25. Основні бар’єри до вступу в олігополістичну галузь. Цінова війна.

Олігополія - це така ринкова структура, при якій домінує невелике число продавців, а вхід у галузь нових виробників обмежений високими бар'єрами.

характерною рисою олігополії є високі бар'єри для вступу в галузь. Вони пов'язані насамперед з економією на масштабі виробництва (ефект масштабу), що виступає найважливішою причиною поширення і тривалого збереження олігополістичних структур. У деяких галузях максимальний ефект масштабу досягається при дуже великих обсягах випуску, які вимагають величезних інвестицій. Такі великі інвестиції доступні далеко не для усіх фірм, тому створюються об'єктивні передумови для збереження панівного положення олігополістів.

Олігополістична концентрація породжується і деякими іншими бар’єрами для входження в галузь: права власності на патенти, винаходи; монопольний контроль над рідкісними джерелами сировини; високі витрати на рекламу та інші бар’єри, природно сформовані або штучно створені.

Цінова війна - це цикл поступового зниження існуючого рівня цін з метою витіснення конкурентів з олігополістичного ринку. Зниження цін має, однак, свої межі. Воно буде продовжуватися доти, поки ціна не упаде до рівня граничних витрат, а так як середні витрати постійні, то Р = МС = АТС.

P

50

25 В АС = МС

D

200 400 Q

У точці В установиться рівновага, тому що жодна фірма не зможе знизити ціну нижче, не понісши збитки. Ціна фактично стане такою ж, як і в умовах досконалої конкуренції, а економічний прибуток в результаті цінової війни стане рівним нулю. Від цінової війни виграють споживачі і програють виробники. Тому цінові війни швидкоплинні і в даний час бувають досить рідко. Конкурентна боротьба одного олігополіста з іншим частіше приводить до угод, які враховують можливі дії інших виробників.

Цінові війни не вигідні перед усім самим олігополістам, тому перед тим, як вдатись до них, вони повинні врахувати можливу реакцію конкурентів. Тому повинні застосовуватись певні методики, які б дозволяли розробляти поведінку олігополіста з урахуванням можливої реакції конкурентів.

26. Монопольне ціноутворення. Цінова дискримінація

Монопольне ціноутворення передбачає свідоме встановлення ціни вище за економічну цінність і в такий спосіб навмисно ущемляє інтереси споживача. Монопольні ціни утримуються на ринку доти, доки у покупців не виснажиться платоспроможний попит, і впродовж цього періоду є джерелом монопольного надприбутку. Монопольно висока ціна містить як обов'язковий елемент "програш покупця", що утворюється за рахунок різниці між рівнем ціни і рівнем економічної цінності товару .

Формула монопольного ціноутворення

Цінова дискримінація — встановлення різних цін для різних покупців, яке не обумовлене відмінностями у витратах.

Умовами цінової дискримінації є:

• сегментація ринку — поділ покупців на окремі групи згідно з їх готовністю платити (наприклад, за віком, соціальним статусом, рівнем доходів тощо);

• усунення можливостей для перепродажу товару.

Розрізняють три види цінової дискримінації: першого, другого і третього ступеня.

Цінова дискримінація першого ступеня (досконала цінова дискримінація) — це продаж кожної одиниці товару за її ціною попиту.

Цінова дискримінація другого ступеня — продаж за різними цінами партій товару.

Цінова дискримінація третього ступеня — продаж товару за різними цінами групам покупців з різною еластичністю попиту (ця дискримінація є найпоширенішою).