
- •Іспит «ділова українська мова» Доц. Сардарян Карина Гамлетовна
- •Функції мови. Невербальні засоби ділової комунікації.
- •Основні проблеми «культури мови» і «культури мовлення».
- •Особливості усної та писемної форми мовлення.
- •5. Поняття стилю. Функціональну стилі сучасної укр. Літ. Мови
- •6. Ділові папери: поняття, загальна характеристика, класифікація
- •7. Одс сучасної укр. Мови та його ознаки
- •8. Науковий стиль та його ознаки
- •9. Орфоепічні норми в мові професійного спілкування
- •10. Нормативність в межах категорії роду та числа іменників.
- •11. Правопис відмінкових закінчень іменників.
- •12. Кличний відмінок. Форми та особливості звертань у професійному мовленні.
- •II Звертання
- •13. Терміни у складі мови професійного спілкування.
- •14. Ступенювання якісних прикметників.
- •15. Поняття активних і пасивних дієприкметників, безособових форм дієслів, їх використання у професійній мові.
- •16. Числівник, його розряди. Відмінювання числівників.
- •17. Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •18. Узгодження підмета і присудка
- •19. Загальні вимоги до документа
- •20. Омоніми та пароніми у ділових паперах
- •21. Неологізми та абревіатури у ділових паперах
- •22. Бібліографія як елемент ділового стилю. Правила її оформлення.
- •23. Чергування голосних і приголосних. Утворення прикметників від географічних назв.
- •24. Правопис та відмінювання імен і прізвищ
- •25. Узгодження числівника з іменником
- •26. Публічний виступ: жанри; внутрішня структура і композиція; метод викладу; вимоги до мови оратора
- •27. Канцеляризми,мовні штампи і професіоналізми у ділових паперах.
- •28. Ділове листування. Стиль ділових листів. Початок і закінчення ділових листів. Обов’язкові реквізити.
- •30. Іншомовні слова в сучасній галузевій термінології
- •31.Числівники в діловому мовленні
- •32. Використання прийменників у діловому мовленні.
- •Чергування з — із – зі(зо)
- •Чергування у — в
- •33. Складні випадки керування у службових документах. Складноскорочені слова та абревіатури в українському справочинстві
- •34. Синтаксичні особливості ділових паперів. Синтаксичні структури у діловому мовленні
- •35. Положення. Статут.
- •36. Трудова угода основні розділи та реквізити
- •37. Контракт: основні розділи та реквізити
- •38. Договір: основні розділи та реквізити
- •39. Оголошення. Правила його написання.
- •40. Запрошення. Правила його написання.
- •41. Доручення та правила його оформлення та написання.
- •42. Розписка. Правила оформлення та написання.
- •43. Правила оформлення та написання: заяви, автобіографії, записок, резюме, характеристики, протоколу, витягу з протоколу, оголошення, наказу, вказівок.
- •44. Документи щодо особового складу.
- •45. Довідково-інформаційні документи
- •46. Господарсько-договірні документи.
- •47. Обліково-фінансові документи
- •48. Документи колегіальних органів.
- •49. Будова тексту, основні елементи його структури.
- •50.Принципи української орфографії.
33. Складні випадки керування у службових документах. Складноскорочені слова та абревіатури в українському справочинстві
Ділові документи потребують максимальної стислості й точності передачі інформації. Особливо уважно потрібно ставитись до дієслів, що можуть керувати різними відмінками.
Найчастіше помиляються тоді, коли при дієсловах, які керують різними відмінками, вживають спільний додаток різної форми. Наприклад: повідомляти новини сесії Верховної Ради України, інформувати про новини Верховної Ради України.
Поширеними є помилки у стійких словосполученнях, викликані змінами окремих слів. Наприклад: Довести для відома всіх громадян (замість: довести до відома всіх громадян).
Особливо уважно слід ставитись до близьких за значенням слів, що потребують різних відмінкових форм.
Не однакових відмінкових форм потребують одні й ті самі дієслова в російській та українській мовах. При складанні відповідних ділових документів треба звертати увагу і на відповідні прийменники, особливо при використанні усталених словосполучень типу «покладається на...», «схильні до...»
Дуже складним є використання прийменників «для», «на». Щоб уникнути помилок, треба використовувати прийменник «на», коли йдеться про сферу вживання. Прийменник «для» вживають тоді, коли слід підкреслити мету дії. Прийменник «проти» вживають у діловому мовленні при порівнянні.
