Розділ 12 Парадигми розвитку науки: класична, некласична, постнекласична.

Завдання № 417 Який напрямок філософії перебільшує значення наукового знання?  ► Позитивізм

Завдання № 418 Чи вірно, що основним методом класичної науки було спостереження?  ► Так

Завдання № 419 Чи є епістемологія складовою філософського знання?  ► Так

Завдання № 420(1) Епістемологія — це:  ► теорія знання

Завдання № 421(2) Виберіть вірне визначення, що таке епістемологія: +теорія знання  ► форма практичної діяльності

Завдання № 422 Епістемологія ставить запитання про:  ► критерії, ідеали та норми наукового знання

Завдання № 423(1) Чи вірно, що епістемологія виявляє філософські засади наукової картини світу?  ► Ні

Завдання № 424(2) Чи вірно, що епістемологія виявляє наукові засади філософської картини світу?  ► Так

Завдання № 425(3) Епістемологія виявляє:  ► наукові засади філософської картини світу

Завдання № 426(4) Предметом дослідження епістемології є:  ► філософські засади наукової картини світу

Завдання № 427(1) Чи вірно, що позитивізм відмовляє філософії у дослідженні метафізичної проблематики?  ► Так

Завдання № 428(2) Чи потрібне метафізичне знання для практики, згідно позитивістського підходу?  ► Ні

Завдання № 429(1) Об'єктом класичної науки були:  ► замкнені статичні системи

Завдання № 430(2) Чи вірно, що об'єктом класичної науки були замкнені статичні системи?  ► Так

Завдання № 431(3) Чи вірно, що об'єктом класичної науки були відкриті динамічні системи?  ► Ні

Завдання № 432 Епістемологія виникає у:  ► 30-х роках XIX ст.

Завдання № 433 Розвиток епістемології спричинений:  ► масовим розвитком інституціональних форм освіти та поєднання її з наукою

Завдання № 434 Процес диференціації науки у XVIII ст. був зумовлений її відмежуванням від:  ► метафізики

Завдання № 435 Предметом дослідження першого позитивізму стають потреби:  ► визначити критерії наукового знання та здійснити його класифікацію

Завдання № 436 Виберіть з перелічених вчених представників першого позитивізму:  ► Огюст Конт  ► Герберт Спенсер  ► Джон Стюарт Міл

Завдання № 437 Згідно позитивістського підходу, філософія повинна стати:  ► світоглядно нейтральною

Завдання № 438 До “позитивних” наук відносяться ті, які грунтуються на:  ► емпіричних фактах

Завдання № 439 Універсальним методом науки, за О. Контом, є:  ► спостереження

Завдання № 440 Чи здійснив перший позитивізм демаркацію наукового і позанаукового знання?  ► Так

Завдання № 441 Виберіть характерні риси класичної науки:  ► об'єктивно-предметна  ► емпірично-експериментальна

Завдання № 442(1) Завдяки закону еволюції, на думку Г. Спенсера, можна сподіватися на:  ► правильне пізнання будь-якого явища у Всесвіті

Завдання № 443(2) Чи вірне твердження, що філософ-позитифіст Г. Спенсер поширив ідею еволюції на цілий Всесвіт?  ► Так

Завдання № 444(3) Чи закон еволюції дає можливість зрозуміти будь-які явища, на думку Г. Спенсера?  ► Так

Завдання № 445(4) Чи вірно, що закон еволюції Г. Спенсер поширив на органічну і неорганічну природу?  ► Так

Завдання № 446(5) Чи вірно, що закон еволюції Г. Спенсер поширив на суспільство та продукти людського духу?  ► Так

Завдання № 447 Дайте коротке визначення лінійно-кумулятивної моделі розвитку науки.

Кумулятивізм (від лат. ситиіа- накопичення) є принципом розвитку класичної науки, згідно з яким у процесі зростання наукового знання зберігаються всі нагромадженні досі результати з додаванням нових

Завдання № 448(1) Чи належить кумулятивізм до принципів розвитку класичної науки?  ► Так

Завдання № 449(2) Чи належить кумулятивізм до принципів розвитку некласичної науки?  ► Ні

Завдання № 450(3) Згідно з лінійно-кумулятивною моделлю розвитку науки:  ► зберігаються усі нагромаджені досі результати з додаванням нових

Завдання № 451(4) Назвіть причини, чому кумулятивний принцип обмежує розвиток наукового знання.

Цей принцип не допускає існування альтернативних наукових теорій. Він обмежує розвиток наукового знання, бо вимагає, щоб визнавали лише такі нові теорії, які узгоджуються зі старими.

