1. Коефіцієнт осциляції:

- розмах варіації;

- середня величина ознаки.

.

2. Відносне лінійне відхилення (лінійний коефіцієнт варіації):

;

l_ср- середнє лінійне відхилення;

- середня величина ознаки.

3. Коефіцієнт варіації:

- середнє квадратичне відхилення;

- середня величина ознаки.

Оскільки > 33%, , то дана сукупність неоднорідна. Таким чином для подальшого статистичного аналізу необхідно або виключити крайні значення ознак або розбити сукупність на однорідні групи.

Висновок

Проаналізувавши дані, отримані в результаті вищеописаних розрахунків можна зробити наступні висновки. Середній обсяг ліквідованої деревини по областям України становить 601,4 тис. м _.Найчастіше в даній сукупності зустрічаються області з обсягом виробництва 684 тис. м _.,обсяг у розмірі 439,01 тис. м _. ділить вибірку на дві рівні частини.

Завдання 2.2

Рис. 2. Гістограма розподілу областей за обсягами ліквідованої деревини

Висновок

На основі вище виконаних розрахунків та гістограми можна зробити висновки, що найбільша кількість областей, а саме 13 із 27областей має обсяг ліквідованої деревини у межах від 2,9 до 422,24 тис. м .

Завдання 3

Використовуючи дані таблиці 8.53. Виробництво яєць за регіонами, а саме дані по Україні за 2000-2008 роки було складено таблицю 3, для розрахунку показників динамічного ряду.

Для дослідження динаміки виробництва картоплі в Україні в 2000 – 2007 рр. використаємо дані таблиці 1.

Дослідження динаміки передбачає розрахунок наступних показників [4]:

1. Абсолютний приріст.

Абсолютний приріст — різниця між двома рівнями ряду.

Абсолютний приріст може бути додатнім (динаміка зростання), від’ємним (зменшення) або нульовим (без змін).

Розрізняють:

1. базовий:

Базовий абсолютний приріс — різниця між поточним рівнем ряду та рівнем прийнятим за базис.

Обчислюється за формулою:

, де у_і – рівень ряду в аналізованому періоді;

у₀ – рівень ряду в базисному періоді;

(тис. т.);

(тис. т.);

(тис. т.);

(тис. т.);

(тис. т.);

2. ланцюговий:

Ланцюговий абсолютний приріс — різниця між поточним рівнем ряду та рівнем ряду за попередній період.

Обчислюється за формулою:

, де у_і – рівень ряду в аналізованому періоді;

у_i-1 – рівень ряду в попередньому періоді;

— не обчислюється, адже не існує попереднього періоду;

= 17344 – 19838 = -2494 (тис. т.);

= 16619 – 17344 = -725 (тис. т.);

= 18453 – 16619 = 1834 (тис. т.);

= 20755 – 18453 = 2302 (тис. т.);

= 19462 – 20755 = -1293 (тис. т.);

= 19467 – 19462 = 5 (тис. т.);

= 19102 – 19467 = -365 (тис. т.).

2. Коефіцієнт зростання.

Коефіцієнт зростання показує, як змінився рівень ряду в аналізованому періоді у порівнянні з базисним або попереднім [4].

1. базовий:

Обчислюється за формулою:

, де у_і – рівень ряду в аналізованому періоді;

у₀ – рівень ряду в базисному періоді;

1;

0,874;

0,838;

0,93;

1,046;

0,981;

0,981;

0,963.

2. ланцюговий:

Обчислюється за формулою:

, де у_і – рівень ряду в аналізованому періоді;

у_i-1 – рівень ряду в попередньому періоді;

— не обчислюється, адже не існує попереднього періоду;

0,874;

0,958;

1,11;

1,125;

0,938;

1;

0,981.

3. Темп приросту.

Темп приросту – це відношення абсолютного приросту до базисного, або попереднього рівня ряду виражене у відсотках. Він є вимірником відносної швидкості зростання і показує, на скільки відсотків збільшився (зменшився) показник (наступний рівень) порівняно з базисним чи попереднім [4].

