- •Розділ і. Проектування поперечного профілю міської вулиці й розміщення підземних комунікацій
- •2. Конструювання поперечного профілю магістралі
- •Прокладання інженерних мереж в поперечному профілі міської вулиці
- •Розділ іі. Конструювання та розрахунок дорожнього одягу нежорсткого типу
- •Розрахунок дорожнього одягу нежорсткого типу на міцність
- •Розрахунок дорожніх одягів за допустимим пружним прогином
- •Розрахунок за умовою зсувостійкості земляного полотна та шарів із малозв'язних матеріалів
- •Забезпечення морозостійкості конструкції дорожнього одягу нежорсткого типу і земляного полотна
- •Приклад розрахунку дорожнього одягу
- •Приклад перевірки конструкції дорожнього одягу на морозостійкість
- •Список літератури
- •Додаток 6
2. Конструювання поперечного профілю магістралі
Поперечним профілем називається графічне зображення поперечного перерізу вулиці вертикальною площиною, що є перпендикулярною до вісі вулиці.
У поперечному профілі встановлюється взаємне розміщення окремих елементів вулиці і визначається їхня ширина:
а) ширина проїзної частини – встановлюється відповідно до кількості смуг проїзної частини, яка визначається відношенням інтенсивності руху ( в одному, максимальному напрямі ) до пропускної здатності однієї смуги руху. Потім ця кількість смуг перевіряється за даними норм залежно від категорії вулиці і береться більше значення. Ширина однієї смуги проїзної частини і величина запобіжних смуг також встановлюється нормами [1];
б) ширина тротуарів – також розраховується за даними про інтенсивність пішохідного руху з доданням величин запобіжних смуг та смуг вздовж тротуару для зупинки транспорту;
в) зелені насадження проектуються залежно від ширини вулиці в межах регулювання забудови;
г) розділювальні смуги різного призначення проектуються згідно з нормами [1];
д) трамвайні лінії проектуються залежно від інтенсивності руху, планувальних умов вулиці, категорії магістралі.
Загальна ширина вулиць і доріг визначається залежно від складу елементів, які розміщуються в межах поперечного профілю (проїзні частини, технічні смуги для прокладання підземних комунікацій, тротуари, зелені насадження тощо) з урахуванням санітарно–гігієнічних вимог і вимог цивільної оборони. Як правило, ширина вулиць і доріг у червоних лініях береться, м:
магістральних вулиць – 50 - 80 (наприклад, магістралей загальноміського значення регульованого руху – 60 м);
магістральних вулиць районного значення – 35;
вулиць і доріг місцевого значення – 15 - 25.
Відстань від краю основної проїзної частини магістральних доріг до лінії регулювання житлової забудови треба приймати не менше 50 м, а при застосуванні шумозахисних пристроїв – не менше 25 м.
Геометричні параметри вулиць слід визначати за табл.1.2.
Таблиця 1. 2.
Розрахункові параметри вулиць і доріг
|
Група поселень |
Категорія вулиць і доріг |
Роз- рахункова швид- кість руху, км/год |
Шири на сму ги ру- ху, м |
Кіль-кість смуг проїзної частини |
Най- біль- ший поз- довж-ній ук-лон, %о |
Найменший радіус кри- вих у плані, м |
Ши-рина тро- туа-ру, м |
||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
||||||||||||
Магістральні вулиці і дороги: |
|
|||||||||||||||||||
Найзнач- ніші, значні міста |
Загальноміського значення безперервного руху |
100 |
3,75 |
6 - 8 |
40 |
500 |
4,5 |
|
||||||||||||
Найзнач- ніші, значні міста |
Загальноміського значення регульованого руху |
80 |
3,75 |
4 - 6 |
50 |
400 |
3,0 |
|
||||||||||||
Найзнач- ніші, значні міста |
Районного значення |
70 |
3,75 |
4 - 6 |
60 |
250 |
2,25 |
|
||||||||||||
Великі міста |
Загальноміського значення |
80 |
3,75 |
4 - 6 |
60 |
400 |
3,0 |
|
||||||||||||
Великі міста |
Районного значення |
60 |
3,75 |
2 - 4 |
60 |
250 |
2,25 |
|
||||||||||||
Середні, малі міста |
Магістральні вулиці (дороги ) |
60 |
3,75 |
2 - 4 |
60 |
250 |
2,25 |
|
||||||||||||
Вулиці і дороги місцевого значення |
|
|||||||||||||||||||
Усі групи поселень |
Житлові вулиці |
40 |
3,5 |
2 - 3 |
70 |
125 |
1,5 |
|
||||||||||||
Усі групи поселень |
Дороги у промислових і комунально-складських зонах |
40 |
3,75 |
2 |
60 |
250 |
1,5 |
|
||||||||||||
Усі групи поселень |
Проїзди |
30 |
3 - 3,5 |
1 - 2 |
80 |
30 |
0,75 |
|
||||||||||||
Усі групи поселень |
Пішохідні вулиці і дороги |
4 |
0,75 |
2 - 6 |
60 |
--- |
---- |
|
||||||||||||
Усі групи поселень |
Велосипедні доріжки |
30 |
1,5 |
1 - 2 |
40 |
50 |
--- |
|
||||||||||||
Трамвайні колії рекомендується проектувати на самостійному полотні, відокремлених бортом від інших елементів вулиці, на відмітках вище проїзної частини. Поперечний уклон трамвайної колії дорівнює нулю. Ширину смуги трамвайного полотна слід приймати за табл.1.3.
