24. Строковий валютний ринок та строкові валютні операції

Термінові угоди – це валютні операції, за яких сторони домовляються про постачання обумовленої суми іноземної валюти через певний строк після укладення угоди за курсом, зафіксованим у момент її укладання.

До термінових операцій належать форвардні, ф’ючерсні угоди, опціони, своп-угоди і численні комбінації, що виникають на їх основі. При цьому форвардні та своп-операції в основному здійснюються комерційними банками, а торгівля опціонами і ф’ючерсами здебільшого реалізується на біржовому сегменті валютного ринку.

Термінові валютні операції мають дві особливості:

- є інтервал у часі між моментом укладення і виконання угоди. За сучасних умов строк виконання угоди, тобто постачання валюти, визначається як кінець періоду від дати укладення угоди (1-2 тижні, 1, 2, 3, 6, 12 місяців) або будь-який інший період у межах строку;

- курс валют за терміновими валютними операціями фіксується в момент укладення угоди, хоча вона виконується через певний строк. Курс валют за терміновими угодами відрізняється від курсу за операціями спот. Форвардний курс – це свого роду погляд ринку в майбутнє, спроба спрогнозувати курс валюти у визначеному майбутньому.

Форвардний валютний контракт – це угода між банком та клієнтом про купівлю або продаж певної кількості іноземної валюти в установлений термін (або протягом встановленого періоду) за курсом, який визначається в момент укладення угоди.

Форвардні операції поділяються на два види:

• угоди аутрайт (проста форвардна угода) – одинична конверсійна операція з датою валютування, відмінною від дати спот. У цьому випадку зворотна угода укладається не одночасно. Сторони домовляються лише надати певну суму на визначений строк і за встановленим курсом. Цей вид форвардних угод у зовнішній торгівлі укладають із метою страхування від зміни валютного курсу;

• угоди своп – комбінація двох протилежних конверсійних операцій з різними датами валютування (валютна операція між банками, що є комбінацією купівлі та продажу однієї й тієї ж валюти, але на різні строки). Певна сума валюти в межах однієї угоди купується на строк й одночасно продається на касовому ринку або навпаки.

Форвардний курс встановлюється шляхом додавання до курсу спот премії (репорту) або вирахування із нього дисконту (депорту).

Премія/дисконт розраховується за формулою:

,

де S – курс спот;

∆R – різниця процентних ставок (процентна ставка валюти котирування мінус процентна ставка бази котирування);

D – кількість днів періоду;

В – базова кількість днів у році (360 або 365);

R_b – процентна ставка бази котирування.

Контракт на поставку певного активу на узгоджену дату в майбутньому називають ф’ючерсним контрактом.

Таблиця 1

Основні характеристики ф’ючерсного і форвардного валютного ринків

Критерії порівняння	Ф’ючерсний ринок	Форвардний ринок
Учасники	Банки, корпорації, індивідуальні інвестори, спекулянти	Банки і великі корпорації
Метод спілкування	Учасники угоди не знають один одного	Контрагенти добре знайомі
Посередники	Учасники угоди діють через брокерів	Зазвичай учасники угоди мають справу один з одним
Місце і методи угоди	В операційному залі бірж методом жестів і вигуків	На міжбанківському валютному ринку по телефону, телекс
Характер ринку і кількість котирувань валюти	Однобічний ринок: учасники є або покупцями, або продавцями контракту і відповідно котирується один курс валюти (покупця або продавця)	Двосторонній ринок і котирування двох курсів валюти (покупця і продавця)
Спеціальний депозит	Для покриття валютного ризику учасники зобов’язані внести гарантійний депозит у Клірингову палату	Гарантійний депозит не потрібен, якщо угода здійснюється без посередників
Сума угоди	Стандартний контракт (наприклад, 25 тис. фунтів стерлінгів, 100 тис. дол. США, 12,5 млн. євро)	Будь-яка сума за домовленістю учасників
Постачання валюти	Фактично за незначною кількістю контрактів (1 – 6 % угод)	За більшістю контрактів (95%)
Валютна позиція	Усі валютні позиції (короткі і довгі) легко можуть бути ліквідовані	Закриття або переказ форвардних позицій не можна легко здійснювати