2. Між однорідними членами речення, якщо вони протиставлені

одне одному і не з’єднані сполучниками:

Даруй нам не помсту – прощення. Він уже не актор – глядач.

Кожна людина, яка зустрічається у твоєму житті, не друг тобі

і не ворог – учитель.

7.3. Між реченнями, коли їх зміст різко протиставляється

(перед другою частиною можна вставити а):

Реве вітер, перекочуються хвилі – (а) човен пливе.

Ми писали листи, слали телеграми, переконували – (а) керівництво

не погоджується.

Лютує ураган, клубочаться хмари, гнані шаленими поривами вітру,

миготять блискавки – (а) літак іде прямо на них.

8. Прикладки

- для виділення прикладок, якщо вони стоять у кінці речення і

перед ними можна вставити, не змінюючи змісту, а саме:

Лікувався він незвичними ліками – (а саме) картоплею.

Пішли вони шукати людину, яка допомогла б їм

відремонтувати воза, - (а саме) коваля.

8.1. !!! Якщо прикладка є власним іменем вона, як правило,

відокремлюється комами:

До багаття підійшов ще один мисливець, Олег.

Сержант той, Трохименко, дуже любив співати.

9. Для означення паузи

- для означення спеціально підкреслюваної паузи різного

змістовного й стилістичного характеру:

Шукав, і рвався, і благав – даремно!

Приходь ввечері – повечеряємо.

Сьогодні – майбутній свій шлях споглядаю!

10. Між порівнюваними частинами

- коли у другій частині міститься порівняння з тим, про що

говориться в першій частині (частини, як правило, виражені

іменниками у називному відмінку або дієсловами, між якими

можна вставити немов, ніби, як):

Вітер – (немов, як) кіннота в чистому полі.

Хлопчаки з дверей – (немов, як) гірський потік.

Глянула – (немов, як) серце обпалила.

11. То не… - то…

- між частинами заперечного порівняння (то не… - то):

То не чорна хмара суне з-за пагорба, не грім гуркоче попід

хмарами, - то стогне земля під копитами коней татарських.

То не човни рибальські в море виходять, не торгові люди в дорогу

збираються, - то струги козацькі вітрила напинають, на ворога у

похід вирушають.

12. Між власними іменами

- між двома або кількома власними іменами, сукупністю

яких називається вчення, теорія, науковий закон:

Закон Менделєєва – Клапейрона.

Рушниця Манліхера – Шенауера.

13. Означення меж

- між двома словами, що означають просторові, часові або

кількісні межі (від … до):

Траса Харків – Сімферополь.

Завершення роботи намічене на серпень – вересень.

14. Перед повторюваним словом

- як додатковий знак після коми перед словом, яке повторюється

для того, щоб зв’язати з попереднім реченням наступне

(найчастіше – підрядне, яке підсилює, розвиває, доповнює

головне і має значення висновку):

Вони стали фундаторами нового підходу, який визначив подальший

розвиток квантової фізики, - підходу надзвичайно важливого, який

змінив, крім іншого, сучасні уявлення про світ.