Розділ III. Функції і завдання суб’єкту адміністративної юрисдикції.

Адміністративно – правові відносини складаються там, де немає підпорядкованості.

Дефініція – це науково – теоретичне визначення правової категорії.

Всі суб’єкти адміністративної юрисдикції підпадають під визначення розуміння, як уповноважені державою спеціальні органи, які утворюються в порядку забезпечення державного управління всієї виконавчо-розпорядчої діяльності, а також для здійснення функцій правоохоронної діяльності, правозастосовної діяльності і виконання при цьому в установленому порядку повноважень державного забезпечення та державного примусу встановлення юридичної відповідальності та здійснення право регулюючої підзаконної діяльності відповідно до Конституції та законодавства України в широкому розумінні.

Таким чином, ознаками суб’єкта адміністративної юрисдикції…вона уособлена, ця категорія існує окремо і здійснення цими суб’єктами право регулюючої діяльності у кожному випадку має виходити із статусу цього суб’єкта. Якщо функції примуса завжди пов’язані з відповідальності, то функція кожного суб’єкта виходить з характеру тих повноважень і підвідомчості справ, оскільки кожен суб’єкт адміністративної юрисдикції може здійснювати як позитивну, так і діяльність з негативними наслідками.

Тому, всі суб’єкти адміністративної юрисдикції слід розділити за ознаками підвідомчості справ, встановлення юридичної відповідальності, а також за характером правозастосування.

Така класифікація дає можливість розділити всі суб’єкти на:

а) суб’єкти, які здійснюють повноваження у сфері державного управління (органи виконавчої влади);

б) суб’єкти, які виключно застосовують право (суди адміністративної юстиції).

Правова природа органу адміністративної юрисдикції встановлене законом або підзаконним актом правила, порядок виникнення суб’єкта, який уповноважений здійснювати адміністративну юрисдикцію, яка обумовлена публічними правовідносинами, а тому природа суб’єкта випливає з публічних правовідносин. Відповідно до цього, функції суб’єкта публічно-правові. Повноваження владні.

Питання відання – суб’єкт адміністративної юрисдикції застосовує виключно свої питання, у нього немає дискреції.

Суд у правозастосовній діяльності здійснює публічні функції владного характеру в позитивному плані. Такий орган може надавати послуги не безпосередньо, а через відповідні органи суду.

Статус суб’єкта адміністративної юрисдикції визначається у Конституційному або законодавчо (підзаконно) установчому порядку.

Публічність цього органу полягає в тому, що він виступає від імені держави, він належить до певної сфери владних органів і йому належить вирішувати спори (справи) розв’язувати всі питання підвідомчої сфери відповідно до наданої компетенції.

Компетенція – це сукупність всіх елементів, які дають можливість суб’єкту адміністративної юрисдикції діяти у спосіб і порядку відповідно до ч. 2 ст. 19 КУ.

До статусу органу адміністративної юрисдикції слід також відносити його владні повноваження.

Владні повноваження поділяються на виконавчо-розпорядчі і адміністративно-примусові.

У всіх суб’єктів, які мають накладати…це якраз застосування примусу і застосування адміністративних повноважень в остаточній формі (вигляді). Тобто, це самостійне застосування адміністративної компетенції. Такою компетенцією наділені всі державні інспекційні органи, суб’єкти адміністративного нагляду, а також суб’єкти, які мають право накладати адміністративні стягнення (санітарний лікар…?міністр надзвичайних ситуацій?). В цьому відношенні ми маємо на увазі, що якщо в індивідуальному розпорядчому порядку застосовується примус, то гарантією законності є стаття 55 КУ, стаття 124 КУ.

08.10.2012