
- •Поняття та напрями кримінально-виконавчої політики України.
- •Кримінально-виконавче право: поняття, предмет і методи.
- •Джерела кримінально-виконавчого права.
- •Режим у колоніях та засоби його забезпечення.
- •Міжнародний контроль за виконанням кримінальних покарань.
- •Міжнародні стандарти поводження із засудженими.
- •Прокурорський нагляд за виконанням кримінальних покарань.
- •Глава 4
- •Відомчий контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань.
- •Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених.
- •Спеціальні виховні установи, їх характеристика.
- •Види органів виконання покарань.
- •Види установ виконання покарань.
- •Виправний центр як установа виконання покарань.
- •Державна пенітенціарна служба як орган виконання покарань.
- •Кримінально-виконавча інспекція як орган виконання покарань.
- •Відвідування установ виконання покарань.
- •Правовий статус засуджених.
- •Основні права засуджених.
- •Основні обов'язки засуджених.
- •Виправлення і ресоціалізація засуджених та їх основні засоби.
- •Особливості відбування арешту засудженими військовослужбовцями.
- •Виконання покарання у виді обмеження волі.
- •Праця осіб, засуджених до обмеження волі. Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до обмеження волі
- •Режим особливих умов у колоніях.
- •Короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній.
- •Праця засуджених до позбавлення волі.
- •Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі.
- •Підстави і порядок звільнення засуджених від відбування покарання.
- •Звільнення на підставі закону про амністію та акта про помилування.
- •Звільнення у зв’язку зі скасуванням вироку і закриттям кримінального провадження.
- •Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
- •Звільнення у зв’язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
- •Звільнення від відбування покарання у зв’язку з хворобою.
Міжнародний контроль за виконанням кримінальних покарань.
Міжнародний контроль за встановленням кримінальних покарань, практикою їх призначення і виконання: аналіз міжнародними організаціями з прав людини і комітетами ООН державних доповідей з питань дотримання прав людини (в тому числі з питань виконання покарань); правовий захист населення, що включає і перевірку реагування держави на допущені порушення прав людини і громадянина; охорона праці особи тощо. Особливе місце серед міжнародних актів з прав людини займають Мінімальні стандартні правила поводження із в'язнями, які містять загальні стандарти з питань розміщення засуджених, їх харчування, дотримання норм гігієни, медичного забезпечення тощо і повністю повинні реалізовуватись Україною в процесі виконання/відбування кримінальних покарань;
Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
КЗК організує інспекції місць позбавлення волі, щоб оцінити, як поводяться з особами, яких утримують під вартою. До таких місць належать в’язниці, заклади для утримання неповнолітніх, поліцейські дільниці, центри для утримання порушників імміграційного законодавства, психіатричні лікарні, соціальні заклади тощо.
Делегації КЗК мають необмежений доступ до місць позбавлення волі і право вільно пересуватися всередині таких установ. Вони віч-на-віч бесідують з позбавленими волі особами і вільно спілкуються з усіма, хто може надати необхідну інформацію.
Після кожної інспекції КЗК надсилає докладну доповідь відповідній державі. Ця доповідь містить висновки Комітету, його рекомендації, коментарі та запити про надання інформації. КЗК також звертається з проханням надати йому докладні відповіді на порушені в доповіді питання. Такі доповіді та відповіді на них є складовими частинами безперервного діалогу з відповідною державою.
Повною назвою КЗК є «Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню». Отже, наголос робиться на двох важливих особливостях Комітету: по-перше, він є Європейським щодо сфери своєї дії, по-друге, його діяльність охоплює не тільки «катування», але цілу низку ситуацій, що можуть розглядатись як «нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання».
Система інспекцій
Інспекції здійснюються делегаціями, до складу яких, як правило, входять кілька членів КЗК, котрих супроводжують працівники секретаріату Комітету і, якщо це необхідно, експерти та перекладачі.
Делегації КЗК здійснюють інспекції періодично (як правило, один раз на чотири роки), але, якщо необхідно, Комітет може організувати додаткові позачергові («ad hoc») інспекції.
Комітет має повідомити відповідну державу про свій намір здійснити інспекцію. Після такого повідомлення делегація може у будь-який час здійснити інспекцію будь-якого місця, де утримуються позбавлені волі особи.
Співпраця і конфіденційність
Принципи співпраці і конфіденційності є складовими частинами міжнародної угоди, яка створює КЗК.
Співпраця з національними владними органами є стрижнем діяльності Комітету, оскільки його метою є захист позбавлених волі осіб, а не осудження держав за порушення.
Конфіденційність є іншою особливістю діяльності КЗК: висновки Комітету, його доповіді і коментарі урядів мають, у принципі, конфіденційний характер. Разом з тим, значна частина інформації про діяльність КЗК є загальнодоступною.