4. Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торгового підприємства

Необхідною передумовою удосконалення формування, використан­ня та відтворення основних фондів торговельного підприємства є прове­дення аналізу їх сучасного стану та ефективності використання.

Інформаційною основою аналітичної роботи є матеріали бухгалтер­ського обліку (обігові відомості з рахунку 01 "Основні засоби", 07 "Об­ладнання", 055 "Майно в оренді"), форми бухгалтерської звітності: ф. № 1 "Баланс", ф. № 3 "Звіт про фінансово-майновий стан" (розділ 4 - "На­явність та рух основних фондів"), форма статистичної звітності № 11 -ОФ "Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)", мате­ріали оперативного обліку об'єктів основних фондів (технічні паспорти та інша первинна документація), матеріали дослідження ринкових цін відновлення основних фондів (прайс-аркуші на продаж аналогічного обладнання, вартість будівельно-монтажних матеріалів та робіт) тощо.

Завданням аналізу стану та ефективності використання основних фондів є:

1. Встановлення забезпеченості підприємства та його структурних підрозділів основними фондами.

2. Відповідність величини, складу і технічного рівня фондів потребі у них.

3. Визначення обсягів їх зростання, оновлення та вибуття.

4. Вивчення технічного стану основних засобів, особливо їх актив­ної частини — машин та устаткування.

5. Визначення ступеня використання основних фондів.

6. Аналіз повноти використання торговельної та складської площі.

7. Встановлення ступеня використання обладнання та його комплект­ності.

8. Визначення впливу використання основних фондів на обсяг това­рообороту та інші економічні та фінансові показники діяльності підприєм­ства.

9. Виявлення резервів зростання фондовіддачі.

10. Збільшення обсягу товарообороту та прибутку за рахунок покра­щення використання основних фондів.

Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торго­вельного підприємства передбачає проведення аналітичної роботи.

Етапи аналізу:

1. Аналіз обсягів та динаміки основних фондів.

2. Аналіз стану та складу основних фондів.

3. Аналіз ступеня зносу основних фондів.

4. Аналіз інтенсивності відновлення.

5. Аналіз ефективності використання.

У загальному аналізі стану та ефективності використання основ­них фондів важливим є проведення аналізу обсягів та динаміки основ­них фондів. На цьому етапі аналізу визначається загальний обсяг ос­новних фондів торговельного підприємства у вартісному вимірі та ви­вчається динаміка обсягу основних фондів порівняно з попередніми періодами.

Якщо протягом аналітичного періоду відбулися переоцінки вартості основних фондів, то вивченню динаміки повинна передувати процедура приведення обсягу фондів у зіставний вигляд. Для цього проводиться зменшення обсягу переоцінених основних фондів у попередніх періо­дах. Зіставлений динамічний ряд дозволяє визначити реальну зміну об­сягу основних фондів підприємства.

Темп зростання обсягу основних фондів слід порівняти з темпом зростання обсягу товарообороту підприємства (для визначення ступе­ня матеріального забезпечення зростання товарообороту) та темпом зро­стання загального обсягу активів підприємства (для оцінки змін в їх складі позаобігових активів).

Окремо виділяють аналіз стану та складу основних фондів. На цьому етапі аналізу вивчається склад основних фондів і динаміка окремих видів (об'єктів) та груп основних фондів.

У процесі аналізу основні фонди групують за ознаками класифікації, розглянутими вище.

Спрямування висновків за результатами аналізу складу основних фондів за окремими ознаками класифікації відображено у табл. 12.

