
- •Хімічний склад фпм
- •Властивості фпм
- •Процес виготовлення друкарських форм високого друку
- •Основне експонування
- •Вимивання
- •Додаткове ополіскування
- •Додаткове експонування
- •Процеси при опроміненні фпм
- •Області застосування фпм
- •Список літератури
- •1. Характеристика тфпк і рфпк
- •2. Технологічні процеси виготовлення фпм
- •3. Виробництво тфпк
- •Екструзійний спосіб
- •Метод пресування
- •4. Виробництво рфпк
- •5. Фотополімеризаційноздатні композиції для виготовлення друкованих форм
- •Світочутливість фпм
- •Проходження фотонів
- •Склад композиції
- •Типовий склад фотополімерних композицій для виготовлення флексографських фотополімерних друкованих форм.
- •Шлях фотона в композиції
- •Література
- •Від чого залежить розчинність?
- •Які бувають розчини?
- •Як і чим виявляти рельєфне зображення
- •Який розчинник використовувати найкраще
- •Процес сушіння
- •Сіра теорія “сирого процесу”
- •Методика експерименту
- •Результати експерименту
- •Сушильний пристрій у поливній машині
- •Література
- •Що таке липкість
- •Липкість поверхні флексографських фпф
- •Усунення липкості в поверхні ффпф
- •Обробка поверхні ффпф розчинниками реагентів
- •Додаткове експонування готових друкованих форм
- •Процес випару
- •Процес перегонки
- •Контроль розчинників
- •Альтернативні процеси
Склад композиції
Склад фотополімеризуючих композицій (ФПК) дуже різноманітний. Разом з тим композиції однієї сфери застосування мають подібні по призначенню конструктивні елементи й однотипні по хімічній будівлі компоненти (складові). Ми обмежимо область нашого розгляду флексографським ФПМ, що у не опроміненому стані знаходяться у твердому агрегатному, але, аморфному фазовому станах, представляючи собою тверді речовини, що добре розчиняються в деяких органічних розчинниках. Розглядаючи пристрій композиції, будемо пам’ятати, що одним з перевірених методів вивчення загального є зневага деталями частки.
Фотополімеризуюча композиція чуттєва і легко ранима. Чуттєва до фотонів, пилу, розчинників, кисню повітря, нагріванню і ранима при грубому або необережному механічному впливі ззовні. Тому композицію захищають від цих впливів аркушами поліетилентелефталатної (лавсанової) плівки, що має високу механічну міцність, стійка до багатьох органічних розчинників і води, має 50–100 разів менший коефіцієнт дифузії молекулярного кисню, чим, наприклад, полістирол або поліетилен, відповідно. Звичайно товщина захисної лавсанової плівки 0,1–0,15 мм. Плівка розташовується з обох сторін шару композиції. У деяких типах фотополімеризуючих матеріалів одна зі сторін шару композиції додатково покрита дуже тонким пофарбованим шаром, що має антиадгезійні властивості. Цей шар полегшує відділення захисної лавсанової плівки перед експонування і легко віддаляється в процесі вимивання форм.
Фотоініціатори: вводять у композицію як ініціатори радикальної полімеризації, що поглинають УФ випромінювання в області 300–400 нм. і в результаті фотохімічних реакцій утворюють активні радикали.
Мономери і олігомери: вводять у композицію як полімеризуючі реагенти, що в результаті ініційованої радикальної полімеризації утворюють просторово зшиті тривимірні полімери, нерозчинні в розчинниках.
Термоінгібітори: вводять у композицію для запобігання термічної полімеризації композиції при збереженні й у неопромінених ділянках композиції.
Барвники: вводять у композицію для полегшення візуального контролю якості фотополімерних форм і для сенсибілізації процесу полімеризації.
Модифікатори: вводять у композицію для досягнення ряду специфічних властивостей композиції, наприклад, підвищеної світлочутливості (використовують третинні аміни), еластичності (використовують ряд пластифікаторів), стабільності (використовують поверхнево активні речовини), твердості (використовують мінеральні наповнювачі).
Плівкоутворювальні полімери: вводять у композицію для забезпечення визначення фізико-механічних властивостей композиції, розчинності у визначеному типі розчинників.
При синтезі композиції звичайно фото ініціатор і термоінгібітор розчиняють у мономері або суміші мономера й олігомера (мономерна фаза). Потім у попередньо приготовлений розчин або розплав плівкоутворювального полімеру вводять мономерну фазу, барвники і модифікатори, що виявляються (вимиваються) органічними розчинниками. Їх можна представити схемою 1.