Завдання № 452 Чи вірно, що поява некласичної науки зумовлена низкою наукових відкриттів у різних галузях знання?  ► Так

Завдання № 453 У некласичній науці основні поняття класичної механіки:  ► втрачають зміст

Завдання № 454 Принцип невизначеності, сформульований В. Гайзенбергом, притаманний:  ► некласичній парадигмі

Завдання № 455 Об'єктом некласичної фізики стає:  ► відкрита система

Завдання № 456 Відкрита система передбачає:  ► взаємодію об'єкта з засобами спостереження

Завдання № 457 Прокоментуйте вислів Г. Башляра: “Час побіжних і непов'язаних між собою гіпотез пройшов, як і час ізольованих та курйозних експериментів. Відтепер гіпотеза — це синтез”.

Цей вислів характеризує новий дух некласичної науки

Завдання № 458 Лінійно-некумулятивна модель передбачає:  ► творення нових ідей, які охоплюють старі концепції як окремий випадок

Завдання № 459(1) Лінійно-некумулятивна модель належить до етапів розвитку:  ► некласичної науки

Завдання № 460(2) Чи вірно, що лінійно-некумулятивна модель належить до етапів розвитку класичної науки?  ► Ні

Завдання № 461(3) Чи вірно, що лінійно-некумулятивна модель належить до етапів розвитку некласичної науки?  ► Так

Завдання № 462 Вибеть вчених, які поділяють некумулятивну модель розвитку науки:  ► Гастон Башляр  ► Карл Раймунд Попер  ► Імре Лакатош

Завдання № 463(1) Альтернативою принципу кумулятивності класичної науки, згідно К. Попера, є:  ► принцип фальсифікації

Завдання № 464(2) Чи вірно, що альтернативою принципу кумулятивності класичної науки, згідно К. Попера, є принцип фальсифікації?  ► Так

Завдання № 465 Згідно з принципом фальсифікації некласичної науки:  ► будь-яка теорія через обмеженість своєї емпіричної бази може бути спростована

Завдання № 466(1) Чи вірно, що принцип фальсифікації характеризує критичність наукового мислення на відміну від ненаукового?  ► Так

Завдання № 467(2) Чому принцип фальсифікації характеризує критичність наукового мислення на відміну від ненаукового?

Будь-яка теорія через обмеженість своєї емпіричної може бути спростована. Наукове знання є гіпотетичним і може бути спростоване емпіричними фактами, що збурюють теорію. А звідси постає необхідність критичного перегляду головних концептів наукової теорії задля її усунення та заміни іншою, здатною передбачити нові факти

Завдання № 468 Виберіть з перелічених ключове для некласичної науки поняття:  ► проблема

Завдання № 469 Що таке “парадиґма”?  ► Взірець постановки та розв’язання наукових проблем

Завдання № 470(1) Парадигма — це:  ► сукупність переконань, цінностей і технічних засобів, які забезпечують існування наукової традиції та визнаються науковим співтовариством

Завдання № 471(3) Дайте визначення, що таке “парадигма”.

сукупність переконань, цінностей і технічних засобів, які забезпечують існування наукової традиції та визнаються науковим співтовариством

Завдання № 472(1) Чи можна, згідно Т. Куна, логічно вивести одну парадигму з іншої?  ► Ні

Завдання № 473(2) Аргументуйте, чим, згідно Т. Куна, зумовлена несумісність парадигм.

Вони формально-логічно суперечать одна одній і вони використовують різні поняттєві мови теорії та спостережень,а також різні методи досліджень та оцінки отриманих результатів

Завдання № 474(1) Виберіть етапи супроводжують розвиток наукового знання, згідно Т. Куна:  ► нормальна наука  ► наукова революція

Завдання № 475(2) Які етапи в розвитку науки виділив Т. Кун?  ► Нормальна наука і наукова революція

Завдання № 476 Чи погоджуєтесь Ви з думкою Макса Планк про те, що наукова істина прокладає дорогу до тріумфу не завдяки переконанню опонентів і примусу їх бачити світ у новому світлі, а тому, що ці противники рано чи пізно помирають й виростає нове покоління, яке звикло до неї? Аргументуйте — чому?

Ні тому, що суспільна думка виробляється саме людьми яких вчить старше покоління, однак буває і таке, що люди просто з цим погоджуються бо іншого, кращого не знають.