1. базовий:

Обчислюється за формулою:

, де – базовий абсолютний приріст у поточному періоді;

у₀ – рівень ряду в базисному періоді;

0 %;

-12,6 %;

-16,2 %;

-7,0 %;

4,6 %;

-1,9 %;

-1,9 %;

-3,7 %;

2. ланцюговий:

Обчислюється за формулою:

, де – ланцюговий абсолютний приріст у поточному періоді;

у_i-1 – рівень ряду в попередньому періоді;

— не обчислюється, адже не існує попереднього періоду;

-12,6 %;

-4,2 %;

11 %;

12,5 %;

-6,2 %;

0 %;

-1,9 %.

4. Абсолютне значення 1% приросту

Абсолютне значення 1% приросту дорівнює одній сотій попереднього рівня. Звідси слідує, що його розрахунок має сенс тільки для ланцюгових приростів [4].

Обчислюється за формулою:

, у_i-1 – рівень ряду в попередньому періоді;

— не обчислюється, адже не існує попереднього періоду;

= 198,38 (тис. т.);

= 173,44 (тис. т.);

= 166,19 (тис. т.);

= 184,53 (тис. т.);

= 207,55 (тис. т.);

= 194,62 (тис. т.);

= 194,67 (тис. т.).

Розраховані вище дані занесемо до таблиці.

Таблиця 3

Рік	Виробництво	Абсолютний приріст		Коефіцієнт зростання		Темп приросту		Абсолютне значення 1%приросту
				Базисний	Л анцюговий
2005	15244,3	0	-	1	-		-	152,443
2006	15848,6	604,3	604,3	1,04	1,04	4	4	158,486
2007	16884,3	1640	1035,7	1,11	1,07	11	7	168,843
2008	15723,7	479,4	-1160,6	1,03	0,93	3	830	157,237
2009	14221,4	-1022,9	-1502,3	0,93	0,90	830	800	142,214
Всього	125899,5	1700,8	-1022,9	4,11	3,94	848	1641	1258,9

Розрахунок показників динамічного ряду

На основі рівнів ряду динаміки визначають систему показників, які дають всебічну характеристику напряму та інтенсивності змін явища у часі.

Ця система включає такі показники:

• абсолютний приріст;

• темп зростання;

• темп приросту;

• абсолютне значення 1% приросту.

Абсолютний приріст – це різниця між наступним і попереднім, або базисним, рівнями ряду. Він показує, на скільки одиниць наступний рівень відрізняється від попереднього, що прийнятий за базу порівняння (швидкість зміни).

Абсолютний приріст може бути додатнім (динаміка зростання), від’ємним (зменшенням) або нульовим (без змін). Його розраховують по формулі:

- базисні абсолютні прирости;

(млн. шт.)

(млн. шт.)

(млн. шт.)

(млн. шт.)

– тут і далі всі приклади розрахунків будуть проводитися на основ

даних 2009 року.

- ланцюгові абсолютні прирости.

(млн. шт.).

(млн. шт.).

(млн. шт.).

(млн. шт.).

Коефіцієнт зростання – це відношення наступних показників до попередніх, з якими їх порівнюють. Він збігається з поняттям, вивченим раніше, - відносною величиною динаміки і показує інтенсивність зміни рівнів ряду.

Коефіцієнти зростання позначають буквою К і вимірюють у коефіцієнтах або у відсотках множенням коефіцієнта на 100%.

Якщо коефіцієнт зростання певного рівня більший за одиницю (К>1), то це свідчить про зростання рівня, якщо К< 1 – про зниження.

Коефіцієнти зростання обчислюються за формулами:

- базисні коефіцієнти зростання-

=0,93

=1,03

=1,11

=1,04

- ланцюгові коефіцієнти зростання-

=0,9

=0,93

=1,07

=1,04

Темп приросту – це відношення абсолютного приросту до попереднього рівня ряду (або базисного), виражене у відсотках. Він є вимірником відносної швидкості зростання і показує, на скільки відсотків збільшився (зменшився) показник (наступний рівень) порівняно з попереднім чи базисним.

Додатне значення темпу приросту свідчить про зростання рівня, а від’ємне – про зниження (темпи падіння).

Темп приросту обчислюють за формулою:

- базисні темпи приросту;

- ланцюгові темпи приросту.

