
- •Розрахунок основних деталей автотракторних двигунів
- •Розрахунок деталей поршневої групи
- •Розрахунок деталей шатунної групи
- •Розрахунок основних елементів механізму газорозподілу
- •Розрахунок розподільного вала
- •Питання для самоперевірки
- •Розрахунок систем двигуна
- •8.1 Система мащення, радіальний підшипник ковзання
- •Рівнодійні гідродинамічних сил, що діють на шип вала в підшипнику
- •Вантажопідйомність підшипника ковзання скінченної довжини
- •Гідродинамічний розрахунок короткого радіального підшипника ковзання
- •8.2. Розрахунок мастильного насосу двигуна
- •8.3. Розрахунок системи охолодження двигуна
- •Питання для самоперевірки
- •9. Виконання курсового проекту
- •Література
- •Додатки
8.3. Розрахунок системи охолодження двигуна
При стаціонарному тепловому стані двигуна кількість тепла, що відводиться охолоджувальною рідиною, приблизно відповідає кількості тепла, що випромінюється радіатором (відвід тепла з’єднувальними трубопроводами становить 2…3% від загального тепловідводу охолоджувальною рідиною).
Якщо
позначити кількість тепла, яке
відводиться охолоджувальною рідиною,
через
,
то розрахунок поверхні охолодження
радіатора
(м2)
визначиться
за формулою:
(8.49)
де
–
кількість тепла, що відводиться
охолоджувальною рідиною, визначається
з теплового балансу двигуна або за
емпіричною формулою:
,
(8.50)
де qох –емпіричний коефіцієнт, що характеризує відведення тепла від двигуна. Для бензинових двигунів qох = 800…1300 кДж/КВт·с, для дизелів qох = 1100…1150 кДж/КВт·с. Приймаємо qох = 1100 Дж/(кВт·с).
Після підстановки значень параметрів знаходимо:
кДж/с.
Визначивши величину , знаходять кількість охолоджувальної рідини, що циркулює у системі охолодження за одиницю часу,
(8.51)
де Ср – теплоємність циркулючої рідини. Для води Ср = 4,22 кДж/кг·К, для этиленгліколевих сумішей Ср = 2…3,8 кДж/кг·К;
tвих,
tвх –
відповідно
температура
охолоджувальної
рідини на виході з радіатора і на вході
до нього,°С.
Для
радіаторів
автомобільних
і
тракторних
двигунів
значення
= 5…10 0С.
Таким чином:
кг/с;
–
коефіцієнт
теплопередачі через стінки радіатора
Вт/(м2·К).
Для легкових автомобілів
Вт/(м2·К),
для вантажних автомобілів
Вт/(м2·К).
Приймаємо
Вт/(м2·К);
–
відповідно
середня температура рідини в радіаторі
і повітря, що проходить через радіатор,
К. Середню температуру в радіаторі для
закритих систем приймають
=
95…100 0С.
Для розрахунку приймаємо
Середню температуру охолоджувального повітря, що проходить через радіатор, визначають за формулою:
К,
(8.52)
де
=
310…315 К;
=
20…30 К.
Приймемо
=310
К і
=
20 К. Тоді,
=
10 К.
Після підстановки розрахункових параметрів знаходимо площу поверхні радіатора:
м2.
(8.53)
Для перевірочних розрахунків площі поверхні радіатора системи охолоджения можна скористатись формулою:
(8.54)
де f – питома площа системи охолодження, м2/кВт. Для легкових автомобілів f = 0,1…0,15, для вантажних – f = 0,15…0,3, для тракторів
f = 0,3…0,4.
У
нашому випадку допустимо
м2.
Визначаємо кількість повітря, що проходить через радіатор, за формулою:
(8.55)
де
–
кількість теплоти, що передається від
охолоджувальної рідини повітрю;
=
1000 Дж/кг·К
– середня теплоємність повітря;
=
20…30 К – температурний перепад повітря
у решітці радіатора. Приймаємо
=30
К.
Таким чином, кількість повітря, що проходить через радіатор, становить:
кг/с.
Розраховуємо потужність, необхідну для приводу водяного насосу, за наступною формулою:
(8.56)
де
–
напор, що створюється насосом системи
охолодження;
= 0,06…0,1 МПа. Приймаємо для розрахунку = 0,08 МПа;
–
густина
охолоджувальної рідини. Для води
=
1000 кг/м3;
для тосолу-А
=
1120…1140 кг/м3.
Вибираємо тосол-А і
=
1130 кг/м3
;
– гідравлічний
ККД насосу,
=
0,6…0,7; приймаємо
=
0,65;
–
механічний
ККД насосу,
=
0,7…0,9; приймаємо
=
0,8;
–
коефіцієнт
подачі насосу,
=
0,8…0,9.
Н·м/с
(Вт).
Для автотракторних двигунів потужність, що витрачається на привод насосу системи охолодження, становить:
=
(0,05…0,01)·Ne.
(8.57)
У нашому випадку маємо: