- •1. Предмет і завдання психології педагогічного менеджменту
- •2. Психологія педагогічного менеджменту як галузь психологічної науки
- •3. Структура, функції та основні категорії психології педагогічного менеджменту
- •4. Методологія та методи психології педагогічного менеджменту
- •Методи вивчення особистості в системі управління.
- •1.1.Метод самоспостереження;
- •5. Зародження та розвиток ідей психології управління в надрах ф: стародавній світ, античність.
- •7. Зародження та розвиток ідей психології управління в надрах ф: російська та українська філософська думка.
- •8. Розвиток ідей психології управління в надрах соціології
- •9. Розв'язання проблем психології педагогічного менеджменту в теорії управління та соціальній психології
- •10. Оформлення і розвиток психології педагогічного менеджменту як самостійної науки
- •11. Перспективи розвитку психології педагогічного менеджменту
- •16. Співвідношення понять "індивід", "індивідуальність", "особистість" в управлінні
- •17. Теорії особистості та їх використання в управлінській практиці
- •18. Урахування проявів і властивостей особистості в системі управління
- •19. Особливості поведінки особистості у групі
- •20. Активність особистості як форма вияву її індивідуальності, творчості та професіоналізму
- •21. Постать керівника в історії розвитку суспільства
- •22. Керівник як об'єкт психологічного дослідження
- •23. Управлінські ролі керівника
- •24. Мотиваційна сфера особистості керівника
- •25. Соціально- психологічна суть поняття стилів керівництва
- •26. Джерела та чинники формування і вдосконалення стилю керівництва в освіті
- •27. Соціально-психологічні ознаки та класифікація стилів керівництва менеджменту в освіті
- •28. Психологічні типи керівників
- •29. Труднощі, вимоги та обмеження у роботі керівників
- •30. Психологічні якості особистості керівника
- •5. Стійкість до стресу.
- •31. Детермінанти та механізми розвитку особистості керівника
- •32. Проблема статі в управлінні
- •33. Ортобіоз особистості керівника
- •34. Регресивний розвиток керівника та управлінська деформація
- •35.Співвідношення "індивідуального" і "групового" в управлінні
- •36. Психологічна характеристика організації та соціальної групи як структурних елементів управління
- •37. Психологічні особливості спільної управлінської діяльності
- •38. Психологія відповідальності в організації
- •39. Авторитет і влада керівника. Психологія впливу керівника на підлеглих як прояв його влади і авторитету в управлінні
- •40. Психологія управління нововведеннями в організації
- •7. Стихійні лиха або техногенні катастрофи.
- •41. Психологічна структура управлінської діяльності.
- •42. Морально-психологічні засади управління
- •43. Психологія професіоналізму управління
- •44. Соціокультурний та етнопсихологічний контекст управлінської діяльності
- •45. Підходи до класифікації функцій управління
- •46. Психологічні особливості планування та прийняття управлінських рішень.
- •47. Організація управлінської діяльності
- •48. Мотивація як провідна функція управління
- •49. Соціально-психологічна функція управління
- •50. Функція контролю в процесі управління
- •51. Комунікативна природа управління освітою. Міжособистісна взаємодія
- •52. Комунікативний потенціал особистості керівника
- •54. Загальна характеристика ділового (управлінського) спілкування
- •55.Соціально-психологічна специфіка ділового спілкування в управлінській діяльності
- •56.Ділове спілкування як засіб управлінського впливу
- •57. Етнокультурні та етнопсихологічні особливості ділового спілкування
- •58.Призначення, функції та види переговорів
- •59.Стадії ведення переговорів
- •60.Тактичні прийоми та методи підготовки й ведення переговорів
- •61. Етнопсихологічні особливості учасників переговорного процесу
- •62. Сутність і види конфліктів в організації
- •63. Основні джерела та причини виникнення конфліктів в управлінні
- •64. Форми й типи поведінки людини в ситуації конфлікту
- •65. Принципи та методи подолання конфліктів в управлінні
- •66. Соціально – психологічне поняття спільності й групи. Види та класифікація груп.
