!!! Тире не ставиться між підметом і присудком, якщо немає смислового, стилістичного виділення присудка:

1. Якщо присудок має порівняльне значення і до його складу входять слова як, ніби, мов, наче, неначе і подібні:

Життя немов ріка невпинна. Жнива як справжнє свято.

Але: Колоски - немов хоробрі солдати з піднятими піками.

Суха галузка – мов змія звивиста.

2. Якщо присудок стоїть перед підметом:

Чудова господиня твоя сестра. Веселий хлопець твій друг.

Але: Огидна річ – зазнайство. Найбільше свято – зустріч друзів.

3. Якщо перед присудком є залежний від нього член речення:

Хліб усьому голова. Дитина кожна завжди чудо

Але: Літо – незабутня пора подорожей, зустрічей, відпочинку.

Вправа 1. Визначте структуру речення. Розставте розділові знаки,

поясніть їх уживання.

1. Небо – це завжди досконале небо, і море – це завжди досконале море, хоч вони завжди мінливі.

2. Світ – це учнівський зошит, на сторінках якого ти вирішуєш свої завдання.

3. Подібне притягує подібне – це космічний закон.

3. Усе навколо дерева чагарники хмари сонце було дивним неначе уві сні.

4. Спочатку пустеля тільки порожнеча й мовчання бо вона не відкривається першому стрічному якщо заради неї не зректися усього світу ніколи не зрозумієш що вона означає для тих кому вона батьківщина.

5. Нам немає про що турбуватися бо ми бачимо лише маленьку пляму нескінченного цілого життя і ця одна невеличка частинка ілюзія.

6. Коли його починали заохочувати ану ви мовляв дядьку спробуйте чи встоїть хто проти вас він і вухом не поведе буває що так і піде з гостей ні разу не піднявшись з ослона.

7. У пустелі де в повітрі немає водяної пари земля швидко віддає денне

тепло дерева кущі каміння все за чим можна сховатися тут

відсутнє.

8. Зараз ці конуси-стовпи зверху плоскі однакові мов колони розваленого храму які виступаючи з піску окреслюють місце давньої споруди.

9. Ми можемо вірити у те що ми жертви які вбивають і яких убивають які здригаються від жаху невдач.

10. Переді мною льодовик покритий безліччю подовжніх неглибоких вибоїн залишених літніми талими водами які як річки збігають униз.

Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки й

поясніть їх уживання.

1. Тебе веде по життю весела примарна істота сповнена жаги пізнання яка знаходиться у тобі самому. Вона і є тобою.

2. Живи так щоб ніколи не було соромно якщо те що ти робиш чи кажеш стане відомим усьому світу. Навіть якщо те що стане відомим буде неправдою.

3. Висота плоскогір’їв цікава спільність однакова. Усі вони сягають у висоту не більше ніж на триста метрів. Крім того вони мають однаковий колір складаються з одних і тих же порід. У них однакові по-справжньому круті схили. Усе це свідчить про те що тут колись лежало одне широке плоскогір’я.

4. Для того щоб жити вільно й щасливо ви маєте пожертвувати нудьгою. Це запевняю вас не завжди легка жертва.

5. Якщо твоє щастя залежить від того що робить чи не робить хтось інший то будь певен у тебе хочеш ти того чи ні все-таки є проблеми. До того ж усі вони не навколо тебе у тобі самому.

6. Від снігу до снігу ходив він босоніж не розбираючи ні каміння ні колючок. Ноги його розлаписті й чорні були настільки твердими що здавалося нічим їх не можна пошкодити що це не ноги суцільні кістки.

7. Вітер ніби кіннота в чистому полі стрімкий і лютий. Я не можу ні бігти ні стояти. Тільки дрижати від холоду.

8. Сергій пригадував дорогу гарячково похапцем і пам’ять вибрала одне. Величезний валун звужує ущелину. Перед нею кам’яний майданчик замкнутий скелею що випирає зі схилу. За скелею він Сергій.