, терпимість. духовність – це зв'язок між зовнішнім і внутрішнім світом людини, усвідомлення нерозривної причетності до живої та неживої природи. Висока духовність – це мета і обов’язкова умова всіх оздоровчих систем. Без духовності людина не може подолати хвороби, одужати, бути здоровою і щасливою. Якщо людина не живе духовним життям, її фізичні резерви швидко вичерпуються, що неминуче призводить до хвороби. І навпаки, в історії людства відомі випадки, коли завдяки великій духовності та вірі люди з надзвичайно важкими захворюваннями чи травмами не тільки одужували, але й поверталися до активного життя.