5.3. Різання металів. Газокисневе різання, дугове різання.

Газокисневе різання засноване на здатності металу, підігрітого газокисневим полум'ям до температури запалення, згоряти в струмені чистого кисню щоб здійснити різання необхідне дотримання ряду необхідних вимог.

Головні з них:

• температура запалення металу повинна бути нижче температури плавлення;

• теплопровідність металу не повинна бути занадто високої, (інакше почне горіти весь метал).

Цим вимогам задовольняють тільки низьковуглецеві сталі, що містять до 0,7% вуглецю, при різанні інших металів застосовують добавки у виді порошків (флюси).

Звичайно це залізний порошок, що при згорянні виділяє додаткове тепло і розігріває тугоплавкі гази.

Звичайне газокисневе різання роблять ручним, напівавтоматичним і автоматичним способами. Використовують газокисневий різак.

Технологія: нагрівши полум'ям поверхні металу до температури запалення (від 5 до 40 сек.), подача струменя кисню. Метал запалюється. При горінні виділяється велика кількість тепла, що поширюється всередину металу і підігріває шари, що нижче розташовані до температури запалення.

Рідкі оксиди виділяються киснем, що ріже. Ручними різаками можна розрізати сталь товщиною 6...300 мм зі швидкістю відповідно 550…700мм/хв.

Механізоване різання здійснюють за допомогою спеціальних газорізальних машин. Крім ацетилену використовують також природний газ, а також пальні рідини – гас, бензин.

Дугове різання.

Є наступні типи (ДР)

• різання вугільними і металевими електродами;

• повітряно-дугове різання;

• киснево-дугова;

• плазменне різання.

Використовують низькотемпературну плазму, одержувану в спеціальних різаках – плазмотронах. Застосовують аргон, його суміш з воднем , відчищений азот і стиснене повітря (різновиду джерела плазменної дуги). Температура плазми до 3000⁰С. Високотемпературна плазма має температуру мільйони градусів і складає речовину зірок.

Розрізняють плазменну дугу прямої і непрямої дії.

Прямої дії – дуга горить між вольфрамовим електродом і виробом (анодом),

t = 20...30 тис. градусів.

Непрямої дії – дуга горить між вольфрамовим електродом і мідним наконечником.

Тиском потоку газу плазма (іонізований потік газу) видувається з пальника у виді яскравого концентрованого полум'я високої температури.

Плазменною дугою зварюють вуглецеві і нержавіючі сталі, тугоплавкі і кольорові метали.

За допомогою плазмотрона можна різати метал більшої товщини з високою якістю різа. Швидкість різання в 2…5 раз вище швидкості газокисневого різання.

Розділ 4. Технологія обробки заготовок різанням.

Тема 1. Класифікація рухів у металорізальних верстатах. Схеми обробки різанням.

Одна з головних задач машинобудування - подальший розвиток, удосконалювання і розробка нових технологічних методів обробки заготовок деталей машин, застосування нових конструкційних матеріалів і підвищення якості обробки деталей.

Особливо велика увага приділяється чистовому й оздоблювальному технологічному методам обробки, об’єм яких у загальній трудомісткості обробки деталей постійно зростає. Поряд з механічною обробкою різанням застосовують методи обробки пластичним деформуванням, з використанням хімічного, електричного світлового, променевого й іншого видів енергій. Досить прогресивні комбіновані методи обробки.

Обробка металів різанням - це процес зрізання різальним інструментом з поверхні заготовки шару металу у виді стружки для одержання необхідної геометричної форми, точності розмірів, відносного розташування і шорсткості поверхонь деталі. Щоб зрізати з заготовки шар металу, що необхідно зрізати, інструментові і заготовки повідомити відносні рухи. Інструмент і заготовку встановлюють і закріплюють у робочих органах верстатів, що забезпечують ці відносні рухи: у шпинделі, на столі, у револьверній голівці. Рухи робочих органів верстатів підрозділяють на рухи різання, встановлюючі і допоміжні. Рухи, що забезпечують зрізання з заготовки шару металу або викликають зміну стану обробленої поверхні заготовки, називають рухами різання.