Тема 2.10. Стратегічні плани, проекти та програми

2.10.1. Стратегічні плани та їх характеристика

Стратегічні плани, проекти та програми є основними інструментами стратегічного планування підприємства.

Існує багато планових документів різного типу (слабоструктуризовані сценарії, прогнози, стратегічні плани, проекти, програми, поточні, оперативно-календарні плани). Кожен з цих планових документів займає своє місце в стратегічному плануванні. Відмінності між ними охоплюють такі характеристики, як час, сфера впливу, методи розробки, оформлення, механізми впровадження та реалізації. Зазначені документи мають спільні риси: цільову спрямованість, досить велику тривалість виконання, ймовірнісний характер результатів.

Поточний план – інструмент реалізації стратегічних планів, проектів і програм, у якому окремим підрозділам і виконавцям на поточний рік (по кварталах і місяцях) встановлюються конкретні завдання з урахуванням можливостей забезпечення необхідними видами ресурсів.

Багатогранність категорії “стратегічний план” підтверджується існуванням в сучасній літературі різноманітних підходів до його визначення. Стратегічний план – інструмент реалізації цілеспрямованої поведінки організації, а також виконання “стратегічного набору”; формалізоване відо­браження гіпотез про справи на ринку та у зовнішньому середо­вищі; підприємницький план, що дозволяє ефективно конкурува­ти на ринку; основа балансування відносин усередині та поза межами підприємства тощо [47].

Стратегія здебільшого формулюється і розробляється вищим керівництвом, але її реалізація передбачає участь усіх рівнів управління. Стратегічний план повинен обґрунтовуватися дослідженнями і фактичними даними. Щоб ефективно конкурувати в сьогоднішньому середовищі бізнесу організація повинен постійно займатися збором і аналізом величезної кількості інформації про галузь, конкуренцію й інші фактори.

Слід зазначити, що “стратегія” і “стратегічний план” – це різні поняття. Якщо стратегія це концепція розвитку фірми, то стратегічний план є інструментом реалізації даної концепції.

Стратегічні плани повинні бути розроблені так, щоб не тільки залишатися цілісними протягом тривалих періодів часу, але й бути досить гнучкими, щоб при необхідності можна було здійснити їх модифікацію і переорієнтацію.

Загальний стратегічний план варто розглядати як програму, спрямовану діяльність організації протягом тривалого періоду часу, з урахуванням постійних корегувань у зв'язку з постійно мінливою діловою і соціальною обстановкою.

Для підвищення ефективності засто­сування розгорнуті стратегічні плани організації повинні відпові­дати таким вимогам:

орієнтація на досягнення довгострокових цілей, системність;

визначеність за термінами, витратами та ви­конавцями;

гнучкість, кількісна визначеність, легкість для пояс­нення та сприймання;

можливість виконання тощо.

Невідповід­ність цим вимогам створює ситуацію, коли стратегічний план не тільки не сприятиме розвитку підприємства, а навпаки, виступатиме як тягар.

При розробці стратегічного плану використовується су­купність методів. Вибір методу планування залежить від об'єк­тивних та суб'єктивних чинників і здійснюється за таким загаль­ним переліком: експертний, балансовий, ресурсний, цільовий та програмно-цільовий, нормативний, логіко-структурний, економіко-математичний, екстраполя-ційний, інтерполяційний, статисти­чний тощо.

За своєю структурою за­гальний стратегічний план є формалі-зованим плановим документом, в якому знаходить вираження “стратегічний набір” органі­зації, конкретизований у послідовності окремих планових за­вдань.

Необхідними складовими стратегічного плану є забезпе­чуючі плани, плани-графіки, кошториси, бюджети (різних типів) тощо. Оскільки стратегічний план складається для урахування і подолання невизначеності майбут­нього, він повинен містити так звані альтернативні (або резервні) плани, в яких передбачені інші варіанти розвитку подій.

Стратегічний план як важливий плановий до­кумент складається з наступних розділів [7]:

зміст;

передмова (виконавче резюме);

опис підприємства;

стратегія маркетингу;

стратегія використання конкурентних переваг;

стратегія відновлення продукції, що випускається;

стратегія розвитку виробництва;

стратегія забезпечення виробництва;

стратегія зовнішньоекономічної діяльності;

стратегія розвитку системи менеджменту;

стратегія природоохоронних заходів підприємства;

стратегічний фінансовий план;

забезпечення реалізації стратегії підприємства;

додатки.

Такий зміст стратегічного плану носить індикативний (рекомендаційний) характер. Він може варіюватися й уточнюватися залежно від типу підприємства, рівня планування та базової стратегії.