Таблиця 12

Напрями діагностики показників складу основних фондів підприємства

Питома вага у загальному обсязі фондів	Спрямування діагностичного висновку
1. Основних виробничих фондів	Ступінь орієнтації основних фондів на господарську діяльність підприємства
2. Основних невиробничих фондів	Ступінь розвитку соціальної інфраструктури підприємства
3. Активної частини	Ступінь технічного оснащення господарської діяльності підприємства
4. Пасивної частини основних фондів	Ступінь забезпечення матеріальних умов для діяльності підприємства
5. Власних основних фондів	Ступінь господарської незалежності підприємства
6. Орендованих основних фондів	Ступінь залежності підприємства від орендарів
7. Фондів, що фактично використовуються у господарстві	Ступінь освоєння можливостей матеріального потенціалу
8. Фондів, переданих в оренду	Ступінь відволікання основних фондів для обслуговування інших суб'єктів
9.Фондів, що не використовуються	Ступінь безгосподарності підприємства у використанні основних фондів

Важливим є аналіз зношування основних фондів. Він характеризує їх вік та можливість подальшого використання. Для отримання аналі­тичного висновку з цього напряму аналізу розраховують коефіцієнт зно­шування основних фондів (як результат ділення суми зношування на первинну або відновну вартість основних фондів) і коефіцієнт придат­ності (як відношення залишкової вартості до первинної вартості основ них фондів). Він показує можливість подальшого використання, ступінь відшкодування витрат на формування основних фондів.

Окремо проводиться аналіз інтенсивності відновлення основних фондів шляхом розрахунку коефіцієнта оновлення основних фондів (вартість введених основних фондів за період поділено на вартість ос­новних фондів на кінець аналітичного періоду).

Коефіцієнт вибуття — основні фонди, що вибули з експлуатації, по­ділені на вартість основних фондів на початок періоду.

І останній показник — це швидкість оновлення як 1 поділити на коефіцієнт оновлення основних фондів. Вказані показники розрахо­вуються за окремими групами основних фондів та за окремими аналі­тичними періодами, їх аналіз дозволяє зробити висновок щодо стану відновлення основних фондів та пріоритетів підприємства в цьому питанні.

Завершується аналіз основних фондів оцінкою ефективності викори­стання. Ступінь виконання цього завдання оцінюється шляхом вивчення в статиці та динаміці й порівнянні з підприємствами-аналогами цілої низки показників використання основних фондів:

1. Фондовіддачі (товарооборот поділити на середню вартість основ­них фондів).

2. Доходовіддачі (доходи від усіх видів діяльності поділені на серед­ню вартість основних фондів).

3. Фондоємкості (1 поділити на фондовіддачу), тобто т/оборот, або 1 поділити на доходовіддачу, тобто середня сума основних фондів, що припадає на одиницю доходів.

4. Прибутковості основних фондів у % (балансові прибутки поділити на середню вартість основних фондів).

5. Забезпеченості витрат на утримання основних фондів доходами від діяльності підприємств (виплати на утримання основних фондів по­ділити на доходи від усіх видів діяльності).

Це частка доходів, яка використовується на утримання основних фондів в їх загальному обсязі.

Для розрахунку наведених показників використовується середньоріч­на вартість, розрахована за середньою хронологічною, тобто з урахуван­ням їх надходження та вибуття.

У практиці роботи підприємств застосовується метод інтегральної оцінки , який дозволяє надати узагальнену оцінку ефективності використан­ня основних фондів підприємств.

Розрахунок інтегрального показника зміни ефективності використан­ня основних фондів здійснюється за формулою:

де К._еф — коефіцієнт ефективності; /_рф — індекс зміни прибутковості основних фондів за аналітичний період; 1 _фв — індекс зміни фондовід­дачі основних фондів (або доходовіддачі) за аналітичний період.

Крім приведених показників, при аналізі використовують віддачу тор­гової площі чи об'єм товарообороту, коефіцієнт змінності роботи об­ладнання, коефіцієнт інтенсивності роботи на підприємстві стратегії фор­мування та використання основних фондів, які потрібно враховувати при обґрунтуванні напрямів її удосконалення на плановий період.

Підтема 2. Планування розвитку матеріально-технічної бази торгівлі