42. Морально-психологічні засади управління

Такі компоненти морального здоров'я особистості керівника як моральні переконання, моральні якості (почуття відповідальності, совість, безкомпромісність тощо), моральні звички, здібності та дії виконують вищу регулюючу функцію стосовно процесу формування професійних навичок в управлінській діяльності, вони є кращим підтвердженням морального здоров'я суб'єктів та об'єктів управління. Високий рівень моральної культури особистості дозволяє людині не тільки свідомо та систематично долати негативні риси свого характеру, але й у вищій мірі інтенсифікувати

Важливо також усвідомлювати, що зміст моральних понять завжди характеризувався історичною мінливістю: те, що було моральним в одну епоху може стати аморальним в іншу. Дослідження основних закономірностей професійної управлінської діяльності особистості свідчить, що моральність виступає в якості важливої умови, повноцінного розвитку керівника Таким чином, управлінська діяльність (а вона має суспільну цінність) потенційно володіє морально-виховними можливостями.

Якщо керівник не дбає про інтереси фірми, про співробітників, а прагне лише власного збагачення, більше того, досягає успіху за рахунок інших, він свідомо йде на порушення моральних принципів і правових норм. Для такого керівника мораль - тільки перешкода у життєвій боротьбі, бо вона вимагає дотримуватися суспільних інтересів, відповідних правил чесності.

Моральні потреби особистості виступають основною рушійною силою, що спонукає людину до включення у моральну діяльність.

Неабияке значення в управлінській діяльності займають моральні традиції, що являють собою своєрідні ступені духовного вдосконалення. Завдяки традиціям управлінська діяльність носить високоморальний характер, а повсякденне їх дотримання є запорукою продуктивності укладених ділових угод

Ще одним показником професійної управлінської діяльності керівника з позицій етики є дотримання моральних принципів взаємодії, в процесі якої реалізується не тільки соціальний, а й психологічний контакт, що пов'язаний із психічним станом взаємодіючих. Взаємодія немислима без спільної матеріальної і духовної діяльності.

Якщо мова йде про етику відносин із співробітниками, то наголос робиться на таких характеристиках, як: відсутність будь-якої дискримінації у сфері зайнятості; особливий статус працівників із обмеженою дієздатністю; охорона здоров'я і техніка безпеки; обговорення кар'єри тощо. Етика відносин із споживачами передбачає дотримання наступних норм: безпечність товарів; надання інформації про товари та технологію їх виготовлення; право вибору покупцем товару; урахування вимог споживачів; зменшення шкідливості товарів тощо. Цікавими є поради щодо етики відносин із партнерами: дотримання зобов'язань; недопущення маніпулювання інвестиціями; урахування інтересів партнерів під час розподілу прибутку. Не менш цінними є поради щодо етики відносин із державою та норм міжнародної етики. Етика відносин з державою передбачає: добросовісну звітність; дотримання законодавства; виконання державних замовлень у зазначені терміни; уникнення хабарництва у взаємовідносинах із державними службовцями. Міжнародна етика характеризується такими показниками: вироблення етичних стандартів, прийнятних у всьому світі; урахування національної культури; залучення місцевого персоналу; підтримування країн, що розвиваються, шляхом розвитку фірм із міжнародними конкурентними стратегіями; дотримання відповідальності між країнами в умовах вимушеного закриття підприємств.

Щодо методів морального впливу керівника на працівників організації, то слід виокремити наступні: моральне переконання, у результаті якого досягається свідоме засвоєння людьми етичних знань, формуються в них мотиви активного опанування конкретних моральних навичок; моральний приклад, який характеризується вмінням керівника поділитися власним досвідом, здатність керівника на власному прикладі застосовувати моральні норми і правила поведінки.

Серед складових морального обличчя керівника виокремлюють систему загальних, конкретних та специфічних моральних якостей.