- •Кафедра підземної розробки родовищ
- •1. Галузь використання
- •2. Нормативні посилання
- •3. Базові дисципліни
- •4. Дисципліни, що забезпечуються проектування гірничого виробництва
- •5. Зміст дисципліни та розподіл часу за видами занять
- •6. Позначення фізичних величин
- •7. Форма підсумкового контролю
- •8. Відповідальність за якість викладання
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Терміни та їх визначення
- •2.1.2. Зміст та навчальні цілі лекційних модулів
- •2.1.3. Форми проведення лекцій
- •2.1.4. Методичні рекомендації до лекцій
- •2.1.5. Методичні рекомендації до самостійної роботи
- •2.2. Засоби контролю
- •9 Осінній семестр,
- •10. Які якісні і кількісні параметри шахти ви знаєте?
- •Еталони відповідей на питанання екзаменаційних білетів
- •2.2.1. Лекційна екзаменаційна робота №2 з дисципліни «Проектування гірничого виробництва», Семестр 10.
- •21. Недоліки методики проектування шахт.
- •Еталони відповідей на питанання екзаменаційних білетів
- •3. Оцінювання лекційних модулів
- •«Добре» – 75-90 балів; «Задовільно» – 60-74 балів; «Незадовільно» – до 60 балів
- •4. Практичні заняття
- •Практичне заняття №1
- •Журнал вихідних даних для розробки проекту шахти “Нова” Державної холдінгової компанії “ввгу”
- •Методика визначення виробничої потужності та строку дії шахти
- •4.1.2. Змістовий модуль №1 «2. Визначення параметрів розробки вугільних пластів через геометричні розміри шахтного поля», кількість годин – 2 Практичне заняття №2
- •Промислові запаси виїмкової дільниці
- •Термін дії гірничих виробок.
- •Запаси в шахтному полі
- •Визначення виробничої потужності шахти
- •Визначення терміну служби шахти
- •4.1.3. Змістовий модуль №1 «3. Розрахунок питомої протяжності проведення гірничих виробок та їх вартості», кількість годин – 4 Практичне заняття №3
- •Розрахунок питомої довжини проведення гірничих виробок та вартості їх проведення
- •Розрахунок питомої довжини й вартості виїмкових (ярусних, поверхових) штреків
- •Розрахунок питомої довжини проведення похилих виробок (ухилів, бремсбергів і ходків при них) і витрати на їхнє проведення
- •Визначення питомої довжини й вартості проведення головних транспортних і вентиляційних штреків
- •1. Проведення протяжних гірничих виробок
- •Значення вхідних до неї величин беремо з відповідних таблиць або розраховуємо за формулами.
- •Повна вартість проведення стовбура становитиме
- •2. Спорудження пристовбурних дворів
- •4.1.4. Змістовий модуль №1 «4. Розрахунок вартісних показників при проектуванні систем гірничого підприємства». Практичне заняття №4
- •4.1.5. Змістовий модуль №1 «5. Розрахунок фрагментів економіко-математичної моделі конкретної шахти», кількість годин – 4 Практичне заняття №5
- •5. Розрахунок фрагментів економіко-математичної моделі конкретної шахти
- •Економіко-математична модель шахти
- •4.2. Практичний модуль №2, 9 семестр, 2 чверть
- •4.2.1. Змістовий модуль №2 «. 1. Планування гірничих робіт на прикладі окремої шахти для проекту подальшого розвитку (або згортання) шахти», кількість годин – 2 Практичне заняття №1
- •Методичні пояснення до виконання завдань теми "Обчислення та аналіз собівартості продукції"
- •Калькуляція собівартості продукції
- •4.2.2. Змістовий модуль №2 «2. Розрахунок пропускної спроможності усіх технологічних ланок шахти», кількість годин – 4 Практичне заняття №2
- •Розрахунки продуктивності (пропускної здатності) окремих технологічних ланок шахти
- •4.2.2.1. Очисні роботи
- •4.2.2.1.2. Підземний транспорт
- •4.2.2.1.3. Підйом
- •4.2.2.1.4. Перевірні розрахунки міцності з вентиляції
- •4.2.2.1.5. Поверхневий технологічний комплекс
- •Практичне заняття №3
- •Круті пласти
- •Планування відпрацьовування запасів руди в поверсі
- •Складання та оптимізація календарного плану рудника
- •1. Календарний план рудника й принципи його оптимізації
- •2. Визначення часу початку робіт з розкриття й підготовки
- •3. Визначення числа діючих блоків
- •Практичне заняття №4
- •Практичне заняття № 5
- •4. Календарний план відпрацювання вугільних пластів
- •Розрахунок впливу гірничих робіт на навколишне середовище
- •4.1.5. Форми проведення практичних занять
- •6. Оцінювання практичних занять
- •7. Бібліографічний список літератури
4.2.2.1.3. Підйом
4.2.2.1.3.1. Продуктивність підйомних установок залежить від їх технічних параметрів, кількості обслуговуваних горизонтів, що виконують функції розподілу та структури вантажів на горизонтах та іншими умовами. З урахуванням цього рекомендуються два варіанти розрахунку продуктивності підйомних установок:
при попередньо регламентованому на горизонтах часу підйому вантажів;
за наявності декількох діючих горизонтів без регламентації розподілу часу робіт підйомних установок на горизонтах.
