41. Психологічна структура управлінської діяльності.

Управлінська діяльність - це сукупність скоординованих дій та заходів, спрямованих на досягнення в рамках організації певної мети.

Управлінська діяльність - це перш за все взаємодія між людьми. Вона знаходить своє конкретне втілення в діях, операціях, виконуваних людиною в процесі управління, здійснення управлінських функцій. Разом з тим це праця людей, між якими утворюються певні соціально-психологічні відносини. Отже, управлінська діяльність завжди має справу з людьми

Управлінські дії передбачають урахування всієї багатоманітності закономірностей та зв'язків, які виникають між об'єктами та суб'єктами управління.

Як система,управління включає в себе такі структурні компоненти: ціль, суб'єкт, об'єкт управління, діяльність, взаємовідносини, процес, засоби й умови досягнення мети, соціокультурне та етнопсихологічне середовище, результат.

Управлінська діяльність може бути як індивідуальною (проведення співбесіди, здійснення психологічного впливу на підлеглого, індивідуальне прийняття управлінського рішення тощо) так і груповою (колегіальне розв'язання управлінського завдання). А.Журавльов та В.Рубахін виокремлюють два головних різновиди управління: технічне, яке має місце в системі «людина — техніка», та соціальне спрямоване стосовно людини та людської спільноти.

Важливим чинником, який впливає на ефективність управлінської діяльності та актуалізує значення психологічного компоненту в управлінні, є зворотний зв'язок.

Ефективність управлінської діяльності в значній мірі залежить від того, наскільки чітко і ясно сформульовані цілі для підлеглих.

Управлінська діяльність керівника відповідно до його інтелектуального та професійного потенціалу, природних задатків і таланту, здібностей і вмінь може бути ефективною в конкретному морально-психологічному, соціокультурному та етнопсихологічному середовищі.

Важливою особливістю, яка характеризує специфіку управлінської діяльності, є наявність у ній певної сукупності управлінських ситуацій

Наступна важлива особливість управлінської ситуації визначається тим, що її структурними складовими є не тільки предмети, але й люди. Отже, ще раз підкреслюється, що управлінська діяльність та її відображення у свідомості керівників характеризуються двома типами відносин — відносинами між людьми та предметними відносинами.

Узагальнюючи й систематизуючи уявлення про психологічну специфіку управлінської діяльності, слід зазначити, що вона полягає в наступному.

1. Управлінська діяльність, як соціальний різновид управління, є складною і багатоманітною системою

2. Управлінська діяльність грунтується на вимогах, які висуваються до органу управління: своєчасне й чітке виконання покладених на його апарат функцій;

3. В процесі управлінської діяльності відбувається переведення зовнішніх регулюючих впливів у внутрішні регулятори поведінки. перетворення зовнішніх цілей та завдань у внутрішню мотивацію.

4. Професіоналізм управлінської діяльності - одна з головних умов її ефективності.

5. Соціокультурне, морально-психологічне та етнопсихологічне середовище, формуючи управлінську діяльність, обумовлює тип і спрямованість особистості керівника.