- •1.Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками.
- •2.Завдання сучасної біології. Методи біологічних досліджень.
- •3. Основні властивості живого. Рівні організації життя.
- •4. Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.
- •5. Елементний склад організму. Неорганічні речовини (вода, кисень, оксиди, кислоти, луги і мінеральні солі) у життєдіяльності організмів.
- •6. Органічні речовини, їх різноманітність та значення в існуванні живих істот, історія вивчення.
- •7. Малі органічні молекули: ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів.
- •8. Макромолекули (біополімери):полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості,роль в життєдіяльності організмів.
- •9. Ферменти, вітаміни, гормони, фактори росту, їх роль у життєдіяльності організмів.
- •10. Історія вивчення клітин. Методи цитологічних досліджень.
- •11. Будова клітини прокаріотів і еукаріотів.
- •12. Клітинні мембрани: хімічний склад, будова і функції. Транспорт речовин через мембрани.
- •Загальна характеристика мембран
- •Функції мембран
- •13. Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови.
- •14. Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів.
- •15. Цитоплазма (гіалоплазма), органели, включення. Клітинний центр.
- •16. Рибосоми: хімічний склад, будова і функції. Синтез білка.
- •17. Одномембранні органели (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі), їх функції та будова.
- •18. Двомембранні органели: мітохондрії, їх функції та будова. Клітинне дихання.
- •19. Пластиди. Їх функції та будова. Фотосинтез. Значення фотосинтезу.
- •20. Ділення прокаріотичних клітин. Хромосоми. Каріотип.
- •21. Клітинний цикл еукаріотичних клітин.
- •23. Мейоз
- •24. Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін
- •25. Сучасна клітинна теорія
- •26. Цитотехнології – можливості та перспективи використання
- •27. Клітина – елементарна цілісна жива система
- •28. Стовбурові клітини. Взаємодія клітин.
- •29. Утворення тканин.
- •30. Будова і функції тканин тварин, здатність до регенерації.
- •1. Внутрішньоклітинна — молекулярна, внутрішньоорганоїдна та органоїдна регенерації.
- •2. Клітинна регенерація — в основі має прямий та непрямий поділ клітин.
- •31. Гістотехнології – можливості та перспективи використання.
- •32. Тканини рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації.
- •33. Віруси. Пріони. Будова, життєві цикли. Роль у природі і житті людини.
- •34. Небезпечні вірусні хвороби людини. Профілактики віл-інфекції/ сніДу, гепатитів та інших вірусних хвороб людини.
- •35. Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів. Обмін речовин, енергії і інформації у прокаріотів.
- •36. Різноманітність бактерій, їх роль у природі та в житті людини.
- •37. Особливості організації й життєдіяльності одноклітинних еукаріотів, розмноження.
- •38. Роль одноклітинних організмів у природі та в житті людини. Профілактика хвороб людини, які спричинюються паразитичними одноклітинними еукаріотами.
- •39. Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів.
- •40. Обмін речовин, енергії й інформації у багатоклітинних організмів.
- •41. Статеве і нестатеве розмноження багатоклітинних організмів.
- •42. Будова і утворення статевих клітин. Гаметогенез.
- •43. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів. Взаємодія регуляторних систем в організмі людини.
- •44. Генетика – наука про спадковість і мінливість.
- •45. Генетична термінологія і символіка. Методи генетичних досліджень.
- •46. Закони г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.
- •47. Хромосомна теорія спадковості.
- •48. Зчеплене успадкування. Позаядерна спадковість.
- •49. Комбінативна мінливість
- •50. Мутаційна мінливість
- •51. Види мутацій. Мутагени.
- •52. Модифікаційна мінливість
- •53. Основні закономірності функціонування генів у прокаріотів і еукаріотів.
- •55. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. Генотип як цілісна система.
- •56. Генетика людина і її значення для медицини і охорони здоров’я.
- •57. Генетичні основи селекції організмів.
- •58. Досягнення в селекції тварин і рослин в Україні.
- •59. Основні напрями сучасної біотехнології.
- •60. Трансгенні організми. Проблеми, пов’язані з генно-модифікованими організмами і застосуванням отриманих від них продуктів.
