1.5. Методика вивчення дисципліни

Основна роль у вивченні цієї дисципліни належить лекціям, які слід обов'язково конспектувати, а не пасивно слухати викладача. На лекціях рекомендовано брати участь у розв'язанні проблемних пи­тань. Організувати самостійну роботу студентам допоможуть "Мето­дичні вказівки до вивчення курсу "Теорія і практика журналістики" (Львів: ЛНУ, 2002), зокрема, перший розділ, що містить запитання до кожної теми, літературу, теми рефератів, а також цей навчальний посібник.

Найефективнішою є індивідуальна робота студента вдома і в бібліотеці. Читання конспекту лекцій, конспектування рекомендованої літератури, написання рефератів, підготовка виступів на семінарські заняття, підготовка до контрольної роботи, тестування на комп'ютері, екзамену є найефективнішими способами самостійного навчання.

Література

Власенко А. Г. Средства массовой коммуникации в современном мире. - М., 1990. - 126 с.

Іванов В. Ф. Поняття про засоби масової комунікації: теоретичні та історичні аспекти // Українська періодика: історія і сучас­ність. - Львів, 2002. - С. 407-410.

Копиленко О. Л. Влада інформації. - К., 1991. - 108 с.

Кузнецова О.Д. Основи масової комунікації. - Львів, 1996. -

С. 3-11.

Кузнецова О. Д. Засоби масової комунікації. - Львів, 2003. -

с.з-іі

Москаленко А. 3., Губерський Л. В., Іванов В. Ф., Вергун В. А. Масова комунікація. - К., 1997. - 216.-е.

Москаленко А. 3. Теорія журналістики. -К., 1998. - С. 266-270.

Почепцов Г. Г. Масова комунікація. - К., 1995. - 126 с. Масова комунікація: 36. пр. / За ред. В. Ф. Іванова. - К., 2000-

ЧМП

Питання для самоконтролю

Дайте визначення поняття "спілкування".

Які існують види спілкування?

Значення теорії масової комунікації.

Що вивчає теорія масової комунікації?

Які основні завдання цього навчального курсу?

Чи ідентичні поняття ЗМІ й ЗМК?

У чому актуальність навчального курсу?

Що означає поняття "масова комунікація"?

Тестові завдання

1.Що таке комунікація в аспекті теорії масової комунікації?

1) Зв'язок.

2)Стосунки.

3)Спілкування.

4)Передача інформації.

5)Транспорт.

6) Регулювання поведінки.

7)Сполучення.

8) Вплив.

2. Що означає термін "масова комунікація"?

1. Громадський транспорт.

2. Масове сполучення.

3. Масова інформація.

4. Масове спілкування.

5. Масовий зв'язок.

6. Масові стосунки.

7. Регулювання поведінки.

8. Вплив на аудиторію.

9. Засоби масової інформації.

3.Хто ввів у науку термін "масова комунікація"?

1. Ч.Кулі.

2. Ч. Морріс.

' Тут і далі у тестових завданнях потрібно назвати правильні відповіді.

4.Вчений якої країни ввів термін’’масова комунікація’’?

1. Англії.

2. Японії.

3. Німеччини.

4. США.

5. Франції.

5..Як називають комунікацію за численністю аудиторії ?

1. Суб'єктна.

2. Масова.

3. Опосередкована.

6.Хто або що є комунікатором у масовій комунікації?

1. Окрема особа.

2. Журналіст.

3. Соціальний інститут.

7.Чи ідентичні поняття: засоби масової комунікації і засоби масової інформації?

1. Так.

2. Ні.

8.Система засобів масової комунікації - це...

1. Комунікатори.

2. Соціальні інститути.

3. Система посередництва між комунікатором і реципієнтами.

9.Як поділяють знаки, що використовують у СЗМК, залежно від

чутливого впливу?

1. Аудіо.

2. Аудіовізуальні.

3. Лінгвістичні.

4. Кінетичні.

5. Паралінгвістичні.

6. Візуальні.

10.Мета масової комунікації - ...

1. Організувати маси.

2. Регулювати поведінку людей.

3. Інформувати маси.

4. Формувати громадську думку.

5. Впливати на маси.

11.Яке значення має комунікатика?

1. Теоретично обґрунтовує новизну СЗМК.

2. Формує нове самостійне мислення, без вказівки "згори".

3. Розкриває функції, мету масової комунікації.

4. Навчає методів, форм подачі інформації та впливу на маси.

2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

1.Учасники масової комунікації

2. Соціальні функції МК

3.Загальнопсихологічні функції

4. Соціально-психологічні функції

5. Природні канали передачі інформації

2.1. УЧАСНИКИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Щоб розглянути засоби масової комунікації як системи, необхідно з'ясувати значення основних, виділити взаємодіючі суб'єкти діяльності, типи інформації, засоби й ,канали сприйняття інформації, функції масової комунікації.

Основою будь-якого типу масової комунікації є інформація. Інформація у масовій комунікації - це повідомлення, яке одержують маси від інших людей через знакові системи за допомогою природних і технічних СЗМК (книга, збори, передачі радіомовлен­ня, телебачення, кінодокументальні фільми, газета та ін.).

