1. Групування витрат залежно від виду формувальних їх економічних елементів.

Витрати - це трудові, матеріальні та фінансові ресур­си, які використані у процесі виробництва будь-якого про­дукту. Існує багато видів витрат, і проявляють вони себе по-різному. Тому менеджерам, економістам та службам управління туристичними підприємствами необхідно мати всебічну інформацію та навички щодо формування витрат на виробництво різних видів турпродукту [31,c.59].

Для повного та позитивного відображення стану і ви­явлення відхилень від чинних норм, а також контролю за ефективністю використання різних видів ресурсів в першу чергу необхідно проводити облік усіх витрат, які форму­ються на стадіях виробництва, просування та реалізації турпродукту. При цьому потрібно здійснювати їх групу­вання, виходячи з таких напрямків:

- економічного складу - матеріали, заробітна плата, відрахування на соціальні потреби, амортизація тощо;

- калькуляційного складу (тобто згідно з цільовим призначенням) - виробництво, просування та продаж тур­продукту, витрати управлінського характеру і т.п.;

- способу віднесення на собівартість турпродукту - прямі, непрямі, накладні тощо;

- залежності від обсягу випуску турпродукту - по­стійні (непропорційні) та змінні (пропорційні);

- відношення до ресурсів - явні і неявні [27,c.79].

Використання системи класифікації та групування ви­трат дає змогу аналізувати та прогнозувати показники про­дажу і чистого доходу по туристичному підприємству в цілому, а також по окремих видах турпродукту, клієнтах та продавцях, каналах реалізації, інших категоріях. Таке ґрунтування витратних показників використовується для управління собівартістю, планування прибутку, оцінки якості роботи, контролю за витратами. Ця інформація по­трібна працівникам туристичних підприємств для оперативного аналізу з метою здійснення необхідного обліку та прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Бухгалтерський облік витрат на виробництво, просування та реалізацію туристичного продукту здійснюється згідно з П(С)БО 16 "Витрати", затвердженим Наказом Міні­стерства фінансів України № 318 від 31.12.99 р.

Розглянемо особливості формування деяких видів витрат у туризмі.

Об'єктом виробництва туристичних підприємств є ту­ристичний продукт, до собівартості якого входять усі ви­трати, безпосередньо пов'язані з його виробництвом, просуванням та продажем.

У першу чергу це є комплекс послуг, які включають: перевезення, розміщення, харчування, екскурсійне та візо­ве обслуговування, керівництво групами туристів тощо. Вони складають головну частину собівартості запропоно­ваного продукту.

Туристичний продукт є об'єктом продажу безпосеред­ньо туристу або туристичній організації (турагент та ін.). Для повного і достовірного відображення, виявлення від­хилень від чинних норм, а також контролю за використан­ням потрібних ресурсів необхідно проводити облік витрат на усіх стадіях розробки та реалізації турпродукту.

В економічній літературі та нормативних документах [1,3,9 та ін.] усі витрати, що використовуються для відтворення будь-якого продукту купівлі-продажу, класифіку­ються згідно з їх економічним змістом за такими елемен­тами, як:

- матеріальні витрати;

- виплати на оплату праці;

- відрахування на соціальні потреби;

- амортизація;

- інші витрати.

Розглянемо кожний з цих елементів більш детально.

Матеріальні витрата відображають вартість:

- закуплених матеріалів, які використовуються в про­цесі виробництва продукту або витрачаються на виробничі і та господарчі потреби, наприклад придбання спеціальних бланків і документів (бланки путівок, туристичних ваучерів, бухгалтерського обліку та ін.);

- прав на послуги сторонніх організацій, які потім ви­користовуються для виробництва туристичного продукту (розміщення, проживання і харчування туристів, транспор­тне, екскурсійне, візове та страхове обслуговування і т.п.);

- витрат на утримання, ремонт та експлуатацію устаткування, будівель, споруджень, спеціальних транспортних засобів, що обслуговують туристів;

- інших основних засобів, малоцінних та швидкозношувальних предметів, запчастин для ремонту різного уста­ткування;

- нарахованої амортизації устаткування, інструменту, пристроїв і приладів, інвентарю та інших предметів;

- робіт і послуг виробничого характеру, які викону­ються сторонніми організаціями (з виробництва турпродукту, ремонту основних засобів і т.п.);

- природної сировини, купованої води та енергоносіїв, що витрачаються на технологічні, енергетичні та інші виро­бничо-господарські потреби туристичного підприємства;

- втрат від браку придбаних матеріальних ресурсів в межах природних втрат.