Таблиця 1. 3.
Ширина смуги трамвайного полотна
Розташування трамвайних колій |
Ширина смуги, м |
|
двоколійної |
одноколійної |
|
У загальній смузі руху при відсутності опор контактної мережі між коліями |
6,6 |
3,6 |
На уособленому полотні |
8,8 |
3,8 |
Ширину двоколійного уособленого полотна на всій протяжності трамвайної лінії з урахуванням розміщення посадочних майданчиків слід приймати не менше 9,6м, одноколійного – 5м.
Найменшу ширину уособленого полотна наземних ділянок швидкісного трамваю слід приймати 10м.
На магістральних вулицях регульованого руху дозволяється передбачати велосипедні доріжки, відокремлені розділювальними смугами. Центральні розділювальні смуги треба передбачати завширшки не менше, м: на магістральних вулицях безперервного руху – 4, на дорогах регульованого руху, які мають проїзну частину у 6 смуг руху, - 3 . На інших магістральних вулицях і дорогах допускається центральна розділювальна смуга завширшки до 2 м за умови влаштування в рівні проїзної частини і виділення суцільною лінією розмітки.
Ширину інших розділювальних смуг між елементами поперечного профілю вулиць і доріг треба визначати, виходячи з умов розміщення підземних комунікацій, озеленення, необхідності зниження негативної дії транспорту на навколишнє середовище, але не менше розмірів, наведених у табл. 1.4.
Таблиця 1. 4
Розділювальні смуги
Місцезнаходження розділювальної смуги
|
Найменша ширина розділювальної смуги, м |
||
Магістральні вулиці |
Вулиці і дороги місце- вого значення |
||
безперервного руху |
регульованого руху |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
Між основною проїзною частиною і місцевими проїздами |
8 |
6 |
--- |
Між проїзною частиною і віссю ближньої трамвайної колії |
6 |
4 |
---
|
Між проїзною частиною і вело- доріжкою |
--- |
3 |
2 |
Між проїзною частиною і тротуаром |
5 |
3 |
2 |
Між тротуаром і віссю ближньої трамвайної колії |
--- |
4 |
--- |
Між тротуарами і велодоріжкою
|
--- |
2 |
2 |
Між проїзними частинами і бортовим каменем магістральних вулиць і доріг повинні бути передбачені запобіжні смуги завширшки, м:
для магістральних вулиць безперервного руху – 0,75;
для магістральних вулиць і доріг регульованого руху – 0,5.
Схили окремих елементів поперечного профілю повинні бути спрямовані до лотків проїзної частини.
Поперечні уклони проїзної частини призначають залежно від типів дорожніх покриттів: для асфальтобетону – 1,5 - 2,0%, для мозаїкового – 3,0%.
Тротуари мають бути запроектовані так, щоб вода з їхньої поверхні видалялася завдяки поперечним схилам в бік лотка проїзної частини.
Схили надають усім елементам вулиці від червоної лінії в бік проїзної частини. Поперечні уклони тротуарів, зелених насаджень – 1,5 - 2,0%.
Вісь проїзної частини суміщають, як правило, з віссю вулиці. Проїзній частині надають опуклий двоскатний профіль з гребенем по осі проїзної частини. Односкатний профіль робиться при неширокій розділювальній смузі і проїзній частині не більше 15 м або на віражах.
З можливими варіантами поперечних профілів магістралей різних категорій можна ознайомитись [2].
