- •1. Економіка торгівлі як галузева економічна наука
- •3. Зміст, структура, послідовність вивчення та зв'язок курсу з іншими економічними дисциплінами
- •4. Порядок вивчення і форми навчальної роботи над курсами
- •Тема 1. Економічна сутність, соціально-економічні форми, роль і значення торгівлі в народногосподарському комплексі країни
- •1. Економічні передумови виникнення і розвиток торгівлі. Торгівля як форма товарного обігу
- •2. Місце торгівлі в розвитку товарно-грошових відносин у період функціонування ринку
- •3. Торгівля як галузь господарювання
- •1. Органи керівництва торгівлею
- •2. Організаційні форми торгівлі
- •3. Функції торгівлі й товарного обертання
- •1.Торгівля — зв'язкова ланка між виробництвом і споживанням.
- •Тема 2. Споживчий ринок товарів і послуг
- •1. Товарні ринки як економічна категорія
- •2. Характеристика ринку товарних ресурсів в Україні
- •Тема 3. Роздрібні торгові підприємства, їх характеристика
- •1. Особливості функціонування роздрібних торгових підприємств
- •2. Підприємства, що засновані на колективній власності.
- •3. Підприємства, засновані на загальнодержавній власності.
- •Тема 4. Товарооборот торгових підприємств
- •1. Соціально-економічна характеристика роздрібного товарообороту
- •2. Сутність значення товарообороту підприємства як економічної категорії та показника діяльності
- •3. Склад і структура роздрібного товарообороту
- •Тема 5. Товарооборот роздрібних торгових підприємств.
- •1. Місце роздрібного товарообороту в процесі ринкових відносин
- •3. Класифікація товарообороту роздрібних торгових підприємств
- •4. Показники роздрібного товарообороту, їх взаємозв'язок та місце у плані економічного і соціального розвитку підприємства
- •1. Класифікація факторів
- •2. Характеристика окремих факторів, що визначають обсяги та структуру роздрібного товарообороту
- •3. Вплив факторів на обсяг реалізації товарів та управління роздрібним товарооборотом
- •4. Використання результатів вивчення факторів у процесі управління товарооборотом
- •1. Вихідні передумови, принципи та порядок розробки стратегії розвитку товарообороту підприємства
- •2. Аналіз обсягу та структури товарообороту підприємства
- •2. Методи планування роздрібного товарообороту
- •1. Суть та склад товарних запасів торгового підприємства
- •6. Залежно від чутливості до зміни товарообороту підприємства.
- •2. Показники, що характеризують стан товарних запасів торгового підприємства
- •Фактори, що визначають розмір та швидкість обороту товарних запасі
- •1. Необхідність, принципи та значення нормування товарних запасів
- •2. Методи нормування товарних запасів
- •3. Планування обсягу товарних запасів, оперативне регулювання та контроль за утворенням товарних запасів
- •Тема 6. Оптова торгівля як форма товарного обігу
- •1. Місце оптової торгівлі у формуванні товарного забезпечення та її організаційна побудова
- •2. Передумови та зміст стратегії формування товарного забезпечення оптової торгівлі
- •3. Планування обсягу та структура надходження (закупівлі) товарів
- •4. Порядок узгодження та укладання угоди на закупівлю товарів і контроль за виконанням договорів та надходженням товарів
- •Тема 7. Товарооборот оптових підприємств
- •1. Суть, функції оптового товарообороту, його стан та напрями розвитку
- •2. Показники оптового товарообороту та мета їх аналізу. Методика аналізу плану оптового товарообороту
- •3. Особливості та вихідні передумови планування оптового товарообороту
- •4. Нормування товарних запасів і визначення обсягів надходження товарних ресурсів
- •Тема 9. Персонал торгових підприємств і його матеріальне стимулювання
- •1. Праця як засіб існування і життєва потреба, її соціально-економічна суть
- •2. Особливості поділу праці в умовах переходу до ринку
- •3. Ринок праці як економічна категорія, його кількісний та якісний аспекти. Відкритий і прихований, офіційний та неофіційний ринки праці
- •4. Сегментація ринку праці та проблеми його
- •1. Характеристика персоналу торгового підприємства
- •2. Продуктивність праці працівників торгового підприємства, система показників, методи оцінки та резерви зростання
- •3. Матеріальне стимулювання праці персоналу торгових підприємств, його форми, особливості вибору та напрями вдосконалення
- •1. Вибір форми та системи організації заробітної плати
- •2. Економічне обґрунтування розмірів тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та система додаткового
- •3. Види заробітної плати та їх характеристика
- •2. Характеристика плану з праці торгового підприємства та методика його розробки
- •3. Особливості коригування чисельності персоналу та планування коштів на оплату праці
- •Тема 10. Матеріальні ресурси торгових підприємств.
