Тема 3.12. Фінансово-економічні аспекти реалізації стратегічних планів і програм

3.12.1. Роль фінансово-економічного забезпечення у стратегічному управлінні

У процесі функціонування підприємства (організації) відбуваєть­ся безперервний кругообіг коштів, здійснюваний у формі витрат ресурсів та одержання доходів, їх розподілу і ви­користання. При цьому визначаються джерела коштів, напря­ми й форми фінансування, оптимізується структура капіталу фірми, здійснюються розрахунки з постачальниками ресурсів, покупцями продукції чи споживачами послуг, персоналом підприємства (організації), державними податковими органа­ми. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяль­ності підприємства.

Основними завданнями фінансово-економічної діяльності суб'єкта гос­подарювання є:

вибір оптимальних форм фінансування, структури капіта­лу фірми і напрямів його використання для забезпечення ста­більно високої прибутковості;

збалансування в часі надходжень і витрат платіжних засобів;

підтримування належної ліквідності та своєчасності розра­хунків.

Фінанси визначають як систему грошових відносин, що виникають на всіх етапах існування організації: ство­рення, діяльності, розвитку, реорганізації та ліквідації, і мають свої специфічні особливості залежно від форми власності організації.

Фінансово-економічний механізм обіймає всі сторони діяльності організації: відносини із власником, персоналом, постачальниками, споживачами, інвесторами, бюджетом, банками, позабюджетними, страховими та іншими організаціями. Підприємство вступає у фінансово-економічні відносини у процесі закупівлі сировини, ма­теріалів, інших товарно-матеріальних та нематеріальних ціннос­тей, реалізації продукції, у процесі інвесту­вання, формування капіталу та резервів, створення та розподілу прибутку, сплати податків, одержання та погашення кредитів то­що [47]. Тобто фінансово-економічні відносини пронизують усю дія­льність підприємства, тому фінансово-економічний механізм за­безпечення стратегічного управління мусить бути логічно завер­шеною побудовою обґрунтованого алгоритму регулювання еконо­мічних інтересів і сформованих на їх основі відносин усередині та поза межами ринково орієнтованої організації.

Фінансово-еконо­мічне забезпечення (ФЕЗ) стратегічного управління — це система структурних та динамічних характеристик економічних вза­ємовідносин усередині та поза межами діяльності організації, що включає сукупність конкретних відносин власності, методів гос­подарювання та правових норм, за допомогою яких ринково-орієн­тована організація використовує можливості сере­довища, сприяє (або ні) досягненню цілей розвитку.

Об'єктами впливу ФЕЗ є “входи” та “виходи” організації, які пов'язують орга­нізацію з ринками постачання та збуту, операційна та управлінська системи, фінансові результати та ризики, взаємозв'язки всередині організації, система мотивації персоналу тощо.

Суб'єктом ФЕЗ може виступати один або комплекс підрозділів, які за допомогою різноманітних форм управлінського впливу забезпечують вико­нання “стратегічного набору” з метою досягнення стратегічних цілей.

Структура системи ФЕЗ стратегічного управління характеризує її склад, співвідношення окремих частин та елементів, що відо­бражає мету її створення, а також певні властивості, виходячи да­леко за межі відділу фінансів [47].