8.2. Основи технологічного проектування

Технологічне проектування – це комплекс підготовчих заходів до

зведення будівель та споруд, який містить аналіз, вибір і розроблення

технологічних методів виконання робіт і заходів щодо їх безпечного й

економічно доцільного впровадження за певних умов об’єкта будівництва.

Аналіз і вибір основних технологічних методів будівництва здійснюють

на початку розроблення архітектурно-конструктивної частини проекту будівлі.

Як правило, використані у проекті конструктивні й об’ємно-планувальні

рішення будівлі потребують застосування певної технології виконання

будівельно-монтажних робіт. Це має бути підтверджено технологічною

можливістю спорудження об’єкта на стадії його проектної розробки, виходячи з

наявності техніко-технологічних засобів будівельних організацій.

Проектування складних, унікальних об’єктів виконую у тісній співпраці з

будівельними організаціями, узгоджуючи конструктивні рішення з технічними

та технологічними можливостями будівельників. Обґрунтування технологічних81

можливостей будівництва за прийнятими архітектурно-конструктивними

вирішеннями будівлі відображають в окремому розділі робочого проекту –

проекті організації будівництва.

Прийняті рішення погоджують з установами, які експлуатують підземні й

наземні мережі та комунікації, що розміщені в межах будівельного майданчика,

і з установами – постачальниками ресурсів.

Приймаючи ті чи інші рішення про проектування будинків і споруд,

архітектор повинен постійно звіряти їх із технологічними можливостями

будівельного виробництва, враховуючи при цьому адекватність технологічних

рішень, наявність конструкцій та матеріалів у регіоні, а також засобів для

механізованого виконання процесів.

У процесі проектування та будівництва потрібно дотримуватись таких

екологічних вимог:

не створювати непроникних екранів нижче від рівня ґрунтових вод;

не проектувати будівлі на землях, придатних для сільскогосподарського

використання;

максимально гармонізувати будівлі, які проектуються з ландшафтом;

проектувати багатофункціональні покрівлі, влаштовувати на них зелені

газони, квітники або геліоустановки;

максимально використовувати безвідходні технології, альтернативні

джерела енергії.

8.3. Зведення висотних будинків

У сучасному міському будівництві все більше зводять будинків із

підвищеною кількістю поверхів.

Вирішальними чинниками у плануванні зведення висотних будинків крім

містобудівних вимог є такі: економне використання землі (що нині особливо

актуально), коли кожний квадратний метр строго контролюється відповідним

управлінням міськради, зручність концентрації приміщень, зменшення

довжини зовнішніх інженерних мереж, закладів і т. д. Висотні будинки

здебільшого будують з обмеженими в плані розмірами. Будівництво будь якого

висотного будинку має здійснюватись обов’язково за вказівками ПВР.

Відхилення від цих вимог може призвести не тільки до появи браку чи

небажаних наслідків монтажу, а й до аварій.

У процесі монтажу конструкцій каркаса поєднують такі роботи:

установлення конструкцій, їх вивірення, зварювання стиків. Ці процеси часто

виконують двома суміжними потоками: одним здійснюють установлення

елементів, зварювання і антикорозійний захист, другим – замонолічування

монтажних стиків., швів перекриттів, бетонування монолітних ділянок каркаса

слідом за першим потоком. Ведучим процесом є встановлення конструкцій.

Залежно від послідовності виконання окремих робіт висотні будинки

зводять роздільним, комплексним або комбінованим методом. 82

На вибір того чи іншого методу зведення будинку впливають: розмір і

конфігурація у плані, експлуатаційні параметри, розміщення монтажних кранів,

умови безпечності й можливості суміщення робіт, тривалість зведення будинку.

Для будівництва використовують пересувні, приставні й самопідіймальні

крани. Організація усіх процесів зведення висотних будівель здійснюється за

умови потокового рівноритмічного їх виконання з урахуванням

конструктивних і технологічних взаємозв’язків робіт.