Завдання № 477 Чи може існувати спадкоємність в еволюції науки, якщо парадигми несумісні?  ► Ні

Завдання № 478 Нелінійна модель розвитку науки означає, що:  ► нова теорія бере початок у старій, але позбавлена спадкоємності

Завдання № 479 Основою постнекласичної науки стала:  ► прогностична методологія

Завдання № 480 Об'єктами постнекласичної науки стають:  ► саморегулюючі та самоорганізуючі системи природного і соціокультурного походження

Завдання № 481 Принцип самоорганізації спрямований на:  ► відмову від випадкової самоорганізації

Завдання № 482 Універсальним методом класичної науки є:  ► Індукція

Завдання № 483 Некласична наука на таких двох рівнях:  ► чуттєвому і раціональному  ► емпіричному і теоретичному

Завдання № 484 Опишіть, що означає порушення принципу когерентності у постнекласичній науці та які наслідки це може мати для розвитку самоорганізуючих систем.

У розвитку самоорганізуючихсистем виникають ситуації, коли другорядним, локальним за своїм характером, впливам, відповідають глобальні, за масштабами та енергетичною силою наслідки

Завдання № 485(1) Чи вірно, що методологія постнекласичної науки наголошує на плюралізмі розвитку самоорганізуючих систем?  ► Так

Завдання № 486(2) Методологія постнекласичної науки наголошує на:  ►  плюралізмі розвитку самоорганізуючих систем

Завдання № 487 Хаос у постнекласичній науці розглядається як:  ► джерело деструкції

Завдання № 488 В основі розвитку науки, за І. Лакатошем, лежить:  ► конкуренція науково-дослідних програм

Завдання № 489 Охарактеризуйте засади анархістської методології, запропонованої Полем Фойєрабендом

Існує безліч рівноправних типів знання і методологій, що сприяє розвитку знання і людини.. Розвиток пізнання, уважає Фейєрабенд, здійснюється завдяки критиці несумісних теорій за наявності фактів

Завдання № 490 Яка філософська течія започатковує епістемологію як самостійну ділянку філософії?  ► Позитивізм

Завдання № 491 “Еволюція” у розумінні Г. Спесера – це:  ► абсолютний загальний елемент досвіду, який дає можливість зрозуміти будь-які явища

Завдання № 492 Яке поняття характеризує модель розвитку класичної науки?  ► Лінійно-некумулятивна

Завдання № 493 За І. Лакатошем, розвиток науково-дослідницьких програм проходить дві стадії:  ► Індуктивну і дедуктивну

Завдання № 494 Хто з нижче названих філософів є автором твору “Структура наукових революцій”?  ► Томас Кун 

Завдання № 495 Хто з нижче названих філософів увів поняття “парадигма”?  ► Томас Кун

Завдання № 496 Яке поняття характеризує модель розвитку постнекласичної науки?  ► Нелінійно-кумулятивна

Завдання № 497 Виберіть правильну відповідь: За Т. Куном, наукова революція – це період  ► Некумулятивного розвитку науки, зміни парадигми

Завдання № 498 Згідно з анархістською епістемологією П. Фойєрабенда:  ► єдиним допустимим правилом є “допустиме все”

Завдання № 499 Які з нижче наведених методів наукового пізнання є емпіричними?  ► Вимірювання  ► Експеримент  ► аналіз

Завдання № 500 Поява некласичної науки зумовлена низкою наукових відкриттів у:  ► різних галузях знання

Завдання № 501 Чи можна у квантовій фізиці знехтувати взаємодією між об'єктами та вимірювальними приладами, згідно Н. Бора?  ► Ні

Завдання № 502 Дайте визначення принципу фальсифікації.

Принцип фальсифікації – це спростування будь-якої теорії через обмеженість емпіричної бази теорії

Завдання № 503 Хто з перелічених вчених запропонував нелінійну некумулятивну модель розвитку науки?  ► Томас Семюел Кун

Завдання № 504 Чи постнекласична наука порушує принцип когерентності?  ► Так

 

 

Філософія (з грец. Phileo – любов, sophia- мудрість) – теоретичний світогляд, вчення,яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і суспільстві. Філософія вибудовується із сумнівів і обґрунтовувань, доведень, живе у вільних дискусіях, а тому можливе лише в демократичному суспільстві. Філософськими дисциплінами є метафізика, онтологія, гнесеологія, логіка, етика, естетика, філософська антропологія.( - інтуїтивне досягнення істини).

Мудрість –  є важливою ознакою філософії, котра осмислює дійсність на основі пізнання найбільш загальних зв’язків, причин, тенденцій розвитку та їх практичного (предметного) використання. Мудрість – не що інше, як вміння використовувати знання на практиці – “мистецтво жити”. (найвищого ідеалу ).

