6. Позначення фізичних величин
t – темпи проведення виробок, м/міс |
С – собівартість вугілля, грн/т; Ск – витрати на проведення виробок, грн/м; Кпер– витрати на перекріплення виробок, грн/м; Странсп – витрати на транспортування вантажів, грн./тм, Квитр – капітальні витрати; q – трудоємність робіт, грн./м; р – продуктивність пласта, т/м2; с- коефіцієнт добування; h – наклона висота поверху, L – річне посування очисних вибоїв, м
|
––
річна і добова
потужність шахти;
– розмір шахтного
(рудного) поля за простяганням;
– розмір шахтного
(рудного) поля за падінням чи повстанням;
– потужність
пласта або покладу корисних копалин;
– кут падіння
пласта, або залягання покладу корисних
копалин;
– площа перетину
виробки у проходці;
– глибина розробки
корисної копалини;
– коефіцієнт
міцності порід за шкалою проф. М.М.
Протод’яконова;
– об’ємна вага
породи;
– щільність
породи.
–
балансові запаси
вугілля;
–
промислові запаси
вугілля;
–
сумарні втрати
вугілля;
–
термін служби
шахти;
–
довжина лави;
довжина виймального стовпа;7. Форма підсумкового контролю
Нормативна форма підсумкового контролю – екзамен. Підсумковий контроль здійснюється у вигляді комплексного оцінювання якості засвоєння навчального матеріалу дисципліни без участі студента на підставі результатів усіх модульних контролів. Оцінювання визначає ступінь оволодіння студентом компетенціями, що передбачені програмою.
Підсумковий контроль реалізується шляхом визначення середньозваженого балу за результатами всіх модульних контролів.
8. Відповідальність за якість викладання
Відповідальність за якість викладання несе завідувач кафедри.
ЛЕКЦІЇ
2.1. Загальні положення
2.1.1. Терміни та їх визначення
Проектування – процес створення проекта-прототипа, прообраза гаданого чи можливого об’єкта. В процесі проектування виконуються техніко-економічні розрахунки.
Проект – комплект технічної, конструкторської і проектної документації (схеми, креслення, розрахунки, пояснювальні записки, макети, специфікації, локальні і загальні кошториси, калькуляція і описи).
Система – можність елементів, що знаходяться у відношенні і зв’язках один з однім, які утворюють звичайну цілісність, єдність.
Системний підхід у проектуванні – напрям методології спеціального наукового пізнання, в основі якого лежать дослідження об’єктів як систем. Він орієнтує дослідження на розкриття цілісності об’єкту і механізмів, що його забезпечують, на вияви багатообразних типів зв’язків складного об’єкту та зведення їх в єдину теоретичну картину
2.1.2. Зміст та навчальні цілі лекційних модулів
Перелік лекційних модулів відповідно до робочої програми дисципліни «Проектування гірничого виробництва» наведено у таблиці 1.
Таблиця 1. Перелік лекційних модулів дисципліни
№ модуля |
Зміст модуля |
1 |
Лекції 10 семестр, (6…19 тижні), 14 тижнів Аудиторні – 2 години на тиждень |
1. Передмова. Поняття термінів «проектування» і «проект». Організація проектування в Україні. Роль проектування у гірничому виробництві |
|
2. Структура, планування та фінансування роботи проектних організацій. Вихідні матеріали для проектування. Основні види проектних робіт. Стадії технологічного проектування. Склад та зміст проекта шахти. Комплексні проекти. Типові проекти. Основні директивні та нормативні документи. Узгодження проектів з відповідними відомствами. Експертиза проектів та кошторисів. Визначення вартості проектно-пошукових робіт. |
|
3. Методи розрахунку проектних задач. Економіко-математичне моделювання. Основні уявлення щодо математичної моделі шахти. Вартісні показники при проектуванні шахти. Розробка фрагментів економіко-математичної моделі шахти. Статистичний метод розрахунку та метод варіантів. |
|
3 |
Лекції 10 семестр, (23…34 тижні), 11 тижнів Аудиторні – 2 години на тиждень |
1. Метод оптимізації та експериментальний метод. Проектування раціонального варіанта системи розробки на робочому горизонті за геомеханічними і вартісними критеріями. Визначення та обґрунтування раціональної системи розробки за геомеханічним критерієм. Визначення та обґрунтування раціональної системи розробки за вартісним критерієм. |
|
