§3. Двокрапка.

Двокрапка ставиться:

1. : О, О, О,О.

• після узагальнюючого слова перед однорідними членами речення, які мають характер переліку:

Туман закрив усе навкруг: небо, гори, ліс, річку, чагарники.

Я стаю ніби меншим, а навколо більшає, росте й міниться увесь світ: і загачене білими хмарами небо, і одноногі скрипучі журавлі, що нікуди не полетять, і полатані веселим зеленим мохом стіни, стріхи, і блакитна діброва під селом, і чорнотіла, туманцем підволохачена земля, що пробилася з-під снігу.

Зима, зла, темна, довга, була ще недалеко; її не дивувало нічого: ні

тепло, ні ліси, прозорі, зігріті подихом весни, ні чорні зграї, які літали над величезними калюжами, схожими на озера, ні це небо, чудове, бездонне, куди, здається, пішов би з такою радістю.

 2. : . (одночасно може відбуватися пояснює кілька дій) розкриває (а саме ?) доповнює____________________ указує на причину (бо, тому що)

- між двома реченнями, що входять до складу безсполучникового

складного речення, якщо друге речення розкриває зміст

першого в цілому або одного з його членів (перед другим

реченням можна поставити питання а саме?), а також указує на

причину того, про що йдеться в першому реченні (перед

другим реченням можна поставити бо, тому що). Дії у першій і

другій частині відбуваються одночасно у кількох напрямках:

Уяви одну річ: (яку саме?) у твоєму світі немає нічого, що ти хотів би змінити, і, крім того, немає нічого такого, що можна було б зробити кращим.

І пішла нова забава: (яка саме?) зловлену змію несли дідові, а він, сівши на камінь біля барака, злив її, підставляючи босу ногу, крякав від задоволення, коли та намагалася вчепитися в підошву.

Тепер я знаю: (що саме?) ми дихаємо на повні груди лише тоді, коли нас і наших братів зв’язує спільна мета, і тільки тоді з досвіду бачимо, що любити – це означає дивитися не одне на одного, а дивитися в одному напрямку.

Не впадай у відчай, розлучаючись: (тому що) прощання необхідне для того, щоб ви могли зустрітися знову; нова зустріч – через мить, через багато років чи, навіть, життя – безсумнівна для тих, хто є друзями.

Я вже не зможу позбутися своєї муки: (тому що) мене мучить не те, що спотворено прекрасну людську глину, а те, що в кожній людині якоюсь мірою вбито Моцарта.

Речі самі по собі не можуть бути дивними: (бо) дивними їх робить тільки наша уява, наша здатність винаходити незвичні для більшості людей можливості цих речей.

Вправа 1. Розставте розділові знаки й поясніть їх уживання.

1. Усі тікали від пожежі олені ведмеді вовки косулі білки та й птахи.

2. Для маврів тепер кожен крок на південь це крок овіяний славою не кожному щастить мати такого прекрасного ворога і вбити його.

3. Пам’ятай якість майстра не визначається розмірами натовпу його учнів.

4. Море було дивно освітлене вода була бузкового кольору м’якого й теплого і по ній від місяця йшла світла доріжка.

5. Одним його можна було розворушити коли хтось починав борюкатися жартома Вільгота ніби на голках сидів.

6. Не відвертайся від можливого майбутнього доки не будеш упевненим там немає нічого чому ти міг би навчитися.

7. Ось тест щоб дізнатися чи закінчена твоя місія на Землі якщо ти живий то ні.

8. Почуття звичайно дитяче але наближаючись до природи ми мимоволі стаємо дітьми все набуте відпадає від душі і вона знову стає такою якою була колись давно і можливо колись буде знову.

9. Я зрозумів коли кохаєш то в своїх роздумах про це кохання треба виходити з вищого важливішого ніж щастя чи нещастя гріх чи доброчесність у їх буденному розумінні або ж не треба роздумувати зовсім.

10. Вода наприклад не тверда і не рідка тільки ми самі вирішуємо якою вона буде для нас якщо ж ти хочеш щоб вона стала повітрям поводься так ніби це повітря і дихай ним.

11. Зулус потрапив у пастку лев розлючений і знесилений спробував підняти щит пазурами підчепивши його за край мисливець з усієї сили від цього залежало його життя притиснув щит до землі лев відступив його дивував незнайомий предмет але недалеко він сів поруч і став чекати час від часу люто рикаючи.