Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
психологія педагогічного менеджменту.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
306.84 Кб
Скачать

38. Психологія відповідальності в організації

Саме поняття "відповідальність" має безпосереднє відношення до різних галузей психології, у тому числі й до управлінської діяльності. Його зміст аналізується у психології управління у зв'язку з поведінкою особистості або групи людей в тій чи іншій управлінській ситуації. Дана категорія вивчається не лише психологами, але й юристами, соціологами, філософами.

Щодо відповідальності в управлінській діяльності, то в цій багагомірній якості слід виокремити етичний, правовий, економічний, соціальний і психологічний аспекти, оскільки відносини відповідальності реалізуються за допомогою сукупності особистісних властивостей особистості, соціальних, правових, економічних і етичних норм. Психологічний аспект відповідальності базується на можливості вибору, тобто свідомої переваги певної лінії поведінки. При цьому вибір може здійснюватися як в умовах співпраці, взаєморозуміння, так і в складних умовах конфронтації, конфлікту, де стикаються інтереси окремої особистості, групи або цілої організації. Сукупність названих аспектів відповідальності (моральний, правовий, економічний, соціальний та психологічний) інтегруються в понятті "професійна відповідальність" управлінця, яка являє собою міру усвідомлення особистістю своїх професійних обов'язків і добровільного слідування ним, а також певним чином і міру провини особистості за невиконання професійних обов'язків. В довідковій літературі відповідальність трактується як накладене на кого-небудь чи взяте ким-небудь зобов'язання звітуватися в яких-небудь своїх діях і прийняти на себе вину за можливі їх наслідки. Таке розуміння відповідальності цілком прийнятне і для спільної управлінської діяльності, оскільки керів­ник і підпорядкована йому організація мають безпосереднє відношення до виконання зобов'язань - управлінських рішень, накреслених цілей, завдань тощо. В даному контексті під ними розуміється угода, яка потребує безумовного виконання. При цьому важливо підкреслити ще одну психологічну особливість відповідальності - вона виступає як суттєва риса особистості керівники і його співробітників, відображає об'єм особистих завдань індивіда.

В дослідженнях вчених /М. Савчин та інші/ підкреслюється, що відповідальність може набувати властивості своєрідного центру, головного смислового принципу, тобто володіти абсолютною і безумовною владою з'єднувати добро і зло, об'єктивне та суб'єктивне, значущість і незначущість тощо, деякою мірою завершувати становлення внутрішніх основ поведінкових актів, осмислень та вольових рішень. Таке розуміння відповідальності дає можливість визначити це поняття як смислове утворення особистості, як загальний принцип співвіднесення (особистісної саморегуляції) мотивів, цілей та засобів життєдіяльності, що не зводиться до правил поведінки, не є її конкретним мотивом або сукупністю.

Предмет відповідальності з погляду управління визначається як сукупність різноманітних зовнішніх і внутрішніх духовних, матеріальних, соціальних та психологічних потреб та інтенцій, котрі особистість реалізує у спільній управлінській діяльності. Йдеться, в першу чергу, про зміст та обсяг відповідальності. Зміст передбачає включення в себе обов'язків, завдань, доручень, способи їх виконання людиною, дотримання нею норм, у тому числі й закону, слідування ним тощо. Обсяг відповідальності виявляється у якості доручень, завдань і обов'язків, тобто у їх складності, об'єктивності, відповідності ситуації, а також у їх кількості.

Зміст поняття "відповідальність" нерозривно пов'язаний з іншим поняттям, яким є "самостійність". Коли рішення приймається особисто суб'єктом управління, то на нього лягає вся відповідальність за розв'язання управлінської проблеми. Дослідження західних вчених показують, що у групі відповідальність девальвується. Колективна відповідальність, з погляду західних спеціалістів-психологів, "розмиває" індивідуальну відповідальність, що, на їх думку, призводить до безвідповідальності. В дослідженнях також стверджується, що людина повинна відчувати себе відповідальною не тільки за те, що вона зробила, а й за те, що вона не зробила, але повинна була зробити. Загалом, будь-яка робота, що пов'язана з людьми, які її виконують, несе на собі певну частку відповідальності.