
- •Основне поняття про філософію: сутність та походження.
- •2. Філософія і наука. Функції філософії.
- •3.Філософія і світогляд.
- •4. Проблема походження філософія. Особливості міфології як історично – первинної форми Світогляду
- •5. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки , мистецтва і релігії
- •6. Структура та функції філософського знання
- •Функції філософії
- •7)Західна та східна моделі (парадигми) філософії
- •8). Канонічні джерела, провідні ідеї та напрямки філософії Стародавньої Індії
- •10. Особливості виникнення та етапи розвитку античної філософії
- •11. 1. Загальна характеристика античної філософії.
- •12. Філософські ідеї та представники високої класики античності
- •16. Роль християнської патристики у формуванні ідейних засад середньовічного світобачення
- •17. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії
- •19 Філософія Відродження
- •21.Гносеологія і методологія Нового часу. Проблема методу і джерела знання. Раціоналізм і емпіризм
- •25. Раціоналізм Декарта
- •26. Філософські погляди б. Спінози
- •27. Філософія т. Гоббса і дж. Локка
- •30. Німецька класична філософія
- •31. Філософія Канта
- •32. Суб’єктивний ідеаліз Фіхте та об’єктивний ідеалізм Шелінга
- •33. Система ідеалістичної діалектики Гегеля
- •34. Антропологічний матеріалізм л.А.Фейєрбаха
- •35. Філософія марксизму
- •37. «Філософія життя» ф.Нідше. Ф.Нідше і нідшіанців
- •44. Загальні особливості філософії 20 століття
- •45. Сцієнтистські напрями в зарубіжній філософії XX ст.
- •Сцієнтистські напрями у зарубіжній філософії XX ст
- •Заслуги неопозитивізму
- •46. Вихідні ідеї антропологічних шкіл та напрямків
- •50. Філософія Києвської доби
- •Основне поняття про філософію: сутність та походження.
- •2. Філософія і наука. Функції філософії.
- •3.Філософія і світогляд.
- •4. Проблема походження філософія. Особливості міфології як історично – первинної форми Світогляду
- •5. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки , мистецтва і релігії
- •6. Структура та функції філософського знання
- •Функції філософії
- •7)Західна та східна моделі (парадигми) філософії
- •8). Канонічні джерела, провідні ідеї та напрямки філософії Стародавньої Індії
- •10. Особливості виникнення та етапи розвитку античної філософії
- •11. 1. Загальна характеристика античної філософії.
- •12. Філософські ідеї та представники високої класики античності
- •16. Роль християнської патристики у формуванні ідейних засад середньовічного світобачення
- •17. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії
- •19 Філософія Відродження
- •21.Гносеологія і методологія Нового часу. Проблема методу і джерела знання. Раціоналізм і емпіризм
- •25. Раціоналізм Декарта
- •26. Філософські погляди б. Спінози
- •27. Філософія т. Гоббса і дж. Локка
- •30. Німецька класична філософія
- •31. Філософія Канта
- •32. Суб’єктивний ідеаліз Фіхте та об’єктивний ідеалізм Шелінга
- •33. Система ідеалістичної діалектики Гегеля
- •34. Антропологічний матеріалізм л.А.Фейєрбаха
- •35. Філософія марксизму
- •37. «Філософія життя» ф.Нідше. Ф.Нідше і нідшіанців
- •44. Загальні особливості філософії 20 століття
- •46. Вихідні ідеї антропологічних шкіл та напрямків
- •48.Загальні особливості української філософії та етапи її розвитку
- •50. Філософія Києвської доби
- •51)Українське бароко або Козацьке бароко
- •52 Класична доба української філософії.
11. 1. Загальна характеристика античної філософії.
Антична філософія, тобто філософія стародавніх греків і римлян, зародилася у VI ст. до н.е. у Греції і проіснувала до VI н.е. Саме тут виробляється той стиль філософствування і та проблематика, яка визначила подальший розвиток любомудрості на європейському континенті. Мислителі давньої Греції ввели у філософію і культуру загалом поняття «логос» як розумного упорядковуючого космічного начала, яке згодом переростає в таку рису менталітету західноєвропейського етносу як раціоналізм.
Філософія античного світу виростає із міфології та епосу греків, що відбилося на її розвитку. Основні характерні риси філософії цього періоду такі:
— наявність в ній значної кількості міфологічних та епічних образів;
— присутність елементів антропоморфізму;
— наївний пантеїзм тобто ототожнення богів з силами природи;
— пов'язування природних процесів з моральною проблематикою і оцінка їх в категоріях «добра», «зла», «справедливості», «блага» і т.п^
— в цій філософії основна увага звертається на пошуки першоначала всього існуючого, що пізніше в новоєвропейській філософії постане як проблема субстанції.
У розвитку античної філософії можна виділити три основні періоди. Перший етап визначається як досократівський (УІІ-УІ ст. до н.е.). В центр уваги виноситься проблема походження та структури Космосу, питання про сутність світу, про першооснову всього існуючого.
Другий період (У-ІУ ст. до н.е.) визначається як класичний. Головну проблему філософія вбачає в пізнанні людини, людської свідомості, поведінки, людських піднавальних можливостей. Цей період ь вершиною в розвитку грецької демократії філософії, мистецтва.
Третій період (кін. IV ст. до н.е. —^УІ ст. -н.е.) називають елліністичним. Це був час кризи рабовласницького суспільства, період економічного і культурного занепаду. Особливий інтерес в- філософії проявляється до проблем морально-етичного плану.
12. Філософські ідеї та представники високої класики античності
Послідовники Сократа, Платон і Арістотель, здійснили переворот у філософському світогляді Давньої Греції. Ними була зроблена спроба пояснити сутність природи, Космосу, людини, однак вони зробили це набагато глибше ранніх філософів античності. Платон і Арістотель стали засновниками цілого ряду наук, узагальнили та систематизували практично весь наявний запас теоретичних знань того часу. Заслуга цих мислителів у тому, що вони перейшли від декларативно-догматичного методу філософствування до діалого-доказового способу вирішення проблем буття. Їх творчість сприяла становленню класичної античної філософії, радикального повороту до логіко-гносеологічної, соціально-політичної, етичної і антропологічної проблематиці. Особливе місце в їх діяльності займає філософо-просвітницька діяльність – вони створили навчальні заклади, де разом з учнями займалися проблемами осмислення природи, буття, сущого. Роботи Платона і Арістотеля на багато віків вперед обумовили хід розвитку філософської думки Західної Європи.Періодом "високої класики" в філософії дуже часто називають період розквіту давньогрецької філософії з середини V і до кінця IV століття до нашої ери. Це був період інтенсивного розвитку грецьких міст-полісів, піднесення всіх сторін життя людей.
15.