
- •Основне поняття про філософію: сутність та походження.
- •2. Філософія і наука. Функції філософії.
- •3.Філософія і світогляд.
- •4. Проблема походження філософія. Особливості міфології як історично – первинної форми Світогляду
- •5. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки , мистецтва і релігії
- •6. Структура та функції філософського знання
- •Функції філософії
- •7)Західна та східна моделі (парадигми) філософії
- •8). Канонічні джерела, провідні ідеї та напрямки філософії Стародавньої Індії
- •10. Особливості виникнення та етапи розвитку античної філософії
- •11. 1. Загальна характеристика античної філософії.
- •12. Філософські ідеї та представники високої класики античності
- •16. Роль християнської патристики у формуванні ідейних засад середньовічного світобачення
- •17. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії
- •19 Філософія Відродження
- •21.Гносеологія і методологія Нового часу. Проблема методу і джерела знання. Раціоналізм і емпіризм
- •25. Раціоналізм Декарта
- •26. Філософські погляди б. Спінози
- •27. Філософія т. Гоббса і дж. Локка
- •30. Німецька класична філософія
- •31. Філософія Канта
- •32. Суб’єктивний ідеаліз Фіхте та об’єктивний ідеалізм Шелінга
- •33. Система ідеалістичної діалектики Гегеля
- •34. Антропологічний матеріалізм л.А.Фейєрбаха
- •35. Філософія марксизму
- •37. «Філософія життя» ф.Нідше. Ф.Нідше і нідшіанців
- •44. Загальні особливості філософії 20 століття
- •45. Сцієнтистські напрями в зарубіжній філософії XX ст.
- •Сцієнтистські напрями у зарубіжній філософії XX ст
- •Заслуги неопозитивізму
- •46. Вихідні ідеї антропологічних шкіл та напрямків
- •50. Філософія Києвської доби
- •Основне поняття про філософію: сутність та походження.
- •2. Філософія і наука. Функції філософії.
- •3.Філософія і світогляд.
- •4. Проблема походження філософія. Особливості міфології як історично – первинної форми Світогляду
- •5. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки , мистецтва і релігії
- •6. Структура та функції філософського знання
- •Функції філософії
- •7)Західна та східна моделі (парадигми) філософії
- •8). Канонічні джерела, провідні ідеї та напрямки філософії Стародавньої Індії
- •10. Особливості виникнення та етапи розвитку античної філософії
- •11. 1. Загальна характеристика античної філософії.
- •12. Філософські ідеї та представники високої класики античності
- •16. Роль християнської патристики у формуванні ідейних засад середньовічного світобачення
- •17. Схоластика і містика як провідні напрями середньовічної філософії
- •19 Філософія Відродження
- •21.Гносеологія і методологія Нового часу. Проблема методу і джерела знання. Раціоналізм і емпіризм
- •25. Раціоналізм Декарта
- •26. Філософські погляди б. Спінози
- •27. Філософія т. Гоббса і дж. Локка
- •30. Німецька класична філософія
- •31. Філософія Канта
- •32. Суб’єктивний ідеаліз Фіхте та об’єктивний ідеалізм Шелінга
- •33. Система ідеалістичної діалектики Гегеля
- •34. Антропологічний матеріалізм л.А.Фейєрбаха
- •35. Філософія марксизму
- •37. «Філософія життя» ф.Нідше. Ф.Нідше і нідшіанців
- •44. Загальні особливості філософії 20 століття
- •46. Вихідні ідеї антропологічних шкіл та напрямків
- •48.Загальні особливості української філософії та етапи її розвитку
- •50. Філософія Києвської доби
- •51)Українське бароко або Козацьке бароко
- •52 Класична доба української філософії.
3.Філософія і світогляд.
Філософія має органічний зв’язок зі світоглядом. Що ж таке світогляд? Слід підкреслити, що у визначенні цього поняття немає чіткості. Воно не є загальновизнаним. У сучасних філософських працях про світогляд мовиться таке: “світогляд – це форма суспільної відомості; “світогляд – це форма самоусвідомлення особистості”; “світогляд – це система поглядів на світ і на місце людини у цьому світі”; “світогляд – це система принципів діяльності людини”; “ світогляд – це погляд людини на світ як ціле”; світогляд – це спосіб духовно-практичного освоєння світу”.
Ці визначення, безумовно, мають сенс. Вони свідчать про те, що поняття “світогляд” – багатогранне, відображає складні процеси духовно-практичного життя людини. З усіх вище наведених визначень найбільш узагальненим є таке: світогляд – це форма суспільної свідомості, спосіб духовно-практичного освоєння світу.
Філософія і світогляд в цьому контексті мають органічну єдність. Філософія теж є специфічним світоглядом. Певним способом духовно- практичного освоєння світу. Філософія як світогляд є системою найбільш загальних поглядів на світ, природу, суспільство, людину, пізнання. Філософія як світогляд теоретично обґрунтовує свої положення і висновки, основні принципи соціально-політичної, наукової, моральної, естетичної діяльності людини, тобто освоює світ як духовно (теоретично), так і практично.
Філософія і світогляд, безумовно, мають спільність. В чому вона полягає?
Спільність філософії і світогляду полягає в тому, що вони: 1) є своєрідними формами суспільної свідомості, способами духовно-практичного освоєння світу; 2) мають однаковий предмет осмислення – відношення “людина – світ”; 3) дають цілісне уявлення про світ, людину, її походження і т.п.; 4) мають спільність за деякими своїми функціями (наприклад, виховною).
Разом з тим, філософія і світогляд – це не тотожні поняття. В чому полягає їх нетотожність?
1. Поняття “світогляд” більш широке за обсягом ніж поняття “філософія”. Світогляд включає в себе різноманітні погляди людини на світ – філософські, релігійні, суспільно-політичні, економічні, етичні, естетичні і т.п.
2. Для характеристики світогляду використовуються поняття “загальна картина світу”, “світовідчуття”, “світосприйняття”, “світоуявлення”, “світорозуміння” тощо. Для філософії найважливішими в цьому контексті є “світорозуміння”.
3. Філософія і світогляд різні за своєю структурою. Перша включає в себе онтологію, логіку, теорію пізнання (гносеологію), діалектику, антропологію і т.п. В структуру останнього включаються: (досвід, знання, віра, ціннісні орієнтації, переконання тощо).
4. Філософія представляє собою форму суспільної свідомості, світогляд і науку. Світогляд як система поглядів на світ, як спосіб його духовно-практичного освоєння не є наукою. Світогляд може ґрунтуватися на не наукових засадах.
5. Філософія відображає і обґрунтовує своє осмислення світу своїми методами, принципами, законами, своїм логіко-понятійним апаратом, маючи таку функцію, як логіко-гносеологічна. Світогляд не має такої функції