ВСТУП

Курс «Системи технологій» містить загальнонаукові й технічні зведення про наукові досягнення в області технології, типізації технологічних процесів, якості продукції. Вивчення основ техніки і технології найважливіших галузей промисловості дозволить майбутнім фахівцям кваліфіковано керувати виробництвом, визначати технічний рівень продукції, що випускається, передбачати тенденції розвитку техніки й технології, визначати необхідну стратегію діяльності підприємства.

В результаті вивчення дисциплини слухач повинен знати:

1. Структуру промисловості України.

2. Наявність, місце знаходження та якість сировини для виготовлення виробу.

3. Методи отримання заготівки та принципи вибору цих методів, в залежності від вимог до виробу.

4. Основні засоби виготовлення певного виробу.

5. Правила побудови технологічних процесів та технологічних ліній.

6. Принципи вибору основних характеристик технологічних процесів та ліній.

7. Показники якості виробу та управління впливом технологічного процесу на якість виробу.

8. Ефективність обраних технологічних процесів по якістним та вартістним показникам виробу.

9. Визначення економічної доцільності виробництва певного виробу.

10. Принципи керування технологічними процесами, лініями та виробництвом.

Розділ 1. Типізація в промисловості.

Тема 1. Основні поняття й визначення.

1.1. Технологія як наука.

Технологія як наука про способи й методи переробки сировини виникла в зв'язку з появою великої машинної індустрії. В даний час ця наука виросла в самостійну велику галузь із величезним теоретичним і практичним матеріалом, заснованим на новітніх досягненнях фундаментальних природничих наук – фізики, хімії, механіки, кібернетики й ін.

Можна стверджувати, що в даний час головним замовником фундаментальних і прикладних досліджень у природничих науках є технологія, виробництво. Тісний зв'язок технології з технічними й економічними науками вимагає серйозних знань економіки від технологів і технології від економістів.

Сучасне промислове виробництво, характерне величезною розмаїтістю видів використовуваної сировини, методів її переробки і надзвичайно різноманітним асортиментом одержуваної готової продукції. Наприклад, фізико-хімічними, механічними, мікробіологічними і спеціальними прийомами переробки нафтогазової сировини в даний час одержують продукцію більш 10 тис. найменувань. Це різноманітні сорти рідких і газоподібних палив, розчинників олій, змащень, а також граничні, неграничні й ароматичні вуглеводні, синтетичні миючі речовини, полімери, фармацевтичні і гормональні препарати. Досягнення в області мікробіології біохімічних методів переробки вуглеводнів створюють передумови для промислового виробництва харчового білка і синтетичної їжі. Такий процес досягнут завдяки широкому впровадженню результатів наукових досліджень у промисловість.

Будь-яке виробництво комбінується на спільності технологічних процесів і застосовуваної апаратури. Зараз характерні дві тенденції розвитку промисловості: швидкий ріст числа виробництв і видів продукції і всезростаюча типізація процесів.

Можна установити загальні закономірності для більшості технологічних процесів.

Сучасне багатогалузеве виробництво характеризується часто повторюваними типовими технологічними процесами (прийомами й операціями). До них відносяться дроблення і сортування здрібнених матеріалів по класах крупності, процесів нагрівання й охолодження, хімічні взаємодії, сушіння матеріалів, механічна обробка, контроль якості. Ці й інші процеси стали типовими для багатьох виробництв.

Наприклад, формування хімічних волокон із смол, пластмасових прутків, гумових джгутів, макаронних виробів, м'ясного фаршу, ковбас й ін. здійснюється шляхом продавлення маси через отвір.

1.2. Основні визначення.

Слово «технологія» походить із двох грецьких слів: «технос» - ремесло і «логос» – наука. Дослівний переклад – наука про ремесло, наука про промисловість.

Визначень терміну «технологія» - безліч. В подальшому ми будемо дотримуватися таких визначень.

Технологією називають науку, що вивчає способи і процеси одержання і переробки сировини, матеріалу, напівфабрикатів, які використовуються в процесі виготовлення виробів споживання і засобів виробництва.

Розрізняють технологію механічну і хімічну.

Механічна технологія вивчає такі процеси, у яких змінюються фізичні і механічні властивості матеріалів і сировини, але їхній склад і внутрішня будівля залишається незмінними. Хімічна технологія, заснована на хімічних перетвореннях, сутністю яких є глибокі якісні зміни внутрішньої будівлі і складу речовини.

Будь-яка технологія нерозривно зв'язана з визначеною галуззю. Основною й обов'язковою ознакою промислової галузі є застосування в основному виробництві єдиних типових методів обробки вихідної сировини і матеріалів.

Галузь промисловості – це сукупність промислових і виробничих підприємств, науково-дослідних і проектних організацій, що виготовляють продукцію, подібну по своєму призначенню і сировині, та які застосовують в основному виробництві подібну технологію.

Промисловість за принципом впливу на предмет поділяється на видобувну і переробну. Кінцева продукція видобувної промисловості – сировина (вугілля, руда й ін.), переробної – готові вироби і продукти.

За принципом практичного використання продукції у народному господарстві промисловість підрозділяється на дві групи:

Група А – виробництво засобів виробництва, тобто устаткування, на якому випускається продукція споживання. Це верстати, ковальсько-штампувальне устаткування, прокатне устаткування і багато чого іншого.

Група Б – виробництво предметів споживання. Це складна побутова техніка, текстильні вироби, продукти. До групи Б можна віднести оборонну техніку.

Існує поняття найважливіших галузей промисловості, без яких не може функціонувати ніяка галузь. Це машинобудування, енергетика, металургія, нафтохімія, транспорт. Однак поняття найважливіші не, завжди відповідають вимогам країни.

Наприклад, Україна, ставши незалежною державою, одержала від промислового комплексу колишнього СРСР украй непропорційний розподіл галузей.

У промисловості України частка продукції групи А складає в даний час 72% від загального промислового об’єму. З що залишилися 28% продукції групи Б – половина приходиться на оборонну техніку. Таким чином, частка галузей, що роблять предмети споживання, складає лише 14%. У промислово розвитих країнах (США, Японія, Німеччина й ін.) ця цифра коливається від 45 до 60%.

Звідси випливає висновок про те, що без корінної зміни структури галузей і перегляду основних видів промислової продукції на користь групи Б, машинобудування ніколи не буде працювати на економіку України.