- •1. Поняття основних фондів та їх економічна характеристика.
- •2. Класифікація основних фондів та їх структура
- •3. Оцінка та відтворення основних фондів підприємства
- •4. Аналіз стану та ефективності використання основних фондів торгового підприємства
- •1. Визначення розміру потреби у прирості основних засобів
- •2. Форми задоволення потреби у прирості основних засобів, раціоналізація експлуатації основних фондів підприємства та оптимізація термінів їх експлуатації
- •3. Обґрунтування ремонтної політики підприємства
- •Тема 1. Доходи торгових підприємств, їх характеристика та резерви збільшення
- •1. Поняття доходів торгових підприємств
- •2. Склад та джерела утворення доходів торгового підприємства
- •3. Характеристика доходів торгового підприємства
- •4. Фактори, які визначають розмір доходів торгового підприємства, резерви їх збільшення
- •1. Стратегія аналізу доходів
- •2. Передумови та методичні підходи до аналізу доходів підприємства
- •3. Аналіз доходів підприємства
- •4. Методи обґрунтування плану-прогнозу доходів торгового підприємства
- •5. Прогнозування і планування доходів торгових підприємств і напрями їх збільшення
- •1. Поняття затрат і витрат обігу торгового підприємства
- •2. Класифікація витрат обігу
- •3. Показники, що характеризують витрати обігу
- •1. Номенклатура витрат обертання та її характеристика
- •2. Фактори, що визначають розмір витрат обігу торгового підприємства
- •3. Нормування витрат обертання як нормативна база їх прогнозування
- •4. Методичні підходи до розробки планів-прогнозів витрат обертання
- •1. Передумови та методичні підходи до аналізу і планування витрат обігу торгового підприємства
- •2. Аналіз витрат обертання торгового підприємства
- •3. Прогнозування і планування витрат обертання торгового підприємства (за загальним обсягом і окремими статтями)
- •Тема 13. Прибуток і рентабельність підприємств
- •1. Економічний зміст прибутку торгового підприємства та джерела його утворення
- •2. Рентабельність торгового підприємства та показники, що її характеризують
- •3. Фактори, що формують прибутки і рентабельність торгового підприємства
- •1. Стратегія аналізу і планування прибутку підприємства
- •2. Аналіз прибутковості торгового підприємства та оцінка факторів, що впливають на неї
- •3. Обгрунтування прогнозу і плану прибутку підприємства
- •4. Розподіл та використання прибутку підприємства. Планування розподілу прибутку
- •Тема 14. Економічна ефективність господарської діяльності кооперативних підприємств
- •1. Поняття ефективності господарювання
- •2. Показники ефективності господарської діяльності підприємства
- •3. Оцінка соціальної ефективності
4. Порядок вивчення і форми навчальної роботи над курсами
Порядок вивчення й основні форми навчальної роботи над курсами встановлені навчальним планом і програмою, в якій подано назву розділів І а перелік питань, кількість годин, виділених для вивчення курсу.
Основною формою навчальної роботи є лекції, семінари, практичні заняття та самостійна робота. З метою більш глибокого вивчення окремих питань курсу студенти виконують реферати, індивідуальні завдання, які наприкінці семестру дають їм право не здавати тему, з якої викопано реферат чи індивідуальне завдання.
