
- •Розділ 1. Типізація в промисловості.
- •Тема 1. Основні поняття й визначення.
- •1.1. Технологія як наука.
- •1.2. Основні визначення.
- •1.3. Поняття про технологічні процеси. Принципи їхньої класифікації.
- •1.4. Зв'язок технології з економікою. Якість продукції.
- •1.5. Матеріальні й енергетичні баланси.
- •Тема 2. Енергетика. Технологія видобувної промисловості. Сировина
- •2.1. Види сировини.
- •2.2. Мінеральна сировина.
- •2.3. Пальна сировина, паливо.
- •2.4. Рослинна і тваринна сировина.
- •2.5. Вода в промисловості.
- •2.6. Роль енергетики в промисловості.
- •Тема 3. Науково-технічна революція і науково-технічний прогрес у промисловості.
- •3.1. Сутність, значення й основні напрямки науково-технічного прогресу.
- •3.2. Науково-технічна революція і технологія.
- •3.3. Науково-технічний прогрес в області промислових матеріалів.
- •3.4 Науково-технічна революція в області механізації й автоматизації виробництва.
- •3.5. Екологічні проблеми науково-технічного прогресу.
- •Розділ 2. Металургія.
- •Тема 1. Виробництво чорних металів.
- •1.1. Загальні зведення про метали.
- •1.3. Виробництво чорних металів.
- •1.3.1. Чавун.
- •1.3.2. Технологія виплавки чавуна.
- •1.3.3. Сталь.
- •1.3.4. Класифікація сталей.
- •Тема 2. Прокатне виробництво.
- •2.1. Пластична деформація металів.
- •Р ис. 3. Схема головних нормальних напруг
- •2.2. Основні закони пластичної деформації.
- •2.3. Очаг деформації і його параметри.
- •Довжину очага деформації можна представити у виді довжини хорди дуги захоплення ав
- •2.4. Коефіцієнти, що характеризують пластичну деформацію.
- •2.5. Поняття про зміщений об’єм.
- •2.6. Швидкість деформації.
- •2.7. Технологія прокатки.
- •2.8. Класифікація прокатних станів по числу й розташуванню валків.
- •Розділ 3. Заготівельне виробництво в промисловості Тема 1. Роль і місце машинобудування в промисловості
- •1.1. Загальні відомості.
- •Рівень розвитку машинобудування звичайно, характеризує державу (індустріальна, індустріально-аграрна, аграрна), підкреслюючи в такий спосіб виняткову роль машинобудування в економіці.
- •1.2. Структура машинобудівного підприємства.
- •Тема 2. Ливарне виробництво.
- •Тема 3. Ковальсько-штампувальне виробництво.
- •Тема 4. Термічна обробка.
- •Тема 5. Технологія зварювального виробництва.
- •5.1. Фізична сутність зварювання.
- •5.2. Класифікація способів зварювання.
- •5.3. Різання металів. Газокисневе різання, дугове різання.
- •Розділ 4. Технологія обробки заготовок різанням.
- •Тема 1. Класифікація рухів у металорізальних верстатах. Схеми обробки різанням.
- •До них відносять головний рух і рух подачі.
- •Умовна класифікація технологічних методів обробки деталей машин.
- •Технологічні методи обробки заготовок
- •Тема 2. Режим різання і геометрія шару, що зрізається.
- •Прохідного різця плані
- •Тема 3. Точність, якість і продуктивність обробки.
- •Тема 4. Інструментальні матеріали.
- •Тема 5. Металорізальні верстати.
- •Тема 6. Автоматизація виробництва в цехах з металорізальним устаткуванням.
- •Тема 1. Радіотехнічні засоби: особливості конструювання та технології виготовлення Основні поняття, визначення
- •Класифікаційна характеристика реа
- •Класифікація реа
- •Елементна та конструктивна база
- •Література
1.5. Матеріальні й енергетичні баланси.
Після розробки технологічного процесу складаються матеріальні й енергетичні баланси.
Під технологічним балансом розуміють результати розрахунків, виражених у виді рівнянь, схем або таблиць, що відбивають кількість введених і отриманих у виробничих процесах матеріалів і енергії (прихід і витрата).
Матеріальні й енергетичні баланси мають велике значення для аналізу ефективності виробничого процесу. З їхньою допомогою установлюється фактичний вихід продукції, коефіцієнти використання енергії, сировини, палива й інших матеріалів, а також приймаються рішення по удосконаленню технології.
Матеріальний баланс є кількісним вираженням закону збереження мас: маса матеріалів, що надійшли на технологічну операцію дорівнює масі отриманих матеріалів, включаючи відходи. По кількості відходів судять також про рівень процесу.
