Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
6. лекц Контролнг Пальцун.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
881.15 Кб
Скачать

Бенчма́ркінг

Бенчма́ркінг (англ. Benchmarking) — це процес пошуку стандартного чи еталонного економічно ефективнішого підприємства-конкурента з метою порівняння з власним та переймання його найкращих методів роботи.

Тема 4 система планування та бюджетування на підприємстві

1. Планування, його цілі, види, ієрархія планів на підприємстві.

2. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу.

3. Типи бюджетів і сфера використання різних типів бюджетів.

1. Планування, його цілі, види, ієрархія планів на підприємстві

Зміст планування як елемента контролінгу полягає у підвищенні продуктивності і ефективності роботи підприємства за допомогою:

  • цільової орієнтації і координації всіх подій на підприємстві;

  • виявлення ризиків і зниження їх рівня;

  • деталізації і спрощення всіх процесів на підприємстві;

  • підвищення гнучкості, пристосування до змін зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства.

Сутність планування як функції управління підприємством полягає в обґрунтуванні цілей і шляхів їх досягнення на основі виявлення комплексу завдань і робіт, а також визначення ефективних методів, способів і ресурсів усіх видів, необхідних для виконання цих завдань та встановлення їх взаємозв’язку.

Метою планування є спрощення досягнення цілей підприємства шляхом:

1) усунення негативного ефекту невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства;

2) зосередження уваги керівників на головних задачах організації;

3) досягнення ефективного функціонування підприємства за рахунок оптимального розподілу ресурсів;

4) полегшення організаційної і контролюючої діяльності керівництва підприємства.

Види планів:

1. Одноразові плани – розробляються для досягнення мети, яка вряд чи може виникнути будь-коли в майбутньому.

2. Постійні плани – використовуються для координації завдань, які повторюються (проведення рекламної кампанії, вихід на нове ринок збуту, політика підвищення якості товару, засоби постійних вдосконалень).

3. Ситуаційні плани визначають порядок дій співробітників підприємства у випадках надзвичайних ситуацій або економічної кризи. Розробка таких планів передбачає ідентифікацію факторів, які знаходяться поза сферою контролю організації (економічний спад, інфляція, технологічні відкриттів, нещасні випадки).

Бізнес-план - це детальний виклад основних стратегічних напрямків діяльності й розвитку організації, що містить конкретну інформацію про її фінансовій, виробничій і збутовій діяльності. Бізнес-план відображає методи балансування між власними інтересами компанії й інтересами партнерів, конкурентів інвесторів і споживачів.

Таким чином, для ефективної розробки бізнес-плану необхідні надійні вихідні маркетингові, фінансові, виробничі й інші планово-економічні дані.

На практиці реалізуються два типи бізнес-планів:

  • бізнес-план, що складається для залучення фінансових коштів - надається кредиторам, інвесторам і партнерам для оцінки останніми кредитоспроможності потенційного позичальника. Це, як правило, бізнес-план конкретних проектів, покликаний обґрунтовувати ефективність вкладень.

  • корпоративний бізнес-план, що описує поточне положення й обрії, що відкриваються, для компанії, що сприяє реалізації обраної стратегії. Такий бізнес-план дає можливість спрогнозувати проблеми, у результаті - зменшується невизначеність, з'являється «резерв» часу для обмірковування рішень.

У сучасних умовах не існує раз і назавжди певних методик складання бізнес-планів, є лише кілька груп стандартів їхнього написання:

Стандарти UNIDO - пропонують наступну структуру бізнес-плану: резюме, сутність пропонованого проекту, оцінка ринку збуту, план маркетингу, план виробництва, організаційний план, фінансовий план.

Стандарти ЄБРР - покликані у бізнес-план включати наступні розділи: меморандум про конфіденційність, резюме, опис підприємства, опис проекту, фінансування.

Стандарти KPMG - припускають використання в бізнес-плані наступних структурних елементів: резюме, продукція й послуги, аналіз ринку й галузі, цільові ринки, стратегії реклами й просування, керування, фінансовий аналіз.

Стандарти BFM Group дають наступний опис структури бізнес-плану: меморандум про конфіденційність, анотація бізнес-плану, резюме, опис компанії, середовище для бізнесу, характеристика продукту бізнесу, аналіз ринків збуту, конкуренція й конкурентні переваги, організація зовнішньоекономічної діяльності фірми, стратегія плану маркетингу, план продажів, план виробництва, організаційний план і менеджмент, інвестиційний план, стратегія й джерела фінансування інвестиційних витрат, фінансовий план.

Аналіз наведених стандартів показує, що стандарти BFM Group припускають більше повний аналіз зовнішнього й внутрішнього середовища фірми, містять великий набір фінансових коефіцієнтів, орієнтовані на вихід компанії на зовнішній ринок. Трудомісткість складання такого плану зростає в рази, однак, передбачається, що при ефективному менеджменті результат виправдає коштів.

Отже, ціль бізнес-плану - розгортання стратегії до конкретних дій. Але для цього необхідно визначення запланованих до використання методів і технології, потрібно починати новий виробничий цикл на основі параметрів, представлених у бізнес-плані. Керівник зіштовхується із проблемою перетворення показників бізнес-плану в практичні рішення за допомогою бюджетування.