Абсолютне значення 1% приросту – розкриває вагомість 1% приросту, його вираження в абсолютній величині. Він показує, що означає підвищити або знизити рівень певного суспільного явища на один відсоток. Показник абсолютного значення одного відсотка приросту можна одержати, якщо поділити абсолютний рівень попереднього періоду на 100:

.

.

У 2008 році обсяг виробництва яєць склав 14957 млн. шт., в порівнянні з 2000 роком він зріс на 6148 млн. шт., або на 70%. Якщо порівнювати приріст обсягів виробництва 2008 року з 2007 роком, то він становив 894 млн. шт. , що і відсотковому виразі становить 6%.

У 2007 році темп зростання становив менше 1, це свідчить про певні недоліки у виробництві. Кожен відсоток абсолютного приросту у 2008 році становив 140,63 млн. шт.

Висновок

Лісова промисловість на даний момент має невелику частку в господарстві України (в загальному промисловому виробництві—2,7%, чисельність зайнятих в даній галузі—5,5%), але вона визначається, насамперед, наявністю великих (у порівнянні з іншими країнами) ресурсів. Проте водночас лісопромисловий комплекс формується в умовах малої кількості лісів, недостатніх запасів лісової сировини на даній території.

Нині господарське значення деревини в нашій країні дуже займає не значну позицію. Це пов’язано з обмеженістю ресурсів та з їх широким використанням в різних галузях господарства. Деревина насамперед широко використовується в будівництві, різних галузях промисловості, на транспорті, в сільському господарстві. Значення лісопромислового комплексу зростає і у зв’язку з необхідністю різкого збільшення виробництва в державі різноманітних пакувальних матеріалів, виготовленням високоякісного паперу для друкування грошей та інших цінних паперів тощо. Загалом у сучасних умовах практично жодна галузь не може обійтись без застосування деревини та виробів з неї. Незважаючи на прогресивні тенденції, що відображають процес заміни деревини в окремих сферах виробництва на інші матеріали, такі як залізобетон, метал, пластмаса, потреба у деревині не зменшується, а навпаки зростає. Одним з чинників збільшення попиту на лісові матеріали виступає науково-технічний прогрес, який відкриває нові напрями її використання і розширює сферу споживання. Цінні властивості деревини розкриваються і нині. Висока споживча вартість деревини пояснюється насамперед вигідним в порівнянні з іншими матеріалами природними фізико-механічними і хімічними властивостями та відносною дешевизною і порівняною легкістю заготівлі матеріалу[5, c.148].

Власне лісове господарство забезпечує розширене лісовідтворення, підвищення продуктивності лісів, посилення їх екологічних функцій, лісовпорядкування, захист та охорону. Вирішальна роль у проведенні цієї роботи належить лісництвам. Головним принципом веденням лісового господарства є комплексність, що дає змогу передбачити, крім відтворення ресурсів деревини, охоронну та екологічну діяльність, заготівлю сировини для лісохімії, ефективну переробку лісорубних решток тощо[18, c.301]. За останні 12 років темпи відтворення лісів в Україні сповільнилися. Так з 1965 року лісистість України зросла всього на 1,4%, при чому за останні 5 років на 0,1%, досягнувши 14,3%, що значно нижче від оптимального рівня, хоча в країні є чимало не використовуваних і низькопродуктивних земель. Це пояснюється тим, що лісовиробничий комплекс України був зорієнтований на поставки деревини з інших країн і в даний час її потреби в деревинній сировині задовольняються лише чверть національного продукту. При цьому власні деревні відходи використовуються лише на 50-60%[7, c.204]. Тож, виробнича діяльність лісопромислового комплексу спрямована на ефективне використання всіх властивостей деревини, яка є вихідною сировиною для багатьох деревообробних і переробних виробництв.

Загалом лісопромисловий комплекс технологічно об’єднує галузі промисловості і лісового господарства, підприємства яких здійснюють заготівлю деревини, механічну, хіміко-механічну і хімічну переробку. Зараз в Україні на базі заготівлі, обробки і переробки деревини існує більше ніж 800 підприємств, які самі себе забезпечують, 12,4 тис. виробництв, що входять до складу підприємств і організацій не лісопромислового комплексу, та 3,2 тис. малих підприємств. Найбільшу частку складають лісопильні підприємства (57%) та підприємства, що виробляють будівельні деталі із деревини (23%).