- •Охорона праці як суспільно-економічний чинник . І галузь науки
- •Статистика травматизму в Україні за останні п'ять років
- •Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визн/шення
- •Предмет, структура, зміст, мета курсу „основи охорони праці"
- •1.1. Законодавча та нормативна база україни про охорону праці
- •1.1.1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •1.1.2. Основні положення закону україни „про охорону праці"
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Гарантії прав громадян на охорону праці
- •Стимулювання охорони праці
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни „про охорону праці"
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1.1.8. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1.2.1. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.2.4. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці Види інструктажів
- •Порядок проведення інструктажів для працівників
- •Порядок проведення інструктажів для вихованців, учнів студентів
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск працівників до роботи
- •1.4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві
- •1.6.1. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахворюваності
- •1.6.2. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження
- •1.7. Знаки безпеки та сигнальні кольори
- •2.1. Загальні положення 2.1.1. Законодавство в галузі гігієни праці
- •2.1.2. Фізіологічні особливості різних видів діяльності
- •2.1.3. Гігієнічна класифікація праці
- •2.2. Мікроклімат виробничих приміщень
- •2.2.1. Теплообмін людини з навколишнім середовищем
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.2.5. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •2.3 Забруднення повітря виробничих приміщень
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії речовин на виробництві
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень 2.4.1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.4.3. Штучна вентиляція
- •Загальнообмінна штучна вентиляція
- •Місцева вентиляція
- •2.4.4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •2.5. Системи опалення
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень 2.6.1. Значення виробничого освітлення
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2.6.6. Штучне освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •Світильники
- •Проектування систем штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного освітлення
- •2.6.7. Експлуатація освітлювальних установок
- •2.7. Вібрація
- •2. 7'.1. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •2.7.2. Захист від вібрацій
- •2.7.3. Методи контролю параметрів вібрацій
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.8.1. Акустичні величини
- •2.8.2. Дія шуму на організм людини
- •2.8.3. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму
- •2.8.4. Нормування шумів
- •2.8.5. Інфразвук
- •2.8.6. Ультразвук
- •2.9. Іонізуючі випромінювання
- •2.9.1. Класифікація іонізуючих випромінювань
- •2.9.2. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.9.4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •2.10. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону
- •2.10.1. Класифікація електромагнітних полів і випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Номенклатура діапазонів частот
- •2.10.4. Захист від електромагнітних випромінювань
- •2.11. Випромінювання оптичного діапазону
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •2.13. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень
- •2.13.1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2.13.2.0Сновні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •2.13.3. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •2.13.4. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •Основи техніки безпеки
- •3.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів
- •3.1.1. Безпечність технологічного обладнання
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання
- •3.1.4. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць
- •3.2. Безпека при експлуатації систем під тиском
- •3.2.1. Посудини, що працюють під тиском
- •3.2.2. Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3.2.3. Загальні вимоги до посудин, що працюють під тиском
- •3.2.4. Вимоги до арматури, запобіжних пристроїв, контрольно-вимірювальних приладів
- •3.2.5. Розміщення посудин
- •3.2.6. Реєстрація посудин
- •3.2.7. Утримання та обслуговування посудин
- •3.2.8. Технічне опосвідчення посудин
- •3.2.9. Безпека при експлуатації котельних установок
- •3.2.11. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •3.2.12. Безпека при експлуатації балонів
- •3.3. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті
- •3.3.1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах
- •3.3.2. Безпека підіймально-транспортного обладнання
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.3.4. Безпека внутрішньоцехового транспорту
- •3.4. Електробезпека
- •3.4.2. Види електричних травм
- •3.4.3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Вид та частота струму
- •3.4.6. Причини електротравм
- •3.4.7. Умови ураження людини електричним струмом
- •3.4.8. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормальнонеструмоведучі чинники
- •3.4.10. Система електрозахисних засобів
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •3.4.12. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •3.4.13 Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •Пожежна безпека
- •4.1. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •4.1.1. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори, пов'язані з пожежами
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.1.4. Статистика та динаміка пожеж в україні 1
- •1995 1996 Роки