Важливе місце у вивченні курсу займає самостійна робота. Вона постійно повинна вдосконалюватися. Це, перш за все, систематична праця студента, наполегливість і прагнення отримати знання з обраної спеціальності. З метою покращення самостійної роботи кафедра економіки проводить ряд заходів, які спрямовані на її вдосконалення. Це консультації, прийом відробок пропущених занять, рекомендація додаткової літератури, інструктивних матеріалів, статистичної звітності.
Важливою і досить дієвою формою самостійної роботи над курсом є участь у роботі наукового студентського гуртка при кафедрі, де студенти мають можливість поглиблювати свої знання з курсу, брати участь у самостійних дослідженнях окремих проблем, що вивчаються. За результатами такої роботи проводяться студентські науково-практичні конференції.
Правильне поєднання і вміле використання різнопланових форм навчальної роботи над курсом "Економіка торгівлі" дає можливість кожному з вас набути глибоких і стійких теоретичних знань, практичних навичок у роботі зі спеціальності, якими повинен володіти спеціаліст з вищою економічною освітою.
Розділ І
ТОРГІВЛЯ В ПЕРІОД РОЗБУДОВИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ
Тема 1. Економічна сутність, соціально-економічні форми, роль і значення торгівлі в народногосподарському комплексі країни
Підтема 1. Суть, природа торгівлі та її місце в народному
господарстві держави
1. Економічні передумови виникнення і розвиток торгівлі. Торгівля як форма товарного обігу
Торгівля виникла на відповідному етапі розвитку суспільства, а саме тоді, коли окремі виробники почали виготовляти продукції більше, ніж їм було потрібно для своїх власних потреб. Попередником торгівлі був натуральний обмін продуктами праці, який виник ще в надрах первіснообщинного ладу. Однак цей обмін мав спочатку випадковий характер і виникав лише тоді, коли окремі общини чи племена мали в цьому потребу.
Важливим стимулом розвитку обміну був перший великий суспільний розподіл праці — це відокремлення скотарства від землеробства. Поступово обмін стає частішим. Перехід від, випадкового до регулярного обміну виник унаслідок другого великого суспільного розподілу праці — відокремлення ремесла від землеробства.
Значний поштовх у розвитку обміну дало виникнення міст. Поряд із цим, важливою економічною передумовою розвитку регулярного обміну була поява приватної власності на знаряддя та засоби виробництва
І предмети праці. Поява приватної власності й поступовий розвиток обміну сприяли глибоким перетворенням у всьому первіснообщинному ладі, їм зміну якому прийшов рабовласницький спосіб виробництва.
Спочатку землевласники, скотарі, ремісники самі збували продукцію своєї праці. Зі зростанням продуктивності праці у подальшому функції виробництва й обміну виділяються в окремі види діяльності, з'являється торгівля як уособлена сфера діяльності особливого класу людей — купців. Це привело до третього великого суспільного розподілу—виокремлення класу купців. Водночас виникає нове поняття — торговий капітал. Купці, торговий капітал, сконцентрований у їхніх руках, стає однією з умов виникнення капіталістичного способу виробництва, оскільки торговий капітал є попередником промислового капіталу. При капіталізмі майже безмежно розширюється сфера товарного виробництва і товарного обміну. Відбуваються суттєві зміни торгівлі и ринкових відносинах. Тут майже все набуває характерних рис товару, все продається і купується. Якщо в докапіталістичних формаціях об'єктом обміну, торгівлі в основному були предмети особливого споживання, то в умовах капіталізму створюється ринок засобів виробництва, виникає ринок праці й отримує подальший розвиток ринок предметів народного споживання. Таким чином торгівля, яка зародилася ще н надрах первіснообщинного ладу, постійно розвивається, стає при капіталізмі панівною формою обміну товарів та послуг. Розподіл матеріальних благ без торгівлі, а тільки за потребами — це утопія, яка не витримує економічної критики. Навіть коли праця стане першою життєвою потребою людей, вона обов'язково повинна винагороджуватися. Це не означає, що частина матеріальних і культурних благ не може розподілятися безкоштовно. У різних державах, з різним рівнем розвитку суспільних фондів споживання, різних у всіх суспільно-економічних формаціях, де продукти праці виробляються як товари, їх рух із сфери виробництва у сферу споживання здійснюється за допомогою товарного обміну. Наявне товарне виробництво і товарно-грошові відносини обумовлюють наявність товарного обігу.