- •61. Запліднення. Онтогенез.
- •62. Періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток.
- •63. Вплив генотипу і факторів зовнішнього середовища на розвиток організму.
- •64. Механізми регенерації. Ріст організмів, його регуляція.
- •65. Життєвий цикл у рослин і тварин.
- •66. Ембріотехнології
- •67. Етологія. Поведінка тварин у природі та методи їх вивчення.
- •68. Інстинкт. Видова схильність до деяких форм поведінки. Поведінка рослин.
- •69. Основи екології. Екологічні чинники. Загальні закономірності їх впливу на організм.
- •70. Середовища існування (грунтове, водне, наземно-повітряне, організмове). Пристосування організмів до чинників середовища.
- •71. Популяція. Характеристика популяції. Особливості структури популяції людини.
- •72. Екосистеми. Взаємодії організмів в екосистемах.
- •73. Кругообіг речовин і енергії в екосистемах. Різноманіття екосистем.
- •74. Загальна характеристика біосфери. Вплив живих істот на склад атмосфери.
- •75. Біосфера і людство. Екологічна криза сучасності.
- •76. Збереження біорізноманіття.
25. Сучасна клітинна теорія
Сучасна клітинна теорія виходить з того, що клітина є найголовнішою формою існування життя, властива всім живим організмам, крім вірусів. Удосконалення клітинної структури було головним напрямком еволюційного розвитку як у рослин, так і у тварин, і клітинна будова міцно втрималася у більшості сучасних організмів.
Разом з тим повинні бути піддані переоцінці догматичні та методологічно неправильні положення клітинної теорії:
Клітинна структура є головною, але не єдиною формою існування життя. Неклітинною формою життя можна вважати віруси. Правда, ознаки живого (обмін речовин, здатність до розмноження тощо) вони виявляють тільки всередині клітин, поза клітинами вірус є складною хімічною речовиною.
З'ясувалося, що існує два типи клітин — прокаріотичні (клітини бактерій і архей), що не мають відмежованого мембранами ядра, і еукаріотичні (клітини рослин, тварин, грибів і найпростіших), що мають ядро, оточене подвійною мембраною з ядерними порами. Між клітинами прокаріотів та еукаріотів існує й багато інших відмінностей. У більшості прокаріотів немає внутрішніх мембранних органоїдів (органел), а у більшості еукаріотів є мітохондрії та хлоропласти. Згідно з ендосимбіотичною теорією, ці напівавтономні органели — нащадки бактеріальних клітин. Таким чином, еукаріотична клітина — система більш високого рівня організації, вона не може вважатися цілком гомологічною клітині бактерій (клітина бактерій гомологічна мітохондрії клітини людини). Гомологія всіх клітин, таким чином, зводиться до наявності у них замкнутої зовнішньої мембрани з подвійного шару фосфоліпідів (у архей вона має інший хімічний склад, ніж у решти груп організмів), рибосом і хромосом — спадкового матеріалу у вигляді молекул ДНК, що утворять комплекс з білками. Це, звісно, не скасовує спільного походження всіх клітин, що підтверджується спільністю їх хімічного складу.
Клітинна теорія розглядала організм як суму клітин, а риси організму розчиняла в сумі рис складових його клітин. Цим ігнорувалася цілісність організму, закономірності функціонування цілого замінялися сумою функціонувань частин.
Догматична клітинна теорія ігнорувала специфічність неклітинних структур в організмі або навіть визнавала їх, як це робив Вірхов, неживими. Насправді, в організмі крім клітин є багатоядерні надклітинні структури (синцитії, симпластии). Встановити специфічність їх функціонування і значення для організму є одним із завдань сучасної цитології.
Цілісність організму є результат природних взаємозв'язків. Клітини багатоклітинного організму не є індивідуумами, здатними існувати самостійно (так звані культури клітин поза організмом представляють собою штучно створювані біологічні системи). До самостійного існування здатні, як правило, лише ті клітини багатоклітинних організмів, які дають початок новим особинам (гамети, зиготи, або спори) і можуть розглядатися як окремі організми.
Очищена від механіцизму і доповнена новими даними клітинна теорія залишається одним з найважливіших біологічних узагальнень.