
- •§1. Основні одиниці синтаксису.
- •§2. Розділові знаки.
- •§ 3. Розділові знаки у кінці речення.
- •§2. Розділові знаки.
- •§3. Розділові знаки у кінці речення.
- •!!! Крапка не ставиться:
- •Миколо! Іди-но сюди. Гей! Поверніться!
- •Розділ 2. Розділові знаки у середині речення.
- •§1. Кома у простому реченні.
- •А ви, дядьку Іване, давно чекаєте?
- •Не плакати, не горювати – любити й жити.
- •Розділові знаки (, ; : -) ставляться, як правило, тільки після
- •Розділові знаки (. ! ? …) ставляться у кінці речення перед
- •У кінці речення після закритої дужки ставиться знак
- •2. Слова проте і однак (одначе) виступають вставними
- •3. Не будуть вставними і не виділяються комами слова:
- •!!! 10. 4. Кома перед як не ставиться:
- •Вправа 1. Розставте розділові знаки у виділених порівняльних
- •Вправа 3. Утворіть поширені й непоширені прикладки, доповніть ними речення, розставте розділові знаки й поясніть їх уживання.
- •Виражені дієприкметниками (дієприкметниковими зворотами) чи прикметниками, поширені чи непоширені; стоять, як правило, після означуваного іменника (займенника), зрідка – перед ним:
- •Виражені іменниками в непрямих відмінках (із прийменниками чи без них), щоб надати їм більшої ваги порівняно з іншими членами речення:
- •§2. Кома у складному реченні.
- •1. Безсполучникові складні та складносурядні речення.
- •Вправа 2. Утворіть різні варіанти складних речень зі сполучниками
- •2. Складнопідрядні речення. Кома ставиться:
- •3. При складених сполучниках і сполучних словах тому що,
- •4. Кома ставиться при збігу сполучників перед другим із них, коли в наступному реченні є співвідносні слова так, то:
- •5. !!! Кома ставиться, якщо частину, яка починається другим
- •!!! Кома не ставиться :
- •§3. Двокрапка.
- •Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •§4. Тире.
- •Між однорідними членами речення, якщо вони протиставлені
- •7.3. Між реченнями, коли їх зміст різко протиставляється
- •8.1. !!! Якщо прикладка є власним іменем вона, як правило,
- •!!! Тире не ставиться між підметом і присудком, якщо немає смислового, стилістичного виділення присудка:
- •Якщо присудок має порівняльне значення і до його складу входять слова як, ніби, мов, наче, неначе і подібні:
- •Якщо присудок стоїть перед підметом:
- •Якщо перед присудком є залежний від нього член речення:
- •Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки й
- •§5. Крапка з комою.
- •6.1. !!! В кінці рубрик переліку ставиться крапка, якщо в нумерації
- •Розділ 2. Розділові знаки у складному реченні
- •§1. Складносурядне речення.
- •1. Кома:
- •Крапка з комою:
- •3. Тире:
- •4. !!! Розділові знаки між реченнями не ставляться:
- •4 .1. І . - є спільне повнозначне слово чи
- •4 .2. І(й) . - поєднується дві частини - еквіваленти:
- •Кома й тире:
- •§2. Складнопідрядні речення
- •1. Кома.
- •2. Крапка з комою.
- •3. Двокрапка.
- •4. Тире.
- •5. Кома й тире.
- •5.1.1. Між двома підрядними частинами для інтонаційного
- •5.1.2. Перед словом, яке повторюється, щоб зв'язати з ним нову
- •§3. Безсполучникове складне речення.
- •1. Кома.
- •2. Крапка з комою.
- •3. Двокрапка
- •4. Тире.
- •§1. Пряма мова.
- •§2. Діалоги й полілоги.
- •§3. Цитати.
- •Якщо цитати супроводжуються словами автора, розділові знаки ставляться, як і при прямій мові:
- •Якщо цитата стоїть перед словами автора, які починаються словами так говорить, так описує, ось як відзначає й подібні, після лапок ставиться тільки тире:
- •Якщо цитата вводиться в авторські слова як частина речення, перше слово пишеться з малої літери:
- •Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуск слів позначається трьома крапками:
- •Тире – за іншим). Вправа 1. У підкреслених місцях розставте розділові знаки і поясніть
- •Вправа 3. Правильно розставте розділові знаки в реченнях і поясніть їх уживання.
- •Розділ 2. Диктанти.
- •1. Вовк.
- •2. Вершина.
- •3. Пацюк і змії.
- •4. Буря.
- •5. Лелеки й орли.
- •6. Дорога на полюс.
- •8. Вільгельм Телль.
- •9. Перед штормом.
- •10. Подвиг.
- •11. Люди й океани.
- •12. На світанку.
- •13. Моє життя.
- •14. Завойовники.
- •15. Небезпечна пригода.
- •16. Звільнення.
- •18. Страх.
- •19. У пустелі.
- •20. Кавказ.