Інформація у масовій комунікації — соціальна, тобто має громадський інтерес, суспільне значення. Людство сьогодні не

може обійтися без обміну інформацією. Цікавий приклад. Навесні 1989 року в США 80% усіх радіостанцій країни вирішили організувати

"хвилину радіомовчання", щоб у такий незвичний спосіб показати людям, яким обмеженим було б сучасне життя без радіо. Тридцять секунд в ефірі тривала тиша. Здивовані слухачі крутили ручки радіоприймачів. Серед них виникла паніка. Ця тиша коштувала радіокорпораціям 100 мільйонів доларів. Можна наводити багато

прикладів про роль інформації. Існують навіть теорії інформаційного суспільства. Вчені розробляють шляхи розвитку інфор­мації як стимулюючої сили людства. Влада завжди визнавала, що

для контролю над суспільством потрібно мати у своїх руках інформаційну справу. Той, у кого є можливість першим повідоми­ти про новини або ідеї, здобуває вплив на аудиторію.

Що означає термін масова комунікація? З одного боку, це — комунікативний процес знакової передачі й сприйняття інфор­мації, що може бути зафіксованим і переданим якимось засобом.

Учасники комунікативного зв'язку: комунікатори, коду­вальники -ті, хто передає - і маси (аудиторія) - ті, хто сприймає соціальну інформацію, де коду вал ьники¹⁰.

З іншого боку, в сучасних умовах розвитку технічних засобів масова комунікація - не односторонній масовоінформаційний по­тік, що йде від певних соціальних одиниць (структур суспільства, наприклад, рад, громадських організацій, груп, партій тощо) до аудиторій, а двосторонній. Реципієнти також беруть участь у масовому спілкуванні (форуми на сайтах комп'ютерних варіантів традиційних ЗМІ, комп'ютерні опитування аудиторії, теле-, відео-конференції, телемости та інше. Хоча вплив першого потоку масо­вої інформації, комунікаторів на аудиторію є набагато сильнішим, ніж вплив реципієнтів на комунікаторів.

Комунікатор у масовій комунікації має ніби колективний ха­рактер. Усвідомлюючи чи ні, він виступає від імені соціальної гру­пи. Крім того, в передачі інформації, зокрема в ЗМІ, беруть участь не тільки автор-комунікатор, а й працівники редакції, редактори, технічні працівники (друкарі, оператори, радіо-, телеінженери).

У сучасних умовах ЗМК виконують соціальне замовлення суб'-єкта-організатора, є його знаряддям, а в партійних ЗМІ, як в радянські часи - органом. Безпосереднє значення для масовокомунікаційного процесу має те, кому належить матеріальна база (хто, до прикладу, фі­нансує газету, дає технічні засоби, папір, друкарні, радіостанції, теле­студії). Стосунки між суб'єктом-організатором і його засобами інфор­мування (газетою, журналом, програмою, каналом ТБ) можуть не виходити на поверхню, бути прихованими від загалу, демагогічно маскуватися. Дослідник А. А. Грабельников називає це явише прихо­ваною партійністю: "Поряд із політичними виданнями, в яких їх партійність відкрито заявлена, існують газети і журнали, що не афішу-

ють своїх політичних прихильностей, але проводять чітко виражену політичну лінію. Частіше всього вони називають себе незалежними".

Назвімо суб'єкта, що формує цей інформаційний потік -суб'єктом-організатором. Іншим суб'єктом, якому адресова­ний масовоінформаційний потік, є маси - аудиторія читачів, слу­хачів, глядачів. Маси сприймають інформацію та вплив першого суб'єкта. Аудиторія не пасивно "вбирає" повідомлення. Вона сама творить факти, події, явища, концепції і норми. Частину їх відображає преса, радіо, телебачення (у цьому випадку говорять про зворотний зв'язок). Більша частина знаходить вихід у настроях, діях, сприйма­ється суб'єктом-організатором через інші засоби масової комунікації.

У масовій комунікації спілкування відбувається опосередко­вано: через знакові системи, природні канали інформації, природні, технічні засоби. Дослідник В. 3. Коган пропонує розрізняти у випадку опосередкованої передачі інформації виробника інформації і її транслятора¹². Виробниками і трансляторами у масовій комуні­кації є певні установи, соціальні інститути. У ЗМІ - це редакції газет, студії радіо, телебачення. До соціальних інститутів масової комунікації належать також просвітницькі організації, церкви, бібліотеки, кінотеатри, студії звуко- і відеозапису та ін.

Соціальними посередниками в масовій комунікації є природ­ні канали і природні, технічні засоби масової комунікації.

Технічні засоби дають можливість збирати, фіксувати, пере­давати великі обсяги інформації за умови належної організації й управління їх діяльністю.

Отже, масова комунікація — це організований, регульова­ний масовокомунікаційний процес інформування, що через засоби масової комунікації впливає на маси.

У цілому сучасний масовокомунікаційний процес характеризує:

1. зростання ролі масової комунікації;

2. виникнення нових ЗМІ та ЗМК (комп'ютерні ЗМІ, комп'ю­терні мережі);

3. демасовізація діяльності ЗМК (кабельне телебачення, відео, комп'ютери);

4) реорганізація засобів масової інформації;

5) демократизація та спеціалізація ЗМ1;

6) всебічна технізація;

7) конкуренція, боротьба за аудиторію;

8) породження нових типів мас;

9) розвиток зворотного зв'язку.