- •67. Групова диференціація. Статус, соціальні ролі, групові норми і цінності.
- •68. Лідерство у групах і колективах. Типологія лідерства
- •69. Проблема розвитку і динаміка групи. Критерій стабільності трудового колективу.
- •70. Методи вивчення груп і колективів.
10. Оформлення і розвиток психології педагогічного менеджменту як самостійної науки
Інтенсивний розвиток в кінці XIX на початку XX ст. психології, соціології, соціальної психології, теорії управління привели до необхідності оформлення психології управління як самостійної наукової дисципліни, яка до цього часу розвивалася або в рамках інженерної психології, або ж соціальної.
Починаючи з 70-х років XX ст. спостерігається бурхливий розвиток як зарубіжної, так і вітчизняної психології управління. Його зумовили три тенденції. Перша тенденція характеризується підвищенням вимог до керівників та їх діяльності. Основна мета була спрямована на те, щоб підвищити ефективність діяльності організації за рахунок розвитку особистісних і професійних можливостей працівників, реалізації їх особистісного потенціалу. Друга тенденція характеризується безпрецедентною кількістю змін, що відбувалися і відбуваються в сучасному світі й в нашій країні. Ці зміни торкаються політики, економіки, технології, освіти, культури, соціальних відносин. Третя тенденція пов'язана з кризою управлінської мотивації. із зниженням мотивації посадового росту. Названі тенденції по різному вплинули на розвиток психології управління. З одного боку, психологія управління розумілась як розширення предмета інженерної психології, з іншого, - вона продовжувала вивчатися в рамках соціальної психології.
Виокремлення психології управління в самостійну наукову дисципліну пов'язане з визначенням її предмета як індивідуальної і спільної управлінської діяльності керівників. Психологія управління стала вивчати психологічні аспекти об'єкта і суб'єкта управління в організованих системах і їх взаємодію. Щодо об'єкта управління, то він почав розглядатися як індивідуальна і спільна діяльність людей, що обумовлена технологічними, економічними і соціальними стосунками. Що стосується суб'єкта управління (керівника), то сучасний стан психології управління розвивається в декількох самостійних напрямках:
В рамках першого напрямку керівник постає як особа, що приймає рішення. (інженерно-психологічний підхід орієнтований на виявлення стійких індивідуальних особливостей, які проявляються в діяльності й визначають її ефективність. )
Дослідження суб'єкта управління в межах соціально-психологічного підходу теж орієнтовані на пошук сукупних рис керівників, які проявляються в стійких методах і способах взаємодії з підлеглими, що сприяють ефективності керівництва
Спроби психологічного аналізу управлінської діяльності були зроблені представниками наукового напрямку, який отримав назву «дослідження кар'єри».
Акмеологічний підхід до вивчення суб'єкта управління /Н. Кузьміна, О. Бодальов, А. Деркач, О. Панасюк, Л. Реан, Р. Кричевський та інші/ орієнтований на розгляд особистості керівника з позицій вивчення феноменології, закономірностей і механізмів розвитку людини на щаблі її зрілості й особливо при досягненні нею найбільш високого рівня в цьому розвитку("професіоналізм керівника і його зрілість", "шляхи попередження професійної деформації працівників системи управління", "шляхи досягнення професіоналізму" )
Загалом, сучасні дослідження психологів України, що займаються проблемами управління, спрямовані на вивчення не лише традиційних питань психології управління, таких як психологічні особливості функціонального змісту управлінської діяльності, стилі керівництва, специфіка взаємодії людей в організованих групах, ділові конфлікти тощо, але й перспективних проблем психології управління Серед них - етнопсихологічні особливості управління, вплив національних стилів спілкування на ефективність ділової взаємодії, мотиваційна сфера особистості керівника, мотивація посадового росту, психологічна готовність системи управління швидко реагувати на непередбачені ситуації, психологічні особливості діяльності керівника в умовах збільшення кількості нововведень, психологічні чинники виявлення керівників-професіоналів, психологічні механізми та рушійні сили розвитку особистості керівника, психологічні особливості створення іміджу керівника та організації, психолого-акмеологічне консультування кадрів управління.