Філософування –це особистісна життєва основа філософії. Воно зростає з фундаментального філософського настрою (роздумування над чимось).

Софісти – давньогрецькі мислителі 5 ст.до н.е.(Протагор,Горгій),які вперше поставили людину в центр філософського пізнання(людина – міра всіх речей).

Філософський висновок – остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів.

Історія філософії – галузь філософських знань, предметом яких є закономірність та особливості пізнання відношення людини і світу на різних етапах розвитку філософії.

Світогляд – це складна суперечлива єдність знань та оцінок, інтелекту та емоцій, розумного обґрунтування та віри, переконань та сумнівів, традиційного і творчого мислення. Під світоглядом розуміють систему поглядів людини на світ та її місце у світі.

Філософський світогляд – це теоретичний світогляд, який з’ясовує причини суперечностей, а тим більше як гармонізувати буття людини.

Метафізика – термін, який було запроваджено для позначення філософського знання, яке ставить перед собою в онтології запитання: що таке світ і людина? Що складає фундаментальну основу його існування? Що таке справжнє буття? Відповіді на ці питання філософи шукають у понадявищній сфері буття, тобто поза сферою фізичного.

Онтологія – це вчення про буття взагалі. Буття – це гранично широке поняття про існуюче.

Гносеологія (gnosis-пізнання,logos-слово,вчення) – теорія пізнання, одна з головних філософських дисциплін, яка досліджує закономірності процесу пізнання.

Епістемологія (теорія пізнання) – частина філософії, що вивчає загальні риси процесу пізнання та результат знання( вчення про наукове пізнання).

Аксіологія (цінний) – вчення про цінності, філософська дисципліна, яка вивчає ціннісне ставлення людини до світу(етичне, естетичне, релігійне).

Матеріалізм – напрям в історичному розвитку філософії, який вважеє матерію першоосновою всього сущого, намагається пояснити всі явища і процеси через матеріальні причини. Протистоїть ідеалізму і релігії. Представник Демокріт.

Ідеалізм – напрям у філософії, який первинним вважає ідеальне начало – Бога, дух, розум.

Космос  – модель великої сім’ї. Є живим, вічним, прекрасним, досконалим, рухомим, розумним.

Архе – вихідний початок буття.

Гілозоїзм (тут,життя)– погляд, згідно з яким матерія наділена чуттєвістю, яка різною мірою властива неживим, живим тілам і людині(Бруно,Спіноза).

Апейрон –  безякісне матеріальне першоджерело; нескінченність у просторі і часі. важливий крок у розвитку філософії, на шляху до уявлень про матерію, порівняно з ототожненням першоджерела с конкретною речовиною у Фалеса 

Метемпсихоз (Переселення душ, реінкарнація) – релігійно-міфологічне вчення про переселення душ померлих в тіла інших людей (новонародженої дитини), тварин, рослин і мінералів.

Логос – світовий розум, закон(Геракліт),з давньогрец. слово,вчення.

Ідея (початок, принцип) — форма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв'язків та відношень зовнішнього світу, спрямована на його перетворення.

Буття – гранично широке поняття про існуюче. центральне філософське поняття. Буття – предмет вивчення онтології. Є надзвичайно широкою концепцією яка охоплює суб‘єктивні і об‘єктивні риси реальності й існування.

Форма – зовнішній вияв предмета, певного змісту, внутрішня структура, певний порядок предмета або перебігу процесу.

Матерія – філософська категорія, протилежна ідеї, ідеальному.

Істота (сутність) - (есенція)  — філософська категорія, що виражає головне, основне, визначальне в предметі, таке що зумовлене глибинними, необхідними, внутрішніми зв'язками й тенденціями розвитку і пізнається на рівні теоретичного мислення.

Потенція(лат. potentia - сила) можливість, внутрішньо притаманна сила, здатність до дії. Щодо вчення про акт і потенції див. Неотомізм. Потенційний - можливий, здатний до дії; те, що відповідає можливості. Протилежність - актуальний. Потенційна енергія (енергія спокою) - спочиваюча, не діюча енергія.

 ентелехія  (грец. ἐντελέχεια) — реалізація, дійсність. В філософії Аристотеля внутрішня мета руху, закладена в прихованому вигляді в кожному бутті до його здійснення;діяльний,формуючий початок.

