4. Види організаційних структур залежно від характеру впливу зовнішнього середовища

Чим більше рухоме і динамічне зовнішнє середовище проекту, тим більш гнучкою та адаптованою повинна бути організаційна структура управління.

Таку структуру називають стохастичною або органі стичною.

Чим більш стабільне та прогнозоване зовнішнє середовище проекту, тим ефективніші у застосуванні механістичні організаційні структури, які ще називають класичними, бюрократичними, традиційними, формальними.

Вони характеризуються чіткою ієрархією структурою влади в організації. Кожен має вузько обмежену відповідальність по проекту.

Найважливішого значення надається повноваженням і відповідальності посад, а не кваліфікації персоналу.

До механістичних структур відносять: функціональні, дивізіон альні та деякі змішані структури управління.

Органістичні структури мають бути охарактеризовані властивостями адаптивності, органічності, гнучкості, ринковості.

Класичним прикладом цих структур є матричні організаційні структури.

Порівняльна характеристика

механістична	Органістична
Вузький фронт робіт виконавців	Широко визначені посадові обов’язки
Велика кількість детальних правил та процедур	Невелика кількість загальних вказівок
Чітка відповідальність	«розмита» відповідальність
Ієрархічний принцип організації	Організація, що базується на перехресних зв’язках
Об’єктивна система винагородження	Суб’єктивна система винагородження
Об’єктивні, формальні критерії відбору співробітників	Суб’єктивні критерії відбору
Офіційність і безликість	неформальність

4. «Складні» організаційні структури. Приклади застосування.

У випадку, коли в проекті беруть участь дві або більше організацій, які мають різні функції під час його реалізації, формуються складні організаційні структури управління проектами.

Найбільш часто складні організаційні структури проекту використовуються при виконанні організаційно та технічно складних проектів. На відміну від дуалістичної структури тут є розподіл відповідальності зацікавлених осіб за ту чи іншу ланку організації проектних робіт.

Ця ОС є слушною у випадках, коли для реалізації проекту залучаються організації, які відповідають за якийсь один його етап. Ним можуть бути або будівництво, або технологічні розробки, або конструювання, або розробка програмного забезпечення тощо. Призначаючи свого представника в команду згідно з фаховим напрямком, відповідна зацікавлена особа тим самим бере на себе відповідальність щодо результатів та якості виконання цього етапу робіт.

4. Методи організаційного проектування та моделювання проектів: метод аналогії, експертний метод, метод структуризації цілей; методи організаційного моделювання.

Метод аналогій – полягає у застосуванні організаційних форм, що виправдали себе в організаціях із схожими організаційними характеристиками.

Експертно-аналітичний метод – полягає в обстеженні і аналітичному вивченні організації кваліфікованими фахівцями - експертами, які і розробляють відповідну організаційну структуру управління.

Метод структуризації цілей – передбачає розробку системи цілей організації, включаючи їх кількісне та якісне формулювання і наступний аналіз базових організаційних структур з точки зору їх відповідності системі цілей.

Метод організаційного моделювання – базується на розробці різних варіантів можливих організаційних структур для конкретних об’єктів управління з наступним їх порівнянням і оцінкою за певними критеріями.