Вимивання

На цьому етапі з пластини віддаляються ділянки полімеру, що незатверділі при експонуванні. Для пластин вимива водою, потрібна чиста вода без домішок, водопровідна вода. У спиртовимивних пластин полімер із пробільних ділянок видаляється сумішшю спирту (наприклад, етилового) і води. Насичений розчин можна очищати на регенераційних установках або утилізувати як спеціальні відходи, що підлягають спаленню. Пластини обох типів вимиваються в плоских пристроях з розширеними соплами або системою для видалення полімеру з пробілів за допомогою плюшевої подушечки або щіток. При цьому пристрій повинний мати систему термостатування, що підтримує температуру на потрібному рівні (29–30⁰С).

Перемінним фактором у цих операціях є час основного експонування і вимивання. Воно визначається при проведенні спеціального тестування. Взагалі це доцільно робити як при запуску виробничого процесу, так і при одержанні нової партії пластин і зміні виробничих умов.

Додаткове ополіскування

У ході цієї процедури поверхня пластини очищається від залишків вимитого полімеру. Для цього використовується свіжий вимивний розчин. Залишок рідини на пластині після ополіскування потрібно відразу ж видалити губкою або здути вологим повітрям. Для спрощення даної операції можна ополіскувати пластину струменем холодної води рівномірно по всій її поверхні. Тривалість ополіскування досить незначна. (1–2 хв.).

Сушіння

При вимиванні пластина всмоктує вологу. Тепер цю вологу потрібно видалити щоб стабілізувати її друкарські властивості, усунути набрякання друкуючих елементів і підвищити тиражестійкість форми. Сушіння проводиться гарячим повітрям. Час сушіння залежить від типу пластини і товщини рельєфу і складає 10–15 хв. При цьому пластини на металевих підкладках (на сталевій і алюмінієвій) необхідно сушити при температурі 80⁰С, а на поліефірній основі – при 60⁰С. Для рівномірного просушування потрібно використовувати апарат для сушіння циркуляційним свіжим повітрям. При сушінні пластина може розташовуватись як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні в залежності від типу устаткування. Після сушіння пластину необхідно витримати протягом 2–3 хвилин для охолодження до кімнатної температури.

Додаткове експонування

На цьому етапі досягається остаточна полімеризація рельєфу форми. Відомо, що в процесі основного експонування на відбувається повної полімеризації друкуючих елементів, і 20–25% від усього спочатку кількості мономера у фотополімеризующімся шарі залишається в незаполімеризованному стані. У процесі збереження це призводить до зменшення тиражостійкості і погіршенню печатно-технічних властивостей фотополімерних форм. Тому ще раз роблять обробку УФ-випромінюванням, але без негатива протягом того ж часу, що й основне експонування. Однак у залежності від характеру відтвореного зображення й особливостей наступного друкованого процесу, а також властивостей застосовуваних друкованих фарб час додаткового експонування може варіюватися в межах 20–25% від вихідного убік збільшення або зменшення. Щоб готові друковані форми не пересихали і не стали тендітними, у складському приміщенні повинна підтримуватись відносна вологість повітря не менше 60% і температура 22⁰С. Або форми можна зберігати в завареному світлопроникному пакеті з плівки. Тиражестійкість фотополімерних форм складає порядку мільйона відбитків.

При виконанні всіх зазаначених умов і вимог нескладно виготовити форми високого друку на основі фотополімеризаційних пластин. А завдяки технологічним можливостям високого способу й економічності використання фотополімерних форм можна досягти відмінних результатів [3].