6.1. !!! В кінці рубрик переліку ставиться крапка, якщо в нумерації

рубрик стоять крапки.

1.____________. 1)._______________.

2.____________. 2)._______________.

3.____________. 3)._______________.

Вправа 1. Визначте структуру речень. Розставте й поясніть уживання

розділових знаків.

1. Я вже не нарікаю на дощ який періщить надворі чари мого ремесла відкривають на щастя інший світ і в ньому не довше ніж за дві години я вийду на двобій з чорними драконами і гірськими пасмами уквітчаними як фейерверком синіми блискавками а коли настане вирвавшись на волю ніч прокладу свій шлях серед зірок.

2. Далекий шум так і не виходячи з тайги прийняв у себе зібрав разом об’єднав рух усього в лісі листочків квіточок трав гілок вершин вже не шум а шумище, що переходив у розкотистий гул грізно покотився по землі стривоженій принишклій.

3. Був блідий ранковий час у величезному лісі стояв тонкий пар повний дивних видінь невідомий мисливець щойно покинувши багаття рухався вздовж ріки роздивляючись свіжий слід ведмедя який прямував у гори.

4. Ми добре знали як можна не маючи вогню боротися з морозом і

вітром добре знали як боротися з висотою й втомою навіть коли

здавалося що вже немає ніяких сил добре знали яка небезпека нас

тут чекає щойно ми вийдемо в зону снігів льоду скель.

5. Я пробрався в намет утворений ліанами винограду сів на камінь

спершись спиною на дерево було тихо але не довше ніж за

півгодини я почув якийсь рух i виглянув зовсім поруч за п’ять кроків я

побачив невеличкого оленя.

6. Про цього капітана офіцера французької кавалерії серед маврів

ходять легенди говорять вони про нього сердито але мов про якесь

божество.

7. Вибиті шибки розкидані далеко метрів на сто шматки обшивки

гуркіт в усьому тілі тремтіння літака здавалося що ми потрапили

у землетрус новим ударом розтрощило праве крило зламало шасі і

все стихло.

7. Коли стемніло подув зі сходу вітер холодний пронизливий усе змовкло

потяглися калюжами крижані голки і в лісі стало непривітно глухо

відлюдькувато запахло зимою.

9. З півночі закриваючи край небосхилу швидко наповзала темно-синя

хмара вітер дув різкими поривами щоразу стаючи все сильнішим.

10. Не можна я вважаю називати мужністю обмеженість почуттів

нерозуміння небезпеки чи миттєвий спалах почуттів які закривають

увесь світ усе ж таки справжня мужність це здатність людини

бездоганно і без зайвих слів долати дорогу на якій суцільними

бар’єрами стоять страх безсилля бажання відмовитися від

боротьби невіра у власні сили.

11. Погода вже прояснилася й обіцяла нам тихий ранок зірки спліталися

на далекому небосхилі в незвичайні узори й одна за одною гасли

блідий відблиск сходу розливався по темно-синьому небу поступово

освітлюючи схили крутих гір укритих чистими снігами.

12. Гуров подивився на неї і серце у нього стислось і він зрозумів ясно

що для нього тепер на всьому світі немає ближчої дорожчої

важливішої людини ця маленька жінка що загубилася у натовпі

нічим не примітна з вульгарною лорнеткою в руці наповнювала

тепер усе його життя вона була його горем радістю єдиним

щастям якого він тепер бажав для себе і під звуки поганого

оркестру бряжчання скрипок він думав про те яка вона прекрасна.

Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки і

поясніть їх уживання.

1. Буря почалася тільки-но сіло сонце. Гори затихли сховавшись у сутінках які прорізала пряма як спис блискавка. Гроза тривала годину і все стихло.

2. Дорога була тяжка й небезпечна. Поступово втома й виснаження стали настільки сильними що він вже ні про що не міг думати однак не втрачав контролю. Тільки надвечір він добрався до житла і це врятувало йому життя.

3. Пагорби вже врізали свої чорні тіні в золото вечора. Рівнини починали горіти рівним невичерпним світлом. У цій країні вони роздають своє золото з тією ж щедрістю з якою ще тривалий час після закінчення зими ллють свою снігову білизну.

4. Мов човен що пройшов за хвилеріз літак зайшов у захищені води. Там унизу під літаком лютує ураган. Там зовсім інший світ три з половиною тисячі метрів пронизаних шаленими поривами вітру смерчами блискавками. Цей світ однак повернув до зірок своє обличчя з кришталю й снігу.

5. Підходжу до тріщини дивлюся вниз дна не видно. Звертаю щоб продовжити шлях до центру льодовика тому що на цій висоті там менше тріщин. Підйом важкий але відносно безпечний. І надвечір мені вдається досягти вершини.

6. Усі ці роки ми чекаємо когось хто зрозуміє нас прийме нас такими якими ми є. Ми чекаємо того хто дасть нам щастя а не докори. Тільки зараз я починаю розуміти що цей хтось це обличчя яке ми бачимо в дзеркалі.

7. Велич усякої професії можливо саме в тому що вона об’єднує людей адже єдина справжня розкіш це розкіш людського спілкування саме воно спілкування а не матеріальний статок попіл який не дає нічого заради чого варто було б жити дає найкращі години в житті.