Енергетичний баланс є кількісним вираженням закону збереження енергії. Тепловий (енергетичний) баланс складається на підставі матеріального балансу, розраховується й оформляється у виді таблиці.
Тема 2. Енергетика. Технологія видобувної промисловості. Сировина
2.1. Види сировини.
Сировина є найважливішим елементом усякого технологічного процесу. Кожний технологічний процес передбачає перетворення сировини в готову продукцію. Якість сировини, його приступність, вартість, у значній мірі визначає основні показники промислового виробництва.
Сировиною називають речовини природного або штучного (синтетичного) походження, використовуються у виробництві промислової продукції.
В міру розвитку промисловості розширюється сировинна база, зростає мережа збагачувальних виробництв. В останні роки більш широко стала застосовуватись вторинна сировина (відходи виробництва). Наприклад, доменний шлак є основою для одержання деяких видів цементу, будівельних матеріалів, мінеральної теплоізоляційної вати й ін.
В агрегатному стані сировина поділяється на тверде, рідке і газоподібне. Найбільш поширене тверда сировина – вугілля, торф, руди, сланці, деревина й ін. Рідка природна сировина – вода, нафта, соляні розсоли. Газоподібні – повітря, природні і промислові гази.
По походженню розрізняють сировина мінеральна, рослинна і тварина. Особливістю викопної мінеральної сировини є його не відтворення і нерівномірність розподілу по поверхні землі і її надр.
2.2. Мінеральна сировина.
Мінеральна сировина вивчається мінералогією, що має зведення майже про 2500 різні мінерали.
Мінеральну сировину поділяють на рудну, нерудну і пальне.
Рудна сировина - це гірські породи або мінеральні утворення, що містять метали, що економічно вигідно витягати в технічно чистому виді.
Промислові металеві руди містять 1 або кілька металів у необхідній кількості і формі. Руда, по числу металів, які в ній містяться, буває монометалічна (тільки один метал, доцільний для витягу), біметалічна (два метали) і поліметалева (понад два метали).
Моно- і біметалічні руди називають по металам, які в ній містяться: залізні, мідні , свинцево-цинкові, мідно-нікелеві й ін.
Характерним представником поліметалевих руд є саксонські руди, що містять кобальт, нікель, вісмут, уран, срібло й ін.
За рідкісним винятком метали в рудах знаходяться у виді оксидів, сульфідів, тобто в хімічному взаємозв'язку з іншими елементами. У чистому виді в рудах знаходяться золото, платина і деякі інші хімічно нейтральні метали.
По призначенню руда поділяється на руду чорних, кольорових і рідких металів. Руда чорних металів містить у відповідній кількості залізо. Найбільш великі родовища залізних руд (червоного залізняку) на Україні. Це Криворізьке родовище, запаси руди в якому складають 24 млрд. тонн. Зміст заліза в цих рудах – 55 – 69%.
Якщо економічно доцільно, то руду необхідно збагачувати. Процес збагачення складається у видаленні з руди порожньої породи, що не містить метал. Але збагачення - дорогий процес. От чому необхідно перед ухваленням рішення про збагачення провести техніко-економічні розрахунки (обґрунтування).
Руда кольорових металів відрізняється від руди чорних металів (утримуючих залізо) по декількох ознаках:
1. руда кольорових металів розподілена на планеті вкрай нерівномірно й в основному в слабко розвитих країнах;
2. особливості руди кольорових металів полягає у змісті безлічі компонентів металів: золото, срібло, кобальт й ін., що з урахуванням їх вартості економічно вигідно витягати;
3. низький відсоток речовини в руді (5-10%)
Оскільки одержання кольорових металів із руди пов'язано з витратою великої кількості електроенергії, то видобуток і збагачення руд здійснюється в слаборозвинених країнах, а виплавка – у метрополіях, де є енергетична база.
Для одержання 1 тонни чорнової міді потрібно 100 тонн руди, 800 кВт· годин електроенергії, 2 тонни палива, 500 м3 води; 1 тонни алюмінію - 2 тонни глинозему, 18000 кВт· годин електроенергії, 120 м3 води, 0,2 тонни палива.
Збагачення руди біля видобутку вигідно, тому що перевозити породу (80-90 % у руді) на великі відстані невигідно.
Кольорова металургія - багатогалузева. Вона включає одержання основних кольорових металів (алюміній, магній, цинк, олово, ртуть, свинець, сурма й ін.), металів що легують (хром, титан, молібден, нікель й ін.), рідких металів (кадмій, індій, галій, талій, германій, цирконій й ін.), дорогоцінних (золото, срібло, платина).
Розглянемо основні принципи одержання найбільш розповсюджених кольорових металів.
