- •Стратегічне управління навчальний посібник
- •Розділ 1. Діагностика зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємства
- •Тема 1.1. Еволюція розуміння та передбачення майбутнього організації
- •1.1.1. Бюджетування та фінансовий контроль
- •Переваги поточного планування та бюджетування
- •Бюджети з тимчасовим періодом означають систему бюджетування, у якій невитрачений на кінець періоду залишок засобів не переноситься на наступний період.
- •1.1.2. Довгострокове планування
- •1.1.3. Стратегічне планування
- •1.1.4. Стратегічне управління
- •Тема 1.2. Передумови застосування стратегічного управління в організаціях
- •1.2.1. Трансформаційні процеси в економіці України. Визначення пріоритетів діяльності підприємства як реакція на зміни
- •1.2.2. Підприємство як відкрита система ринкової економіки
- •1.2.3. Роль стратегічного мислення у формуванні стратегічного рівня підприємства
- •Тема 1.3. Середовище господарської організації
- •1.3.1. Характеристика і мета аналізу зовнішнього середовища підприємства
- •Зовнішній аналіз є частиною swot-аналізу (swot: s – Strengths (сильні сторони), w – Weaknesses (слабкі сторони), o – Opportunities (можливості), t - Threats (загрози)).
- •Виділяють наступні етапи проведення реst-аналізу [35]:
- •Реst-аналіз факторів макросередовища
- •1.3.2. Аналіз проміжного (галузевого) середовища організації
- •1.3.3. Аналіз внутрішнього середовища організації, її стратегічний потенціал
- •Тема 1.4. Визначення конкурентоспроможності підприємства
- •1.4.1. Сутність понять “конкуренція” і “конкурентоспроможність”
- •1.4.3. Конкурентоспроможність продукції і методи її оцінки
- •1.4.4. Конкурентні переваги. Ромб конкурентних переваг Портера
- •Тема 1.5. Методи аналізу і прогнозування розвитку середовища організації
- •1.5.1. Сутність swot-аналізу
- •Swоt-аналіз
- •Матриця можливостей
- •Матриця загроз
- •Матриця swоt-аналізу
- •1.5.2. Стратегічний аналіз підприємства за допомогою space-матриці
- •1.5.3. Розробка сценаріїв розвитку подій (основні етапи)
- •Алгоритм розробки "сценаріїв майбутнього"
- •1.5.4. Прогнозування в системі стратегічного управління
- •9. Алгоритм розробки "сценаріїв майбутнього", його етапи. Розділ 2. Процес стратегічного управління та його складові
- •Тема 2.6. Стратегічне управління як реалізація цільового підходу
- •2.6.1. Цільовий підхід в управлінні
- •2.6.2. Сутність та особливості стратегічного управління
- •2.6.3. Принципи та функції стратегічного управління. Стратегічні рішення
- •2.6.4. Об’єкти та етапи стратегічного управління
- •2.6.5. Переваги та недоліки стратегічного управління
- •2.6.6. Види стратегічного управління. Шкала нестабільності і. Ансоффа
- •“Управління за допомогою вибору стратегічних позицій”.
- •“Управління на основі врахування “слабких сигналів”.
- •Дії фірми при слабких сигналах про виникнення проблем
- •“Управління в умовах стратегічних несподіванок”.
- •Вибір управлінських систем
- •10. “Управління ранжируванням стратегічних завдань”.
- •11. “Управління на основі врахування “слабких сигналів”.
- •12. “Управління в умовах стратегічних несподіванок”.