2. Проектування раціонального варіанту схеми підготовки на робочому горизонті за геомеханічними і вартісними критеріями. Аналіз схем підготовки, за яких можлива реалізація визначеної системи розробки. Визначення та обґрунтування раціональної схеми підготовки за геомеханічним критерієм. Визначення та обґрунтування раціональної схеми підготовки за вартісним критерієм. |
|
3. Проектування технологічної схеми гірничих робіт на робочому горизонті. Вибір та обґрунтування схеми розміщення гірничих робіт (з пластовою чи польовою підготовкою). Обґрунтування параметрів підготовчих та очисних робіт, транспорту, вентиляції та дегазації. Визначення техніко-економічних показників робочого горизонту. Розрахунок показників для побудови календарного плана. Методика побудови календарного плана. Визначення тривалості гірничих робіт при введені робочого горизонту в експлуатацію. Методика побудови укрупненого плана(графіка) гірничих робіт на робочому горизонті |
|
4. Проектування пропускної спроможності технологічних ланок шахти. Розрахунок продуктивності шахти за фактором «очисні роботи». Розрахунок продуктивності електровозного чи стрічкового транспорту. Розрахунок продуктивності пристовбурного двора та під’йома. Методологія автоматизованого проектування. Етапи розвитку. Основи побудови систем автоматизованого проектування. Принципи побудови підсистеми автоматизованого випуску проектно-графічної документації. |
|
5. Основні принципи створення інтенсивної технології видобування вугілля на робочому горизонті. Створення інтенсивної технології за принципом «безперервності робіт». Створення інтенсивної технології за принципом «паралельності робіт». Створення інтенсивної технології за принципом «пропорційності робіт». |
|
6. Проектування інтенсивної технології. Загальні принципи і схема проектування, показники і критерії оцінки технологічних схем високопродуктивних шахт. Визначення робочої швидкості руху видобувної машини і можливого навантаження на лаву, річної продуктивності шахти. Основні екологічні аспекти від негативного впливу підземних робіт на навколишнє середовище. Порівняння способів розробки і аналіз методів встановлення межі між ними. |
Спираючись на матеріал лекційних модулів студент повинен вміти:
характеризувати предмет, об’єкт і загальну методологію проектування;
визначати сутність проектування гірничого виробництва;
володіти основними поняттями, структурою і етапами проектних робіт;
характеризувати вихідні матеріали для проектування;
характеризувати основні види проектних робіт;
характеризувати принципи узгодження проектів з відповідними відомствами, експертизу проектів і кошторис, основні нормативні документи для проектування;
володіти основними уявленнями щодо математичної моделі шахти;
розраховувати вартісні показники при проектуванні шахт;
розробляти фрагменти економіко математичної моделі шахти і розраховувати відповідні показники;
визначати параметри розробки вугільних пластів через геометричні розміри шахтного поля;
обґрунтовувати вихідні дані за планами гірничих робіт;
проектувати раціональні варіанти системи розкриття, підготовки і системи розробки вугільних пластів за геомеханічними і вартісними критеріями;
обґрунтувати схеми розміщення гірничих робіт на відповідному горизонті з пластовою чи польовою підготовкою;
обґрунтувати параметри підготовчих та очисних робіт, транспорту, вентиляції та дегазації на робочому горизонті;
характеризувати методику побудови укрупненого плану (графіку) гірничих робіт на робочому горизонті;
розраховувати параметри побудови календарного плану і викреслювати його у відповідному масштабі;
проектувати пропускну спроможність технологічних ланок шахти за чинниками: «очисні роботи», «пристовбурний двір», «підйом», «вентиляція»;
обґрунтувати основні показники інтенсивної технології видобування вугілля на робочому горизонті за принципами «безперервності робіт», «паралельності робіт», «пропорційності робіт»;
проектувати інтенсивну технологію гірничих робіт;
Сформульовані вище навчальні цілі дають об'єктивну можливість однозначно судити про ступінь їх досягнення як при самоконтролі, так і при зовнішньому контролі засвоєння навчального матеріалу.