4.2.2.1.3.2. Розрахунок продуктивності кожної підйомної установки (аПІД) при попередньо регламентованому часу її роботи за визначенням загальних, допоміжних або загальних та допоміжних операцій (підйом вугілля, спуск-підйом людей, породи та інше) приймається для кожного горизонту, який обслуговується:
; т/добу,
де Т – час роботи підйомної установки за добу при обслуговуванні горизонту, хв;
tц – час роботи циклу підйомної установки; приймається за даними хронометражних спостережень при максимально допустимих швидкостях руху посудини (скіпа) або визначається за формулами
для двоскіпових та двокліттьових підйомів: tц = tдв· tн.р.;
- для односкіпових та однокліттьових підйомних установок (або двокінцевих при обслуговуванні горизонту однією місткістю (посудиною)):
tц = 2tдв· tн.р
де tдв – тривалість руху підйомної місткості по прямолінійній ділянці стовбура за цикл, с:
- для установок з неперекидними клiтями:
;
для установок з перекидними клiтями та скіпами :
де Н – загальний шлях руху підйомних місткостей, м;
hР – шлях, який проходить рама скіпа (кліті) за час ходу вальця у розвантажувальних кривих;
Vmax – максимальна швидкість руху підйомної місткості:
V = {VТ; VП.Б. ; VД }
де VТ – технічно можлива швидкість руху місткості, м/с;
VП.Б. – швидкість руху підйомних місткостей. При транспортуванні вантажу у вертикальних виробках визначається проектом; на похилих виробках вона не повинна перевищувати 7 м/с при підйомі вантажу в клiтях.
При підйомі чи спуску людей у клітях або у скіпах – клітях у вертикальних виробках VП.Б. з урахуванням висоти підйому не повинна перевищувати величини:
-
Висота підйому, м
20;
30;
40;
50;
75;
100;
200;
300;
400;
ін.
VП.Б., м/с
3,5;
4,3;
5,0;
5,6;
6,9;
8,0;
10,5;
11,5;
12,0
12,0
при підйомі (спуску) людей у похилих виробках – 5 м/сек.;
VД – допустима швидкість руху підйомних місткостей, м/с. Приймається за проектом (при відхиленні фактичного стану армування стовбура значення приймається згідно з актом налагодження підйомної установки);
tн.р. – витрати часу на навантажувальних – розвантажувальних операціях при обслуговуванні горизонту підйомною місткістю:
tн.р.= t 1 + t 2 , сек .; при обслуговуванні горизонту двома ємкостями
с;
t1; t2 – витрати часу на горизонті, який обслуговується, та на верхній приймальній площадці, сек.;
qс – місткість підйомного скіпа;
kв.п.у. – коефіцієнт регламентованого використання підйомної установки.
Резерв продуктивності підйомної установки визначається як різниця загальної кількості видобутого на горизонті вугілля (Q1 ) та продуктивності установки, що розглядається (аПІД). Якщо Q1 – аПІД > 0, то виробнича здатність установки використана: При Q 1 – аПІД < 0 резерв продуктивності підйомної установки (Т), що може бути використана для обслуговування наступного горизонту або для виконання інших операцій на даному горизонті.
Розрахунок резерву часу підйомної установки після обслуговування першого горизонту
,
хв.
Розрахунком по схемі визначається можлива продуктивність підйомних установок шахти на вугіллі, планованого розподілу видобування вугілля на горизонтах, а також резерву часу роботи підйомних установок на горизонтах. Аналогічно проводять розрахунки на всіх установках, які виконують допоміжні операції. При цьому послідовно розглядають всі допоміжні операції з урахуванням сумісності спуску-підйому вантажу.