- •Тема 2.7. Мета в стратегічному управлінні
- •2.7.1. Сутність категорії "мета” в стратегічному управлінні
- •2.7.2. Місія та бачення організації
- •2.7.3. Класифікація цілей у стратегічному управлінні
- •2.7.4. "Дерево цілей підприємства" та його застосування
- •Тема 2.8. Сутність стратегії та “стратегічного набору”
- •2.8.1. Сутність та основні елементи стратегії
- •2.8.2. "Стратегічний набір" як система стратегій підприємства
- •2.8.3. Загальні (базові) стратегії, їх взаємозв’язок із життєвим циклом підприємства
- •2.8.4. Загальноконкурентні стратегії підприємства
- •2.8.5. Функціональні стратегії підприємства
- •2.8.6. Ресурсні стратегії підприємства
- •2.8.7. Товарні стратегії підприємства
- •2.8.8. Застосування методів стратегічного аналізу при виборі та оцінці стратегічного набору
- •Рекомендації Бостонської матриці
- •Тема 2.9. Сутність стратегічного планування
- •2.9.2. Етапи стратегічного планування
- •2.9.3. Переваги та недоліки стратегічного планування
- •Тема 2.10. Стратегічні плани, проекти та програми
- •2.10.1. Стратегічні плани та їх характеристика
- •2.10.2. Технологія розробки стратегічних планів
- •2.10.3. Короткострокові та довгострокові стратегічні плани
- •2.10.4. Інші планові документи
- •Розділ 3. Форми та методи забезпечення стратегічного управління
- •Тема 3.11. Організаційне забезпечення стратегічного управління
- •3.11.1. Визначення поняття “організаційна структура управління” (осу) і принципи її побудови
- •3.11.2. Ієрархічний тип організаційних структур управління
- •3.11.3. Органічний тип структур управління
- •3.11.4. Вибір організаційної структури управління
- •Порівняльна характеристика ієрархічного та органічного типів
- •Фактори, що впливають на вибір організаційної структури
- •3.11.5. Вдосконалення організаційних структур управління
- •Тема 3.12. Фінансово-економічні аспекти реалізації стратегічних планів і програм
- •3.12.1. Роль фінансово-економічного забезпечення у стратегічному управлінні
- •3.12.2. Сутність фінансової стратегії підприємства
- •3.12.3. Фінансове планування і бюджетування в процесі реалізації стратегічного набору
- •Тема 3.13. Соціально-психологічне забезпечення стратегічного управління і формування "стратегічної поведінки" персоналу
- •3.13.1. Характеристика системи соціально-психологічного забезпечення стратегічного управління
- •3.13.2. Управління змінами в організації
- •3.13.3. Система мотивації у стратегічному управлінні
- •Тема 3.14. Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління
- •3.14.1. Сутність стратегічної інформації. Інформаційні потреби підприємства
- •3.14.2. Інформаційні управлінські системи та бази стратегічних даних
- •3.14.3. Система стратегічного контролю
- •Використана література
10. “Управління ранжируванням стратегічних завдань”.
11. “Управління на основі врахування “слабких сигналів”.
12. “Управління в умовах стратегічних несподіванок”.
13. Об’єкти стратегічного управління.
14. Функції стратегічного управління та їх реалізація в сучасних умовах.
Тема 2.7. Мета в стратегічному управлінні
2.7.1. Сутність категорії "мета” в стратегічному управлінні
Діяльність будь-якого підприємства (організації) спрямована на досягнення цілей. Тому процес формування (встановлення) цілей має неабияке значення в системі управління організацією і особливо в системі стратегічного управління.
Відповідно до визначення менеджменту всі зусилля організації мають бути спрямовані на досягнення цілей фірми. Той, хто хоче досягти мети, повинен її знати. Мистецтво вибору, формулювання правильної мети та процесу її реалізації, включаючи оцінку її досягнення, притаманне лише професійному керівнику.
Мета — суб'єктивно-об'єктивна категорія, що відбиває як вимоги до підприємства з боку зовнішнього середовища, так і суб'єктивні уявлення керівників про необхідний розвиток підприємства [47].
Мета в управлінні — ідеальний образ бажаного, можливого та необхідного стану об'єкта, відносно якого формулюється мета [47].
Мета стратегічного управління — визначення місії, цілей та стратегій, розробка та забезпечення виконання системи планів як інструментів реалізації стратегічних орієнтирів щодо вдосконалення підприємства та його окремих підсистем, які є основою забезпечення його конкурентоспроможного існування в довгостроковій перспективі [47].
