172. З наведених етапів прийняття управлінського рішення виберіть той, у якому обов’язково бере участь інформаційно-аналітична служба:

а) виявлення та формулювання проблеми;

б) напрацювання варіантів рішення;

в) вибір варіантів рішення;

г) вибір критеріїв для оцінки варіантів рішення.

д) правильні відповіді б, в, г;

е) правильні відповіді а, б, г.

173. Визначте вид аналітичного документа:

містить систематизовану, яку критично (науково, технічно, економічно) оцінив і узагальнив автор огляду, інформацію про стан питання, що розглядається. Його основна мета – оцінка стану, визначення основних тенденцій і перспективних шляхів розвитку питання (проблеми, теми), що розглядається, а також синтез нового наукового знання. В оглядово-аналітичному документі обов'язковими є зіставлення й авторська оцінка новизни, наукової і практичної значущості питання. огляд може містити висновки про невирішені проблеми, нову інтерпретацію відомих положень, нові ідеї, концепції та інші форми наукового знання. Саме ці характеристики огляду часто ставлять під сумнів його зарахування до вторинних документів.

174. Кожний новий абзац інформаційно-аналітичного документу необ­хідно починати з:

а) Нової ідеї.

б) Нового заголовку.

в) Нових фактів.

г) Вірними є відповіді п. а, в.

175. Повідомлення складається з:

а) Інформаційних посилань.

б) Фактів, висновків.

в) Головної ідеї, коментарів.

г) Вірними є відповіді п. б, в.

176 „Цей лебідь білий, значить всі лебеді білі”. Цей висновок зроблений методом:

а) індукції;

б) дедукції;

в) декомпозиції;

г) аналогій.

177. Принцип „золотого січення” при формуванні інформаційно-аналітичних служб полягає у тому, щоб:

а) починаючі аналітики під час вибору функцій орієнтувалися на поточні проблеми регіону, не намагаючись охопити відразу всі питання;

б) керівник інформаційно-аналітичної служби не поспішав витрачати значні фінансові ресурси на автоматизацію інформаційно-аналітичних технологій, а врахував можливості існуючої в регіоні програми інформатизації управлінської праці;

в) аналітик постійно підвищував власну кваліфікацію;

г) аналітична служба передбачила ті проблеми, які можуть виникнути в адміністрації у процесі управління регіоном, і підготувала варіанти їх вирішення заздалегідь.

178. Інформаційно-аналітичний документ – це документ, який:

а) Призначений для оперативного ознайомлення із масивом опублікованих первинних документів.

б) Призначений для оперативного ознайомлення із масивом нео­пуб­лі­кованих первинних документів.

в) Результатом аналітико-синтетичної обробки первинної інформації.

г) Всі відповіді є вірними.

179. Інформаційні документи можуть бути:

а) Друкованими.

б) Перефразованими.

в) Оглядовими.

г) Всі відповіді є вірними.

180. Метод декомпозиції – це:

а)розчленування будь-якого явища на прості складові;

б)перехід від поодиноких фактів до загальних положень;

в) зведення наявних даних;

г)зіставлення даних.

181. До емпіричних методів належать:

а)дедукція, індукція;

б)опитування, спостереження, експеримент;

в) збір, пошук, збереження інформації;

г) когнітивне карткування.

182. Яка основна функція такого інформаційно-аналітичного документу, як огляд?

а) Узагальнення літературних джерел.

б) Отримання нової інформації.

в) Аналіз одержаної раніше інформації.

г) Вірними є відповіді п.1, 2.

183. Визначіть вид аналітичного документа:

– це огляд, що містить систематизовану й узагальнену інформацію про стан наукової розробки і практичної реалізації, тенденції розвитку питання, що розглядається (сфери науки або техніки, галузі, підгалузі, проблеми, питання, об'єкта, організації і т. ін.).

(проблеми, теми) складається з таких елементів: вихідні дані, реферат, вступ, аналітична частина, висновки, рекомендації, додатки, список використаних джерел, список скорочень, допоміжні покажчики, зміст. Підкреслені елементи є обов'язковими, а решта – факультативними.

У вступі обґрунтовують вибір теми (вказують наукову і практичну значущість та актуальність теми (проблеми, питання), її зв'язок з іншими галузями науково-практичної діяльності), визначають цільове призначення огляду, часові межі аналізованого періоду, види використаних документів, підкреслюють особливості огляду порівняно з існуючими оглядами з певної тематики, вказують тематичні межі аналізу питання, що розглядається.

Аналітична частина огляду містить аналіз, оцінку й узагальнення систематизованих даних і фактів, які характеризують стан об'єктів наукових досліджень (явищ, процесів, речовин), що розглядаються в огляді; існуючі концепції, погляди, положення, невирішені питання, методи і засоби дослідження; стан досліджень і розробок пристроїв, технологічних процесів, матеріалів тощо; стан досліджень науки і виробництва (досягнутий рівень, організаційно-технологічна та економічна ситуація, тенденції розвитку).

При підготовці оглядів слід дотримуватися таких основних положень:

– в огляді мають відображатися всі погляди на питання, що аналізуються, незалежно від власної концепції автора;

• особливу увагу слід приділяти аналізу нової інформації, нових даних, нових проблем і шляхам вирішення їх;

• недопустимим є використання застарілих відомостей, або тих, що викликають сумніви;

– суперечливі відомості, що містяться в первинних документах, мають виділятися і спеціально обговорюватися;

– усі порівняльні характеристики мають зіставлятися за допомогою табличної чи графічної форми надання даних.