Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
27-11-2006_19_33_46.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
3.51 Mб
Скачать

Підтема 3. Вплив торгівлі на розвиток виробництва в ринкових умовах господарювання

1.Торгівля — зв'язкова ланка між виробництвом і споживанням.

Орієнтація економіки на ринкові умови розвитку об'єктивно вимагає посилення узгодженості всіх стадій розвитку й особливо розвитку ви­робництва і споживання. Це можливо лише за допомогою торгівлі, яка здатна забезпечити відповідність обсягів і структури продукції, що виго­товляється, попиту населення. З економічних позицій важливо домогти­ся не тільки збільшення виробництва товарів народного споживання та покращення їх асортименту й якості, але й суспільного визнання випу­щеної продукції, більш повного задоволення нею потреб як людей зок­рема, так і народного господарства загалом.

У ринкових умовах зростає роль торгівлі в економічному житті дер­жави, посилюється її вплив на виробництво. Задоволення платоспромож­ного попиту населення виступає в якості основної суспільної необхід­ності, яка, в свою чергу, впливає як на розвиток виробництва, так і торгівлі.

Збалансування виробництва товарів і попиту споживачів значною мірою залежить не тільки від того, як торгівля вивчає і на скільки вона знає попит населення, але й від того, якою мірою і на скільки ефективно вона впливає на виробництво, використовуючи господарський механізм, економічні важелі. В широкому розумінні завдання впливу торгівлі на виробництво полягає не тільки в тому, щоб збалансувати купівельні фонди і товарні ресурси, але й у тому, щоб запропонувати споживачам різно­манітні, високої якості, модні товари, що відповідають запитам споживачів.

Зараз найактуальнішим, найважчим народногосподарським зав­данням є узгодження товарного виробництва з потребами ринку. Якщо виробництво товарів не відповідає попиту населення — виникає питан­ня щодо доцільності такого виробництва взагалі.

Зростання масштабів виробництва, систематичне розширення асор­тименту випуску продукції ускладнює господарські зв'язки між промис­ловістю і торгівлею, підвищує взаємну залежність між ними. З рівнем насичення ринку на перший план виступає асортимент і якість товарів, випуск принципово нових виробів.

Такі процеси є наслідком не тільки технічного прогресу, але й вира­женням соціальної політики держави. Більш повне задоволення потреб, збалансування виробництва товарів і платоспроможного попиту значною мірою залежать від того, як торгові організації вивчають і наскільки зна­ють попит населення, якою мірою вони впливають на виробництво. У результаті злагодженості взаємовідносин торгівлі і виробництва норма­лізується ринкова кон'юнктура, збільшується маневреність цін з метою переключення попиту з одних товарів на інші без зміни загального індексу цін і без зменшення купівельної спроможності населення.

Велика відповідальність у нормалізації зв'язків торгівлі й виробниц­тва в першу чергу лягає на торгівлю. Виходячи з мети виробництва, слід суттєво посилити позиції торгівлі у зворотному впливу на виробника. Практично це означає, що планування розвитку торгівлі повинно відігра­вати активнішу роль у формуванні розвитку промисловості. Торгівля повинна заздалегідь, на стадії розробок прогнозів, формувати товарне надходження в торгівлю. Такий вплив повинен здійснюватися через си­стему попередніх замовлень.

Торгівля здійснює вплив і на споживача, формуючи в нього купівель­ний попит, виховує смаки, забезпечує можливості задоволення їх запитів. Водночас, зростання розвитку виробництва викликає збільшення товар­ної маси, яка призначена для задоволення потреб населення.

В умовах переходу до ринку особливо гостро постає вимога прояву гнучкості й оперативності в управлінні виробництвом, маневреності ре­сурсами, швидкому реагуванню промисловості на запити населення, які зростають. Як свідчить інформація останніх років, виробництво товарів недостатньо задовольняє потреби споживачів. А тому доцільно було б при оцінці роботи промислових підприємств, що випускають товари народного споживання, ввести показник відповідності асортименту, кількості запитам споживачів. Для цього вимагається повна узгодженість роботи торгівлі та промисловості. Зараз серед товарів, що постачаються, багато виробів застарілих моделей, фасонів вузького асортименту, низь­кої якості, частина таких товарів в умовах підвищених вимог покупців осідає в торговій мережі й вимагає зниження ціни.

У вирішенні завдання постійного задоволення зростаючих потреб на­селення, крім організацій і підприємств торгівлі, повинні брати активну участь усі підприємства промисловості, які пов'язані з виробництвом товарів народного споживання. Все це висуває на перший план пробле­ми взаємовідносин торгівлі з промисловістю. Торгові організації ще не­достатньо використовують економічні важелі впливу на виробництво. Як свідчать матеріали органів господарського суду, встановлені законом санкції застосовуються лише на одне з десяти допущених порушень до­говорів. Торгові організації не тільки мають право, але вони і зобов'я­зані пред'являти санкції на кожне порушення договору. Значною мірою це результат слабкого контролю за виконанням договорів особливо щодо асортименту, моделей, сезону.

Взаємозалежність усіх галузей народного господарства значно підви­щує роль державної, планової, фінансової, договірної дисципліни, вима­гає безперечного виконання зобов'язань щодо поставок продукції спо­живачам. Варто було б відновити укладення господарських договорів з промисловістю, де зазначати, що товари, які не відповідають пунктам договору, можуть бути прийняті без зарахування у виконання договору постачання. Треба відійти від практики взаємовідносин торгівлі "що пропонують, те і беремо", а безпосередньо впливати і формувати процес виробництва необхідних товарів. Торгівля з пасивного партнера повин­на перетворитися на активного захисника інтересів споживача.