Перелічені витрати матеріальних ресурсів формуються відповідно до цін їх придбання (без урахування ПДВ), наці­нок (надбавок), комісійних винагород, що виплачуються збутовим організаціям; вартості послуг товарних бірж і бро­керів; митних сплат, платні за транспортування, збереження та доставку, які здійснюються сторонніми організаціями.

Витрати на оплату праці включають:

- витрати на оплату праці основного виробничого пе­рсоналу організації, включаючи премії працівникам і фахі­вцям за виробничі результати; стимулюючі та компенса­ційні виплати, у тому числі компенсації, що знаходяться у межах чинного законодавства (наприклад, жінкам на пері­од відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею встановленого законодавством віку) ;

- одноразові виплати за вислугу років, сплату відпо­відно до чинного законодавства навчальних відпусток різ­ного виду, доплати при тимчасовій втраті працездатності;

- витрати на оплату праці співробітників і фахівців, які не знаходяться у штаті організації, але виконують ро­боти згідно з укладеними договорами громадсько-правового характеру, та інші витрати на оплату праці, що передбачені чинним законодавством України [33,c.129].

При калькуляції собівартості туристичного продукту до неї не входять ні в грошовій, ні в натуральній формах такі показники, як:

- премії, що оплачуються за рахунок коштів спеціа­льного призначення, а також цільових надходжень;

- оплата відпусток, які надаються працівникам додат­ково, згідно з колективним договором;

- надбавки до пенсії, одноразові грошові допомоги особам, які виходять на пенсію, доплати ветеранам праці, доходи (дивіденди, проценти), які сплачуються згідно з акціями та вкладами, різного виду компенсації, що передбачені законодавством України;

- оплата проїзду до місця праці громадським та ві­домчим транспортом, за винятком сум, які відносяться на собівартість виробленого продукту;

- оплата путівок на лікування та відпочинок, витрати на екскурсії та подорожі, заняття спортом, участь у різних гуртках та секціях;

- інші види доплат та виплат, які проводяться за ра­хунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, і не залежать безпосередньо від оплати за виконані обсяги робіт.

В елементі відрахування на соціальні потреби відби­ваються обов'язкові нарахування, що проводяться згідно з нормами, які встановлені чинним законодавством України, і органам соціального страхування, Пенсійному фонду, Державному фонду зайнятості та інші виплати на оплату праці, що включаються в собівартість продукції (робіт, по­слуг) по елементу "Витрати на оплату праці", крім тих ви­дів виплат, на які страхові внески не нараховуються.

В елемент амортизація включаються суми нарахова­ної амортизації:

- основних засобів згідно з чинними нормами, у тому; числі й тих основних засобів, що надаються безкоштовно підприємствам громадського харчування, які обслуговують трудові колективи, а також приміщень та інвентарю, що на­даються підприємствами медичним установам для організа­ції медпунктів безпосередньо на території підприємств;

- нематеріальних актів.

Інші витрати, що входять до складу собівартості про­дукту (робіт, послуг), включають податки, збори (в тому числі і обов'язкові види страхування, які проводяться згід­но з чинним законодавством України), платежі за викиди (скиди) забруднюючих речовин, винагородження за вина­ходи та раціоналізаторські пропозиції, витрати на оплату процентів за одержані кредити, витрати на відрядження, підйомні, оплату стороннім організаціям за пожежну та сторожову охорону, за підготовку та перепідготовку кад­рів, витрати на оплату послуг підприємств зв'язку, обчис­лювальних центрів, банків, інформаційних, аудиторських, а також консультативних послуг, у тому числі з юридич­них питань, пов'язаних з діяльністю підприємств та органі­зацій, бухгалтерським обліком, оподаткуванням, керівниц­твом комерційною діяльністю, плату за оренду об'єктів основних засобів або окремих їх часток та ін . [35,c.19].

Виходячи з особливостей діяльності організацій та установ туристичного бізнесу, відповідними особливостя­ми характеризується і склад витрат, що включаються до собівартості туристичного продукту.

Кожна із розглянутих вище груп об'єднує однорідні за економічним змістом витрати, які не можуть подальше роз­кладатися на окремі частини. Вони розраховуються незалеж­но від того, де виникли і яке їх виробниче призначення.