Алюміній. Це найлегший і молодий метал - промислове виробництво практично почалося на початку 20 століття, хоча гідролізний спосіб одержання алюмінію з глинозему був винайдений у 1886 році. У результаті розщеплення глинозему виходила кислота і технічно чистий алюміній.
Раніш алюміній був одним із найдорожчих металів і цінувався дорожче золота. Алюмінієві ґудзики були по кишені тільки дуже заможним людям, а посуд для їжі могли дозволити собі короновані особи.
Запаси алюмінію на землі величезні. Його в 4 рази більше ніж заліза й у 100 разів більше золота. Вважається одним із най розповсюджених металів. Добувається з бокситів, поклади яких маються в 40 країнах. Найбільші запаси бокситів - у Папуа Новій Гвінеї. Алюміній широко застосовується в багатьох галузях промисловості: в авіабудуванні, легкої і харчової промисловості, електротехніці й ін.
Мідь. Один із самих древніх металів (бронзове століття). Завдяки високої електро- і теплопровідності широко застосовується в електротехнічній промисловості, металургії (установки безперервного лиття) і багатьох інших галузях. Мідь є основою сплавів з оловом (бронза) і цинком (латунь).
Відомі 240 мінералів, які містять мідь, але тільки 18 із них мають промислове значення. Найбільші запаси мідних руд у Росії, Чилі, Казахстані, США й ін.
Послідовність одержання міді наступна : видобуток руди, збагачення, спікання концентрату, лиття і бесемерування. Останні стадії вимагають багато тепла, тому, як відзначалося, ці виробництва розташовуються біля паливно-енергетичних баз.
Свинець і цинк. Температура плавлення свинцю - 327°С, а цинку - 419°С.
Свинець - важкий і пластичний метал, а цинк – хрупкий метал. Вони легко сплавляються з іншими металами.
Свинець застосовується в багатьох галузях. Зразкове споживання свинцю у відсотках: акумуляторні батареї - 30%, тетраетил свинець для бензину - 20%, кабелі - 10%, спеціальні контейнери для радіоактивних відходів - 30%, інші - 10%.
Цинк, в основному застосовується для одержання латуні, антикорозійних покрить і високоякісного білила. На Україні виробництво цинку здійснюється на Константинівському цинковому комбінаті.
Олово в основному застосовується для одержання білої жерсті, для припоїв (виробництво автомобільних радіаторів, радіотехніка й ін.) і одержання бронзи.
Запаси олова зосереджені в Азії (Монголія, Далекий Схід, Китай, В'єтнам й ін.).
Ртуть широко використовується в медицині, електротехніці, військовій техніці. Ртутна руда - зосереджена по смузі Європи, що проходить через Україну (Никитовка), Румунію, Італію, Іспанію.
Срібло застосовується в електротехніці, стоматології, фотографії, легкій промисловості. Великі запаси срібних руд у Канаді, Мексиці, США, Перу, Австралії.
Золото - це перший метал, який почали використовувати люди. Є одним із найважчих металів, що не окисляється, не розкладається в кислотах і щелочах, має дуже високу електро - і теплопровідність.
У світі є близько 100 000 тонн золота, у тому числі:
36 000 тонн - у центральних сховищах, 20 000 тонн - злитки і монети в приватному володінні,
44 000 тонн - ювелірні вироби. Технічне золото застосовується в ракетній техніці, атомній промисловості, військовій техніці й ін. Найбільші залежи золота – у ПАР. На Україні знайдене золото в 4 місцях: у Карпатах, Луганщині, Дніпропетровську, Кіровограді.
Нерудну сировину, інакше називають мінерально-хімічною. Вона служить джерелом одержання неметалів (сірка, фосфор й ін.), солей мінеральних добрив, а також будівельних матеріалів.
Найважливішими видами нерудної сировини є самородна сірка, апатити, фосфорити, природні солі (калійні, сода, поварена сіль). До нерудної сировини відносяться також алмази і графить.
Розвідані запаси алмазів на планеті складають близько 300 млн. карат ( 1 карат дорівнює 0,2 грами). Найбільші родовища алмазів виявлені в Намібії, Росії, Заїрі (провінція Катанга) і Австралії.
Джерелом одержання будівельних матеріалів є гірські породи, які підрозділяються на вивержені, осадові і метаморфічні.
Вивержені гірські породи: граніт, діабаз, базальт, туф, пемза й ін.
Осадові: гіпс, вапняк, крейда, глина, пісок, гравій.
Метаморфічні: мармур, гнейс, кварцит.
Більшість гірських порід складається з кремнезему (Si2) і глиноземи (Al2O2).