Існують різні визначення товарного обігу з урахуванням натурально-речової характеристики, організаційних ознак, часу проходження обороту і кругообороту.
Товарний обіг має 3 форми:
матеріально-технічне постачання народного господарства;
закупівля сільськогосподарських продуктів і сировини;
торгівля товарами народного споживання.
Матеріально-технічне постачання здійснюється з метою забезпечення процесу виробництва засобами, знаряддями, предметами праці й доведення їх до виробників. Зараз є різні форми матеріально-технічного забезпечення. В АПК широке розповсюдження набули машинно-технологічні станції (МТС). Вони забезпечують сільськогосподарського виробника засобами виробництва незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності, територіального розміщення. Такі функції також виконують обласні агропромислові об'єднання. Господарська реформа, що здійснюється в Україні, вносить відповідні зміни у цей вид товарного обігу. Зараз здійснюється перехід до ринкових форм задоволення потреб у засобах виробництва через оптову торгівлю. Таким чином, при впровадженні ринкових умов господарювання значно розширюється оперативність прийняття рішень, підвищується самостійність і зацікавленість підприємств у налагодженні товарного обігу.
Другою формою товарного обігу є закупівля сільськогосподарської продукції й сировини. Як промисловість, так і сільське господарство, що створюють матеріальні блага для задоволення суспільних і особистих потреб, безпосередньо пов'язані з оборотом, а то і кругооборотом сільськогосподарської продукції, і взаємозв'язок між ними здійснюється відповідно до вимог економічних законів. Перш за все, такий зв'язок здійснюється за допомогою товарного обігу, який представлено у вигляді закупівель сільськогосподарської продукції і сировини. Цей вид обігу посилює взаємозв'язки між містом і селом, працівниками сільського господарства і промисловості.
Сама система закупівель продукції сільського господарства обумовлена потребою забезпечення промисловості сировиною, а населення продуктами харчування, створення державних резервів сільськогосподарської продукції, а також для експорту.-Тому наявність закупівель сільськогосподарської продукції та її збут є економічною необхідністю. Закупівлі сільськогосподарських продуктів і сировини здійснюються безпосередньо під керівництвом коопзаготпромів, а на рівні державних структур — Кабінетом Міністрів, облагропромами.
Третьою формою товарного обігу є торгівля. Вона здійснює обіг товарів народного споживання. За своїм матеріальним змістом торгівля представляє обмін одного виду праці — товарів на інший еквівалентний праця — гроші. В організаційному відношенні торгівля є самостійною галуззю народного господарства. Торгівля товарами народного споживання
посідає провідне місце у сфері товарного обігу. Вона має ряд особливостей, на відміну від інших видів товарного обігу. Ці особливості полягають у тому, що в процесі торгівлі товарами народного споживання: по-перше, товари переходять із суспільної, кооперативної, приватної форми власності в індивідуальну, особисту чи кооперативну; по-друге, ч допомогою торгівлі відбувається кінцевий розподіл предметів споживання відповідно до грошових доходів населення; по-третє, товари переходять із сфери виробництва чи зі сфери товарного обігу в сферу особистого чи колективного споживання.
Торгівля як галузь господарської діяльності має розгорнуту мережу оптових і роздрібних підприємств, забезпечує зберігання, транспортування і реалізацію товарної продукції предметів споживання. Оскільки більшість предметів особистого споживання проходить через торгівлю ,то рівень її розвитку характеризує обсяг і структуру споживання. Торгівля Інформує і впроваджує в споживання нові товари, виробництво яких тільки починається, які для споживача є ще невідомими або незвичними. Таким чином, розвиток торгівлі, будучи обумовленим рівнем і темпами розвитку виробництва товарів, в свою чергу, здійснює вплив на промисловість, сільське господарство з одного боку, і на споживання людей — з іншого. Важливе значення торгівлі в тому, що вона сприяє особистій матеріальній зацікавленості людей у підвищенні продуктивності її праці, в збільшенні виробництва, в повнішому задоволенні потреб.