- •4.2. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •4.2.1. Теоретичні основи горіння
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •4.3. Пожежовибухонебезпечність об'єкта
- •4.3.1. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон) відповідно до правил улаштування електроустановок (пуе)
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1. Порядок сумісного зберігання речовин та матеріалів
- •4.5. Система протипожежного захисту
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •V Не ноомуються
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.5.3. Способи та засоби пожежогасіння
- •4.5.4. Пожежна сигналізація
- •4.6. Система організаційно-технічних заходів 4.6.1.Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.4. Вивчення питань пожежної безпеки
- •ПравлінняДіii областей, Автономна Республіки Крим, м. Києва
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
- •Перелік основних законодавчих та нормативних актів з охорони праці, рекомендованих при вивченні курсу і. Закони україни
- •II. Державні нормативні акти про охорону праці (днаоп)
- •III. Державні стандарти україни (дсту)
- •IV. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці (гост ссбт)
- •V. Санітарні норми і правила (санНиП)
- •VI. Будівельні норми і правила (сНиП)
- •Адреса видавництва:
- •79005, М. Львів, вул. Костя Левицького, 4 Тел.: (0322) 76-22-02, 96-61-75, 96-65-10 Факс: (0322) 97-14-27 Банківські реквізити:
- •Реалізує навчально-довідкові посібники:
- •Адреса видавництва:
- •79005, М. Львів, вул. Костя Левицького, 4 Тел.: (0322) 76-22-02, 96-61-75, 96-65-10. Факс: (0322) 97 7
Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону праці
Законом України „Про охорону праці" на гтрофспілки покладено чимало повноважень в галузі охорони праці, виконання яких вони здійснюють через свої виборні органи та представників. Головною метою і завданням представників гтрофспілок є захист прав та законних інтересів працівників у сфері охорони праці, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань.
Відповідно до Закону України „Про охорону праці" представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань:
в опрацюванні національної, галузевих і регіональних програм покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також відповідних угод з питань покращення умов і безпеки праці;
в опрацюванні державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці;
в опрацюванні власником комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці;
у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, у тому числі спеціальних розслідуваннях за участю фахівців з охорони праці вищих профорганів, у розробці заходів щодо їх попередження;
у підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження трудовим колективом порядку оплати та розмірів одноразової допомоги працівникам, які потерпіли на виробництві, а також про порядок зменшення цієї допомоги за наявності вини працівника у нещасному випадку;
у розробці пропозицій для включення їх в угоду з питань охорони праці колективного договору;
в організації соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором);
у визначенні Кабінетом Міністрів України порядку перегляду і збільшення тарифів на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань залежно від рівня виробничого травматизму і Ступеня шкідливості умов праці;
— у роботі комісій з питань охорони праці підприємств, з атестації посадових осіб на знання ними нормативних актів про охорону праці, з приймання в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення на відповідність їх вимогам нормативних актів про охорону праці, з атестації робочих місць за умовами праці.
Безпосередніми виконавцями функцій профспілок на підприємствах, згідно з Законом України "Про охорону праці", є профспілковий комітет, його комісія з питань охорони праці, цехові комітети, профгрупи і громадські інспектори з охорони праці. Функції і обов'язки цих громадських формувань і 'їх права викладені у відповідних положеннях, затверджених президією Федерації' профспілок України від 20 вересня 1994 р.
Оскільки зміст роботи громадських інспекторів профспілкових комітетів та уповноважених з питань охорони праці трудових колективів багато в чому збігаються, то розгляд даного питання опускається, так як воно щодо уповноважених досить детально висвітлене в попередній частині підрозділу.
Підтвердженням сказаного може слугувати і той факт, що відповідно до Типового положення про роботу уповноважених трудових колективів, останні можуть бути одночасно і представниками профспілок з питань охорони праці. В той же час, за рішенням трудового колективу обов'язки уповноважених можуть бути покладені на громадських інспекторів з охорони праці профспілок. Разом з тим, необхідно зазначити, що профспілковий комітет має дещо ширші права. Зокрема, він має право внести власнику, державним органам управління подання з будь-якого питання охорони праці та домагатися від них аргументованої відповіді. Більше того, відповідно до ст. 45 КЗпП на вимогу профспілкового комітету, який підписав за дорученням трудового колективу колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір (контракт) з будь-яким керівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує заходи або вимоги колективного договору, у тому числі і з питань охорони праці.
Значна роль профспілкових комітетів щодо профілактики травматизму та професійних захворювань. На засіданнях своїх колективних органів вони розглядають причини нещасних випадків, особливо з важкими наслідками і дають принципову оцінку діяльності власника щодо підвищення рівня безпеки праці на виробництві. Важливою функцією профспілкового комітету є захист інтересів членів профспілки та інших працівників (на їх прохання) при розгляді конфліктних ситуацій з будь-яких питань охорони праці.