Тестові завдання

 

1. Менеджмент персоналу можна визначити як діяльність, що спрямована на:

а) досягнення найбільш ефективного використання трудових, фінансових, матеріальних та інших видів ресурсів для досягнення цілей підприємства та особистісних цілей;

б) забезпечення запланованого рівня ефективності діяльності підприємства;

в) здійснення процесу планування, підбору, підготовки, оцінки, навчання та мотивації персоналу, спрямований на ефективне його використання та досягнення цілей підприємства і працівників;

г) реалізацію способів апливу на колектив та окремих працівників з метою здійснення координації їхньої діяльності в процесі функціонування підприємства.

 

2. Менеджмент персоналу як соціальне явище можна розглядати в таких аспектах:

а) теоретичному, прикладному і функціональному;

б) економічному, соціальному та правовому;

в) як сфера практичної професійної діяльності, навчальна дисципліна та як галузь науки;

г) як сфера професійної діяльності і навчальна дисципліна.

 

3. Менеджмент персоналу розглядають на трьох рівнях управління:

а) лінійному, функціональному і змішаному;

б) горизонтальному, вертикальному та комбінованому;

в) інституційному, управлінському і технічному;

г) лінійному, функціональному та управлінському.

 

4. Діяльність, що полягає у цілеспрямованому впливі на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей називається:

а) менеджмент;

б) підприємництво;

в) функція менеджменту;

г) метод менеджменту.

 

5. Відповідають за донесення поставлених завдань до безпосередніх виконавців та контролюють ефективність їх виконання представники

а) вищої ланки;

б) середньої ланки;

в) низової ланки;

г) найвищої ланки.

 

6. Загальними функціями менеджменту є:

а) планування, організування, мотивування, управління, координування;

б) планування, мотивування, організування, контролювання, регулювання;

в) прогнозування, мотивування, організування, керування, регулювання;

г) планування, організування, координування, контролювання, керування.

 

7. Управлінець ринкової орієнтації, який активно впроваджує ефективні умови господарювання, нововведення та досягнення науково-тегнічного прогресу, виважено враховує зміни в міжнародних відносинах, своєчасно впливає на кон’юнктуру і динаміку попиту та пропозиції, вміло перебудовує виробничо-господарську діяльність з урахуванням вимог ринку називається:

а) менеджер;

б) підприємець;

в) маркетолог;

г) аналітик.

 

8. Виділяють десять управлінських ролей або видів діяльності менеджерів, які за виконуваними функціями класифікують у три групи:

а) міжособистісні, інформаційні ролі та пов’язані з прийняттям рішень;

б) міжособистісні, лідерські ролі та пов’язані з прийняттям рішень;

в) особистісні, керівні ролі та представницькі;

г) особистісні, інформаційні ролі та представницькі.

 

9. Міжособистісні ролі виконують:

а) головний керівник, лідер, зв’язуюча ланка з зовнішніми організаціями та особами;

б) приймач інформації, її розповсюджувач та представник;

в) новатор, ліквідатор порушень, розповсюджувач ресурсів, відповідальний за переговори;

г) підприємець, менеджер, відповідальний за переговори.

 

10. Інформаційні ролі виконують:

а) приймач інформації, її розповсюджувач та представник;

б) головний керівник, лідер, зв’язуюча ланка з зовнішніми організаціями та особами;

в) новатор, ліквідатор порушень, розповсюджувач ресурсів, відповідальний за переговори;

г) підприємець, менеджер, відповідальний за переговори.

 

11. Ролі пов’язані з прийняттям рішень виконують:

а) новатор, ліквідатор порушень, розповсюджувач ресурсів, відповідальний за переговори;

б) головний керівник, лідер, зв’язуюча ланка з зовнішніми організаціями та особами;

в) приймач інформації, її розповсюджувач та представник;

г) підприємець, менеджер, відповідальний за переговори.

 

12. Поділ управлінської праці, який полягає у призначенні конкретних менеджерів для керівництва підрозділами, називають:

а) горизонтальним;

б) вертикальним;

в) лінійним;

г) спеціальним.

 

13. Поділ управлінської праці, який полягає у координації управлінської роботи та створенні рівнів управління, називають:

а) вертикальним;

б) горизонтальним;

г) функціональним;

д) рівневим.

 

14. Забезпечують інтереси та потреби власників, здійснюють стратегічне, тактичне та загальне керівництво, виробляють політику організації представники:

а) вищої ланки;

б) середньої ланки;

в) низової ланки;

г) найвищої ланки.

 

15. Забезпечують реалізацію політики функціонування політику організації, яка розроблена вищим керівництвом і відповідають за доведення більш детальних завдань до підрозділів та за їх виконання представники:

а) вищої ланки;

б) середньої ланки;

в) низової ланки;

г) найвищої ланки.

 

16. Конкретними  функціями менеджменту є:

а) управління об’єктами, процесами, керівництвом;

б) управління об’єктами, процесами, елементами виробничо-господарської діяльності;

в) управління об’єктами, елементами виробничо-господарської діяльності, керівництвом;

г) управління елементами виробничо-господарської діяльності, процесами, керівництвом.

 

17. За змістом та ознакою місця у менеджменті функції менеджменту поділяють на:

а) загальні і часткові;

б) основні та місцеві;

в) постійні і локальні;

г) об’єднувальні та локальні.

 

18. Загальні функції реалізуються через конкретні, які можна класифікувати за ознакою процесів управління на:

а) управління основним виробництвом;

б) допоміжним виробництвом;

в) технічною підготовкою;

г) матеріально-технічним забезпеченням;

д) патентно-ліцензійною діяльністю;

е) капітальним будівництвом;

є) зовнішньоекономічною діяльністю тощо;

ж) всі перелічені варіанти.

 

19. За ознакою об’єкта конкретні функції менеджменту поділяють на пов’язані з:

а) управлінням підприємством, цехом, службою, відділом, дільницею, бригадою, проектною групою;

б) управлінням матеріально-технічним забезпеченням, капітальним будівництвом, зовнішньоекономічною діяльністю;

в) планування, організування, мотивування, контролювання, регулювання;

г) управління працею, предметами та знаряддями праці, інформацією.

 

20. За ознакою елементів виробничо-господарської діяльності функції менеджменту поділяють на пов’язані з:

а) управлінням підприємством, цехом, службою, відділом, дільницею, бригадою, проектною групою;

б) управлінням матеріально-технічним забезпеченням, капітальним будівництвом, зовнішньоекономічною діяльністю;

в) планування, організування, мотивування, контролювання, регулювання;

г) управління працею, предметами та знаряддями праці, інформацією.

 

21. Безперервне виконання функцій менеджменту є його:

а) технологією;

б) системою;

в) методологією;

г) процесом.

 

22. На нижчому рівні управління відбувається:

а) планування виробництва, нормування праці, організації діяльності, оплати праці, заміщення вакантних посад;

б) розроблення стратегія менеджменту персоналу як функціональна складова стратегії організації, формулюється кадрова політика, визначаються обсяги інвестування в розвиток персоналу, ухвалюються рішення щодо заміщення ключових посад;

в) безпосереднє управління виконавцями (керівник доводить до робочих місць виробничі завдання, забезпечує їх необхідними ресурсами, контролює виконання завдань, трудову дисципліну, дотримання норм і правил охорони праці тощо);

г) реалізація поставлених керівництвом завдань, використання виробничих ресурсів у своїй трудовій діяльності, що полягаює у здійсненні виробництва продукції або надання послуг.