Тема 3.14. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління

3.14.1. Сутність стратегічної інформації. Інформаційні потреби підприємства

Реалізація концепції стратегічного управління на підприємствах будь-якого типу торкається всіх аспектів її діяльності, тому ін­формаційно-аналітичне забезпечення є дуже складним завданням як у логістичному, так і в технічному плані.

Процес управління організацією — це процес збирання, оцін­ки та аналізу інформації. Від того, наскільки інформація якісна за змістом, часом та можливістю обробки залежить якість управлін­ського рішення. Таким чином, стратегічна інформація характери­зується рядом відмінностей, що зумовлені характером процесу прийняття управлінських рішень.

Під інформацією (від лат. information – роз'яснення, виклад) спочатку розумілися відомості, які передаються людьми усним, письмовим або іншим засобом за допомогою умовних сигналів, технічних засобів і т.п. З середини XX сторіччя інформація є загальнонауковим поняттям, що включає в себе: обмін відомостями між людьми, людиною й автоматом, автоматом і автоматом; обмін сигналами у тваринному та рослинному світі; передачу ознак від клітини до клітини, від організму до організму і т.д. Залежно від сфери використання, інформація може бути економічною, технічною, генетичною і т.д.

Під економічною інформацією розуміється інформація, що характеризує виробничі відношення в суспільстві. До неї відносяться відомості, що циркулюють в економічній системі, про процеси виробництва, матеріальні ресурси, процеси управління виробництвом, фінансові процеси, а також відомості економічного характеру, якими обмінюються між собою різноманітні системи управління. Різновидом економічної інформації є стратегічна інформація.

Стратегічні рішення безпосередньо визначають долю підприємства, впливають на його розвиток і життєздатність. Обґрунтованість прийнятих рішень залежить від інформації, на якій вони базуються, а ціна помилок постійно збільшується.

Для виявлення необ­хідності та особливостей інформаційно-аналітичного забезпечення стратегічного управління слід чітко структурувати поняття “стра­тегічна інформація”, її відмінності від інших видів інформації.

Специфічні відмінності стратегічної інформації:

орієнтованість не стільки “всередину” ор­ганізації, скільки на її зовнішнє та проміжне середовище;

аналіз ін­формації в умовах репрезентативної ймовірності;

прогнозний хара­ктер результатів обробки інформації;

велика ймовірність суб'єк­тивного тлумачення інформативних показників;

міжфункціональний характер інформації (необхідність інформацій-ного забезпечен­ня окремих бізнес-процесів), що приводить до необхідності оперу­вання великими обсягами аналітичної та фінансової інформації.

Оскільки інформація є предметом управлінської праці, а більшість важелів впливу суб'єкта управління на об'єкт мають інформаційний характер, перебудовувати інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління відповідно до обраних стратегій необхідно дуже старано та ретельно. При стратегічному управлінні кожне підприємство зобов'язане:

1. визначити тип і обсяги необхідної для стратегічної діяльності інформації;

2. розробити ефективну систему збору, обробки, використання і збереження інформації;

3. ужити заходів для запобігання негативного ефекту використання недостовірної інформації;

4. створити умови для ефективного використання необхідної інформації для прийняття стратегічних рішень.

Стратегічні інформаційні потреби підприємства охоплюють усе, що може вплинути на довгострокову діяльність підприємства, непередбачені випадки, пов'язані зі змінами в середовищі (у тому числі з форс-мажорними обставинами), навіть інформацію про події, що відбуваються за межами безпосередньої діяльності і впливу, однак можуть змінити долю підприємства.

Стратегічні інформаційні потреби залежать від тих стратегічних цілей, що підприємство ставить перед собою, відповідно до функції стратегічного управління.

Оцінка зовнішнього середовища, галузі і конкуренції обумовлює необхідність прийняти рішення (на основі аналізу й обґрунтованого прогнозування) про найкраще пристосування до них підприємства в сфері функціонування галузі (постачання, збут, система фінансування, державне регулювання). Тут значення має не обсяг, а цільова спрямованість, об'єктивність і можливість своєчасного одержання необхідної інформації.