- •21. Летучий голландець.
- •22. Невільник.
- •24. Півень.
- •25. Гірська хвороба.
- •Частина ііі. Правильні відповіді.
- •§ 1. Стартовий контроль. Орфографія. Розділ і. Правопис голосних та приголосних.
- •Розділ іі. Складні іменники, числівники, займенники, прикметники. Правильно напишіть слова й словосполучення:
- •Розділ ііі. Прислівники, прийменники, сполучники, частки. Правильно напишіть прислівники і прислівникові сполуки:
- •Розділ IV. Вживання великої літери. Правильно напишіть слова й словосполучення:
- •Розділ V. Правопис іншомовних слів.
- •Правильно напишіть імена та прізвища:
- •Пунктуація. Правильні відповіді.
- •§ 2. Пунктуація.
- •Вправи 1, 2, 3. Правильні відповіді.
- •Вправа 1. У підкреслених місцях розставте розділові знаки і поясніть
- •Їх уживання.
- •Вправа 2. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.
- •Вправа 3. Правильно розставте розділові знаки в реченнях і поясніть їх уживання.
8. Вільгельм Телль.
Швейцарія - країна гір і озер: спустишся вниз, в долину, - там озеро; піднімешся наверх, в гори, - і там вода в кам’яних чашах. Золоті руки у швейцарців, усе вони вміють: сформувати сири, зробити ковбаси, наловити форелі; понад усе, однак, вони, поневолені Австрією, люблять одне волю.
Австрійський намісник, глумливий, зарозумілий, кинув посеред площі свого капелюха, звелів поставити солдатів-найманців, які слідкували б, щоб усі перехожі - від старого до малого - під барабанний бій кланялися його капелюхові. Перехожі вклонялися, але не всі: Вільгельм Телль, стрілець, прямуючи з двома синами до свого друга, не вклонився, зчинив бійку коли солдати змушували його це зробити. Доповіли наміснику; той, недовго думаючи, звелів:
- Ти зіб’єш стрілою яблуко з голови свого сина, відійшовши на
сто кроків. Не зіб’єш - злетить твоя голова.
Вільгельм Телль взяв дві стріли; одну він поклав під одяг, другу - на самостріл, прицілився, зовні незворушний, скам’янілий. Постріл - і молодший син радісно побіг назустріч; в його руках - дві половинки яблука. Намісник здогадувався, що друга стріла призначалася йому. Вільгельма заарештували, щоб учинити допит: шпигуни доносили, що в горах, недоступних для них, збираються повстанці - Вільгельм мав знати про них. Відвезти його в замок на озері, однак, не вдалося: налетіла буря, а єдиний, хто міг провести човен серед скель, - стрілець. Його розв’язали, дали кермо, і він провів човен до берега, врятувавши всіх, але біля берега вистрибнув, щез у горах. Намісник загинув через кілька днів: стріла, випущена Вільгельмом Теллем, влучила йому в серце; зляканий кінь здибився - і вершник полетів у безодню.
(237 слів)
9. Перед штормом.
Гори підступають до самого моря, і його хвилі раз у раз зазирають у темні ущелини, в широкі гирла річок, струмків. Далеко, аж за горизонт, тягнеться вздовж берега пласка рівнина, утворена тисячолітніми виносами каламутних рік, на яких давні греки шукали колись золоте руно. Гори, суворі, холодні, здіймаються високо, у хмари, нависаючи над усім, що знаходиться внизу: над крутими горбами, піщаними косами, розкиданими де-не-де пасовиськами. На вузьких смужках землі пасуться коні, росте який-не-який хліб.
Де-не-де гори підходять до самого моря, гострі, скелясті, мертві; за ними – безмежний сніговий хребет, холодний, як безнадія. Холодом смерті віє від тих снігів; крижані вихори зароджуються у піднебессі, падають у тепле море; чорний дим хмар клубочиться між горами й водами, пожадливо тягнеться до сонця. Сонце, неначебто злякавшись, утікає від нього далі й далі, і на морі починає діятися щось несамовите.
Десь над гірським обрієм зародився величезний, ніби з моторошної дитячої казки, змій, зітканий з примарливого жовтогарячого світла, круто вдарився в небо, полетів вище, вище, по-своєму зграбний, швидкий. Згодом, здійнявшись круто, закрив своєю головешкою, темною, кулястою, півнеба, впав звідти на море. Залишившись із ним віч-на-віч, став хлебтати з моря світло, жадібно й хапливо гнав його по своєму довжелезному тілу в оту кулясту головешку. Безмежне зміїне тіло судомилося від напливу світла, поглинутого з моря; головешка криваво кипіла вогнем, а море, завмираючи, темніло, темніло, мов уражене смертю. Чорнота насувалася на нього звідусіль, тяжка й щільна; інколи на поверхні моря пробивалася несміливим зблиском блакитно-зелена хвиля – це вмирали серед чорноти останні плями світла.
(240 слів)