  “Органон” – традиційна назва філософських творів Аристотеля, присвячених логіці. Назва «Органон» належить не самому Аристотелю: прийнято вважати, що воно закріпилося завдяки коментатору і видавцеві праць Арістотеля Андронику Родосскому.

 Логіка – наука про закони та форми людського мислення.

 Ейдемонія – етичне напрям, що розглядає блаженство, щастя, задоволення або користь (одного або всіх) як мотив і мета всіх прагнень

 «золота середина» –

 «політична тварина» – визначення людини за Арістотелем. Згідно з ним, людина народилася політичною істотою і носить в собі інстинктивне прагнення до "спільного співжиття".

 Цнота– одна з чотирьох частин концепції Платона, яка складається з мудрості, мужності, поміркованості, наявність яких у людини дають змогу осягнути четверту, найголовнішу, цноту – справедливість.

 Катарсис - підняття, очищення, оздоровлення.

Калокагатія -поняття давньогрецької естетики, що виражає ідеальне єднання фізичної краси та духовної досконалості — як ідеал виховання людини.,

 Фатум (лат. Fatum — рок, доля) — присуд долі; божество, частіше божества, подібні до грецьких мойр. Офіційного культу не мали.

 Атараксія  (грец. ἀταραξία — спокій) — термін старогрецької філософії, яким Піррон та Епікур описували блаженний безтурботний стан. На думку Піррона людина не може відрізнити істинні й фальшиві відчуття, тому атараксія є спокоєм, що виникає при відмові від судження щодо догм і будь-чого неочевидного, не припиняючи водночас допитуватися до істини. Епікур вважав атараксію єдиним насправді щасливим станом людини. Це стан спокою, що виникає тоді, коли людина відкидає віру в загробне життя, не боїться богів, бо вони далеко і байдужі до людей, уникає політики й чварливої компанії, оточує себе тільки вірними друзями, і, найважливіше, стає відкритою чесною особою, гідною довіри.

 Автаркія (грец. autárkeia — самовдоволення) — незалежність від усіх речей зовнішнього світу або інших людей. Життєвий ідеал кініків і стоїків

 Теоцетризм— філософська концепція, в основі якої лежить розуміння Бога як абсолютного, досконалого, найвищого буття, джерела всього життя і будь-якого блага. При цьому основою моральності служить шанування і служіння Богу, а наслідування і уподібнення Йому вважається вищою метою людського життя.

 Гностицизм— релігійно-науковий термін, яким описують різноманітні релігійні течії та вірування у 2-3 століттях, та інколи і у раніші періоди.

 Креаціонізм- світогляд, який говорить, що світ, як вільний акт творіння Бога, є витвором розумним, оскільки Бог створив світ на основі власної ідеї.

 Екзегеза – основна практика середньовіччя – тлумачення Святого Письма.

 Провіденціалізм (лат. провидіння) – тлумачення історії як вияву волі зовнішніх сил, Божого провидіння, остаточної перемоги добра над злом.

 бритва Оккама – принцип, який стверджує, що не треба робити більше припущень, ніж мінімально потрібно.

 

 містицизм- філософське вчення, а також особливий спосіб розуміння і сприйняття світу, заснований на емоціях, інтуїції та ірраціоналізмі. Під містичним досвідом розуміють досвід прямого особистого спілкування з Богом (Абсолютом). У затвердження можливості безпосереднього єднання з Богом полягає суть містицизму. тяжіють до інтуїтивізму і символізму;  Провідну роль у цьому процесі повинні грати внутрішній досвід, глибока внутрішня віра.

 

 номіналізм- це напрям в середньовічній філософії, який у диспутах про універсалії протистояв реалізму(16 стл). Прибічники вважали,що загальні поняття не мають самостійного існування, тобто реально існують тільки одиничні речі, а поняття утворюються тільки нашим розумом, заперечували реальність загального в речах, але визнавали його як думки, поняття, імена. Представники: Йоан Розцелін, Дунс Скот.

 

 пантеїзм (pan – усе, theis – Бог) – філософське і релігійне вчення про присутність Бога у єстві самої природи. Бог втрачає свій трансцендентний, позаприродний характер і зливається з природою.

Геліоцентризм (від грец. ηλιος «сонце» і лат. centrum «осереддя, центр») — вчення в астрономії і філософії, яке ставить Сонце в центр Всесвіту, а навколо нього (точніше, навколо спільного центра мас всієї його системи) обертаються усі тіла. в т.ч. планети і зокрема Земля. Протилежне вчення - геоцентризм.

 утопія (грец. ού + τόπος — «місце, якого немає») — фантазія, вимисел, мрія, що не збудеться.