8.2. З історії газетних видань

Зростання культурних інтересів, потреба в різних повідом­леннях привели до народження ідеї про створення газети. Автори називають різні дати виникнення газети. Дж. Джованінні пише, що у першій половині XVI ст. серед центральних і периферійних пред­ставництв великих підприємств уже циркулювали вісники і бюле­тені, які містили інформацію політичного й економічного характе­ру. Спочатку це були рукописні видання, що на кінець століття пере­творилися на "книги новин". Отже, віднесення газет до типу "книга" не таке вже й умовне, а має свої історичні першопричини. Най­старішою з таких "книг новин" у Західній Європі була англійська "Тhe travel country ", надрукована в Лондоні 1513 р. на 20 сторінках.

У XVI ст. лондонські купці й банкіри переписували отримані з континенту листи, де повідомлялося про останні події, кон'юнк­туру ринку, і за певну плату таку інформацію поширювали серед комерсантів. Отже, з перших днів існування газета була не тільки засобом спілкування, а й товаром.

"Книги новин" дуже скоро перетворилися на "картки новин", де повідомлення стали дещо різноманітніші. Та найважливіше те, що "картки новин" виходили через певний час, тобто мали періодичність. Це справді були зародки газет, які у Венеції дістали назву "газета", у Франції - "аввізі", в Англії- "ньюспейпе". В Україні поширилася іта­лійська назва "газета", за назвою дрібної монети, за яку її купували.

Першою друкованою газетою в Європї була "Авізе реляціон одер цайтунг", що виходила в Німеччині 1609 року.

З 20-х років XVII сторіччя повідомлення новин у Європі дру­кували регулярно. Тиражі цих газет були невеликими, розраховані на вузьке коло заможних читачів. Загальна кількість примірників усіх газет світу на межі XX століття не перевищувала тиражу сучас­ної масової газети. Причина не тільки у відставанні техніки, але й низькому рівні освіти. Майже до кінця XIX сторіччя більшість на­селення світу була неписьменною. Проте прогрес зупинити не можна. Виникли початкові школи, з'явилися нові читачі газет. Саме тоді підприємливі люди стали випускати копійчані газети.

Через відсутність власної держави Україна запізнилася із ви­ходом газет. Перша українська газета "'Український вісник''' з'яви­лася 1816 року в Харкові.

8.3. Зовнішні особливості газети

1. Друковане видання на розгорнутих аркушах паперу.

2. Великий формат газет: А2 - столичні та обласні, АЗ -міські, районні, А4 - низова преса, заводські.

3. Невеликий обсяг від 1 до 8 друкованих аркушів, а саме: 1 друкований аркуш - формат А4, 2 друковані аркуші - формат АЗ, 4 друковані аркуші - формат А2.

4. Текст розміщений колонками.

5. Стала частота виходу і висока періодичність.

6. Переважання текстової інформації.

7. Наявність великої кількості реклами.

8.4. Характеристика сучасних газетних видань україни

Газетні видання України можна характеризувати за такими оз­наками:

1) за місцем видання:

столичні - "Голос України", "Літературна Україна";

обласні - "Вільне слово" (Рівне); районні "Сарненські новини".

2) за місцем розповсюдження:

міжнародні - '"Вісті з України", "Шлях перемоги";

■загальноукраїнські - "Молодь України";

• регіональні - "Західна Україна", "Високий Замок";

• обласні — "Молода Галичина".

3) за аудиторією:

■ масові - "Високий Замок", "За вільну Україну";

" соціальні - "Галицькі контракти", "Фінансовий Київ".

4) за часом видання:

• денні - "Львівська газета"', "Експрес";

• вечірні - "Вечірній Київ", "Хмельницький вечірній".

5) за політичним напрямом:

• загальнополітичні - "Високий Замок";партійні - "Народна газета", "Самостійна Украї­на", "Голос нації",

• рухів - "Час".

6) за періодичністю:

• щоденні - "Киевские ведомости";

• 2, 3,4, 5 разів на тиждень; • тижневики - "Поступ".

7) за тематикою:

• міжнародні події - "Світ про Україну";

• історична тематика - "Старожитності";

• суспільно-політичні - "Західна Україна";

• спортивні - "Спортивна газета", "Атака";

• військові - "Армія України "та інші.

8) за мовою видання:

• одномовні - "Біржа":

• двомовні - "Високий Замок".