Прийменники «завдяки», «всупереч» потребують давального відмінка. При перекладі з російської мови треба бути уважними саме в роботі з усталеними прийменниковими конструкціями: ввести в состав — ввести до складу; по учебной работе — з навчальної роботи.
Дотримуючись вимоги лаконічного, максимально стислого письма, під час укладання ділових паперів на позначення понять чи значень широко користуються системою скорочень, яка розроблена й рекомендована Держстандартом України (ДСТУ 3582 - 97), що чинний від 1998 року. Основні правила скорочення:
1. Скороченню підлягають різні частини мови. Одне й те саме скорочення застосовується для всіх граматичних форм одного й того самого слова, незалежно від роду, числа, відмінка й часу.
2. Неприпустиме одне скорочення для двох різних за значенням слів без додаткового пояснення. 3. У скороченому слові слід залишати не менше ніж дві букви, незалежно від прийому, який використовується. 4. Скорочення слова до однієї початкової літери припускається тільки для загальноприйнятих скорочень: к. (карта), м. (місто), с. (сторінка) та ін.
5. Іменники та інші частини мови, крім прикметників і дієприкметників, скорочують лише за наявності їх у переліку особливих випадків скорочень слів. Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини: д-р (доктор), д-ри (доктори)
6. Прикметники й дієприкметники, що закінчуються на: -авський -ентальний –ільський; -адський -енький –інський; -ажний -ерський –ірський; -азький -еський –істий; -айський -ецький –ічий; -альний -євий –ічний; -альський -ивний –кий; -аний -инський –ний; -анський -ирський –ній; -арський -истий –ований; -ативний -иський -овий; -атський -ицький –овськнй; -ацький -ичий –одський; -евий -ичний –ольський; -енський -іальний –Орський; -ельний -івний –ський; -ельський -івський –уальний; -енип -ійний –чий; -енний -ійський –яний; -енський -ільний –янський скорочують відсіканням цієї частини слів. 7. Прикметники, що закінчуються на: -графічний, -логічний, -помічний, -навчий скорочують відсіканням частини слова: -афічний, -огічний, -омічний, -авчий: географічний - геогр., соціологічний - соціол. і под.
8. Прикметники, що утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини -ський: шевченківський - Шевченків, франківський - франків, і под. 9. У прикметників, утворених від географічних назв і назв народів зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення: грузинський народ - грузин, народ; Бориспільський край - Бориспіл. край. Якщо назви району й області збігаються, то вони скорочуються ідентично: Харківська область - Харк. обл. ; Харківський район - Харк. р-н і под.
10. Якщо відсіченій частині слова передує літера й або голосний, то слід зберігати наступний за ним приголосний: калійний - калійн. олійний - олійн. червоний - червон. і под. 11. Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують: вищий - вищ., але вища - не скорочують; учений - учен., але вчена - не скорочують; міський - міськ., але міська - не скорочують і под.
12. Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то слід зберігати наступний за ним голосний і приголосний: торф'яний - торф'ян.
13. Якщо відсіченій частині передує літера ь, то скорочувати слід на приголосний, що стоїть перед ним: грецький - грец. гуцульський - гуцул.
14. Якщо відсіченій частині передує подвоєний приголосний, то скорочуване слово зберігає один із приголосних: законний - закон, іменний – імен
15. Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікають максимальну, слідкуючи лише за тим, щоб не затемнювалося безпосереднє значення скорочуваного слова: експериментальний - експерим., а не експериментал., експеримент; фундаментальний - фундам., а не фундаментал., фундамент,
16. У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсікають кожну складову частину або одну з них, якщо ці іменники наведено в додатку 2.
17. У словосполученні скорочують кожне слово: видавничий відділ - вид. від.; допоміжна картка - допом. карт. В окремих усталених словосполученнях слова скорочують тільки в складі даного словосполучення: без року - б. р.; без ціни - б. ц.
18. У географічних назвах, що пишуться через дефіс, відсікають другу складову частину, якщо вона має закінчення -ський: місто Кам'янець-Подільський - м. Кам'янець-Поділ.
Примітка. Географічні назви, що є складними іменниками та пишуться через дефіс, не підлягають скороченню: