3.14.3. Система стратегічного контролю

В сучасних умовах існує необхідність утворення системи стратегічного моніторингу або контролю, яка передбачає реалізацію процедур системного аналізу як внутрішньої структури, так і зов­нішнього середовища з точки зору довгострокового впливу на ді­яльність організації.

Контроль – необхідний елемент забезпечення досягнення організацією поставленої мети. Процес контролю складається з установлення стандартів, виміру фактично досягнутих успіхів і проведення корекції в тому разі, якщо досягнуті результати істотно відрізняються від установлених стандартів.

До стандартів, які необхідно встановити в процесі стратегічного управління, слід зарахувати передусім ті, які відображають ключові фактори успіху, закладені у вибраній стратегії. Кожна зі стратегій, що складають стратегічний набір, має свої стандарти. Виконання функціональних та ресурсних стратегій здійснюється на середньому та нижньому рівнях управління, і тому необхідно, щоб стандарти відображали не тільки результати діяльності певного підрозділу, а й встановлювались з урахуванням вимог вибраних базової та конкурентних стратегій.

Особливість стратегічного контролю полягає у спостереженні та оцінці проходження процесу стратегічного управління.

Таким чином, стратегічний контроль базується здебільшого на ймовір­нісних оцінках і показниках. Стратегічний контроль полягає у визначенні того, чи можливе подальше здійс­нення стратегій і чи приведе їх реалізація до досягнення цілей. Стратегічний контроль не може існувати без поточного, тому що саме стратегічне управління базується на по­точній діяльності [47].

Ефективний стратегічний контроль повинен відповідати ряду вимог. Виконання контролю в організації взагалі передба­чає необхідність його зв'язку зі стратегічним і поточним плану­ванням. Найважливіші засади забезпечення контролю останнім часом властиві концепціям контролінгу, що розвиваються пере­важно підприємствами Німеччини. Останнім часом все більшого поширення набуває підхід до контролінгу як до інтегрованої сис­теми планово-контрольних розрахунків, що інтегрується практично в усі аспекти діяльності організації [30].

Зважаючи на різноманітність форм організаційних утворень, концепції контролінгу набули ве­ликого поширення та довели свою ефективність. За час розвитку концепцій контролінгу нагромаджено великий запас економічних інструментів і форм організаційної реалізації функціонування контролінгу.

Для розробки процедури контролю необхід­но брати до уваги поведінку людей. Та обставина, що конт­роль чинить сильний і безпосередній вплив на поведінку, ніко­го не дивує. Досить часто навмисно процес контролю прово­дять гласно, щоб впливати на поведінку співробітників. Ідея, що покладена в основу, полягає в тому, що співробітники, знаю­чи про те, що контроль існує та діє ефективно, свідомо нама­гатимуться уникати помилок. Співробітники організації зна­ють, що для оцінки їх діяльності керівництво застосовує різні методи контролю. Підлеглі, звичайно, роблять те, що ке­рівництво хоче побачити від них за час перевірки, що має на­зву поведінки, орієнтованої на контроль [30].

Щоб зробити контроль ефективним, необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб ці засоби контролю не посіли більш важливого місця, ніж мета організації. Коли контрольний ме­ханізм не спрацьовує, найчастіше причина полягає в тому, що необхідно вдосконалювати структуру прав і обов'язків, а не процедури вимірювань. Таким чином, щоб бути ефективним, контроль повинен бути інтегрованим з іншими функціями ке­рівництва.

Контрольні запитання

1. Види інформаційних потреб, їх прояви та задоволення в сис­темі стратегічного управління.

2. Сутність стратегічного контролю. Об'єкти та вимоги до обліку і контролю в стратегічному управлінні.

3. Стратегічний контроль та його вплив на коригування стратегіч­них планів.

4. “Стра­тегічна інформація”, її відмінності від інших видів інформації.

5. Інформаційні управлінські системи та бази стратегічних даних.