
- •Прикладні задачі аналізу та оцінювання параметрів соціально-економічних процесів
- •Будь-яка модель є суб’єктивною (вона несе у собі риси індивідуальності системного аналітика);
- •Будь-яка модель є гомоморфною, тобто в ній відображаються лише суттєві властивості об’єкта-оригіналу, виходячи з цілей дослідження, узятої системи гіпотез тощо;
- •Можливе існування множини моделей одного й того самого об’єкта-оригіналу, які відрізняються цілями дослідження, ступенем адекватності.
- •1.3 Роль прикладних економіко-математичних досліджень
- •2.1 Визначення випадкового процесу. Перерізи. Класифікація процесів
- •2.2 Закони розподілу випадкових процесів
- •2. 3 Елементарні випадкові функції
- •3.1 Визначення числових характеристик випадкових процесів
- •1) Дисперсія невипадкової функції дорівнює нулю
- •2) Дисперсія суми випадкової функції і невипадкової функції дорівнює дисперсії випадкової функції
- •3) Дисперсія добутку випадкової функції та невипадкової функції дорівнює добутку квадрата невипадкового множника та дисперсії випадкової функції
- •1) Симетрія – при перестановці аргументів кореляційна функція не змінюється
- •4) Абсолютна величина кореляційної функції не перевищує середнього геометричного дисперсії відповідного перетину
- •5) При рівних між собою значеннях аргументів кореляційна функція випадкової функції дорівнює дисперсії цієї функції, тобто
- •4.1 Поняття потоку подій
- •4.2 Властивості потоку подій
- •1) Ординарність.
- •5.1 Поняття дискретного марковського процесу. Графи станів системи
- •5.2. Приклади процесів у фінансово-економічній галузі, які є марковськими процесами
- •6.1 Поняття дискретного Марковського процесу з дискретним часом
- •6.2. Ймовірність станів
- •7.1 Поняття марковського неоднорідного ланцюга
- •8.1 Випадкові процеси з неперервним часом. Поняття щільності ймовірності переходу системи в інший стан
- •8.2. Однорідний дискретний марковський процес з неперервним часом
- •8.3. Приклад дискретного марковського процесу з неперервним часом
- •9.1 Поняття пуассоновського стаціонарного потоку
- •9.2 Перша характеристика пуассоновського потоку
- •9.3 Друга характеристика пуассоновського потоку
- •10.1 Перша характеристика пуассоновського нестаціонарного потоку подій
- •10.2 Друга характеристика пуассоновського нестаціонарного потоку подій
- •11.1 Фінальний стаціонарний стан процесу
- •12.1 Задачі теорії масового обслуговування
- •12.2 Класифікація систем масового обслуговування
- •12.3 Одноканальна смо з очікуванням
3.1 Визначення числових характеристик випадкових процесів
Випадковий
процес
при даному
визначається щільністю ймовірності
.
Очевидно, що щільність
не є вичерпним описом випадкового
процесу
,
бо вона не виражає залежності між його
перерізами у різні моменти часу.
Як вже
говорилося, випадковий процес
визначається сукупністю всіх перерізів
при будь-яких значеннях
,
тому для його опису необхідно розглядати
багатовимірну випадкову величину
,
що складається із усіх перерізів його
процесу. У загальному випадку таких
перерізів нескінченна множина, але для
опису випадкового процесу вдається
обійтися відносно невеликою кількістю
перерізів.
Говорять,
що випадковий процес має порядок
,
якщо він повністю визначається щільністю
сумісного розподілу
довільних перерізів процесу, тобто
щільністю
-мірної
випадкової величини
,
де
– переріз випадкового процесу
у момент часу
,
.
Випадковий процес може бути описаний числовими характеристиками:
математичним сподіванням;
дисперсією або середньоквадратичним відхиленням;
кореляційною функцією;
нормованою кореляційною функцією.
Визначення
3.1.
Математичним
сподіванням випадкового процесу
називається невипадкова функція
,
яка при будь-якому значенні змінної
дорівнює математичному сподіванню
відповідного перерізу випадкового
процесу
,
тобто
.
Математичне сподівання випадкового процесу має наступні властивості:
математичне сподівання невипадкової функції
дорівнює самій невипадковій функції
;
невипадковий множник можна виносити за знак математичного сподівання
;
3) математичне сподівання суми двох випадкових функцій дорівнює сумі математичних сподівань доданків
;
4) для того, щоб знайти математичне сподівання суми випадкової і невипадкової функції, достатньо до математичного сподівання випадкової функції додати невипадкову функцію
.
Приклад
3.1. Знайти
математичне сподівання випадкової
функції
,
де
–
випадкова величина,
– невипадкова функція, а
.
Розв’язування.
.
Визначення
3.2.
Дисперсією
випадкового процесу
називається невипадкова функція
,
яка при будь-якому значенні змінної
дорівнює дисперсії відповідного перерізу
випадкового процесу
,
тобто
.
Дисперсії випадкової функції притаманні наступні властивості:
1) Дисперсія невипадкової функції дорівнює нулю
;
2) Дисперсія суми випадкової функції і невипадкової функції дорівнює дисперсії випадкової функції
;
3) Дисперсія добутку випадкової функції та невипадкової функції дорівнює добутку квадрата невипадкового множника та дисперсії випадкової функції
.
Приклад
3.2. Знайти
дисперсію випадкової функції
,
якщо
,
де
–
випадкова величина,
– невипадкова функція, а
.
Розв’язування.
.
Визначення
3.3. Середньоквадратичним
відхиленням
випадкового процесу
називається арифметичне значення кореня
квадратного з його дисперсії, тобто
.
Математичне сподівання випадкового процесу характеризує середню траєкторію усіх можливих його реалізацій, а його дисперсія або середньоквадратичне відхилення – розсіювання реалізацій щодо середньої траєкторії.
На
рисунку 3.1 схематичне зображено
.
Рисунок 3.1 – Схематичне зображення
Функції
є важливими числовими характеристиками,
але вони не дають повної інформації про
поводження випадкового процесу
.
Зустрічаються випадки, коли два випадкові
процеси мають однакові
,
але за своєю внутрішньою структурою
вони істотно різні. Наприклад, цю
відмінність показано на рисунку 3.2, 3.3,
де зображено два випадкові процеси
з приблизно однаковими математичними
сподіваннями та дисперсіями. Якщо для
процесу
характерна повільна зміна значень
реалізації зі зміною
,
то для випадкового процесу
ця зміна відбувається значно швидше.
Іншими словами, для випадкового процесу
характерна тісна ймовірнісна залежність
між двома його перерізами
та
,
тоді як для випадкового процесу
ця залежність між перерізами
та
практично
відсутня. Вказана залежність між
перерізами характеризується кореляційною
функцією.
Рисунок 3.2 – Схематичне зображення процесу
Рисунок 3.3 – Схематичне зображення процесу
Визначення
3.4.
Кореляційною
функцією випадкового процесу
називається невипадкова функція
двох змінних
та
,
яка при кожній парі змінних
та
дорівнює коваріації відповідних
перетинів
та
випадкового процесу.
.
Властивості кореляційної функції.