Треба чітко усвідомлювати різницю між такими категоріями, як “прогноз”, “мета” та “план”. Прогноз визначає напрямок розвитку, мета — найбільш прийнятний стан системи в межах цього напрямку, план — шлях досягнення мети.
Процес встановлення цілей в управлінні повинен мати наукове підґрунтя (спиратися на наукові засади) і складатися з певної послідовності взаємопов'язаних етапів: виявлення та аналіз тенденцій, що можна спостерігати в середовищі; встановлення загальної мети організації; побудова ієрархії цілей (“дерева цілей”); встановлення індивідуальних цілей та завдань як інструменту забезпечення їх виконання.
Основними такими вимогами до правильно сформульованих цілей є: конкретність і вимірюваність цілей; реальність і досяжність; погодженість (несуперечливість) цілей організації; однозначність для сприйняття, ясність; орієнтація на високий результат і наукова обґрунтованість; гнучкість; прийнятність, що означає необхідність урахування звичаїв, потреб, традицій і цінностей; відображення змісту діяльності.
Генеральна мета підприємства (ГМП) — його довгострокова спрямованість та орієнтація на конкретний тип діяльності. У ринковій економіці тип діяльності задається ринковою ситуацією, потребами ринку, а також іншими чинниками середовища; ГМП у ринковій економіці трактується як місія [47].
2.7.2. Місія та бачення організації
Необхідно усвідомлювати, що місія тісно пов'язана з такими категоріями, як “бачення” розвитку організації, “філософія існування” організації. Але при цьому необхідно розуміти різницю між цими поняттями.
Місія — це мета, заради якої існує організація; чітко окреслена причина існування організації, її особлива роль.
Місія організації деталізує статус фірми і забезпечує напрями та орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях. Формулювання місії повинно охоплювати наступне:
цілі та завдання фірми з точки зору її основних послуг та виробів, її основних ринків та основних технологій, тобто якою підприємницькою діяльністю займається фірма;
робочі принципи фірми по відношенню до зовнішнього середовища фірми, цінності, в які вірить організація;
культура організації. Який робочий клімат існує всередині фірми, яких людей приваблює цей клімат, правила та взірці поведінки.
Місія організації розкладається на кредо та образ компанії.
У кредо організації формулююється загальний кодекс поведінки організації, який визначає взаємовідносини не тільки між співробітниками, але й взаємини з клієнтами та акціонерами, її корпоративну культуру.
Образ компанії відображає сутність цілей організації.
Життєвий цикл місії завжди обмежений у часі: на порядку денному постають усе нові й нові завдання. Вибрана місія припиняє відповідати вимогам компанії. Добре обґрунтована, правильно сформульована місія має реальну цінність для діяльності організації, бо:
формує погляди вищого керівництва щодо довгострокових планів фірми;
знижує ризик недалекоглядного управління та прийняття необґрунтованих рішень;
висловлює цілі організації та служить працівникам стимулом до сумлінного виконання роботи;
допомагає менеджерам середньої ланки сформулювати завдання, цілі та прагнення відділу, поєднати основну політику відділів із політикою та напрямом розвитку всієї компанії;
полегшує підготовку організації до майбутнього.
Відповідно до вищевикладеного місія організації відображає інтереси власників організації, її співробітників, клієнтури, ділових партнерів суспільства.
Необхідно підкреслити, що правильно сформульована місія організації повинна бути лаконічною і містити такі основні елементи:
призначення організації з точки зору конкретного виду діяльності (товари, послуги) в умовах конкретного ринку (сегмента ринку);
основні напрямки, орієнтири, образ, якого намагається досягти організація;
переваги, що виділяють організацію серед конкурентів і вказують на нові, кращі та оригінальні шляхи задоволення потреб споживачів.
Бачення — це погляд вищого керівництва підприємства на те, якою може чи має бути організація (підприємство) за найсприятливішого збігу обставин.
Філософія функціонування підприємства — це інтегрована частина управління, що дає змогу усвідомити майбутнє, керуючись наявною та бажаною позицією, способом життя підприємства, які є основними настановами процесу мислення, інтелектуальних робіт, що зумовлюють процеси, процедури, технологію та зміст рішень [47].
