8) Поняття «форма мислення».

Форма мислення – це спосіб відображення предметів і явищ об’єктивної реальності. Основними формами мислення є поняття, судження, умовиводи. Поняття – така форма мислення , яка віддзеркалює предмет у його суттєвих ознаках(поняття угода). Судження – форма мислення, яка відтворює не предмет в цілому, а окремі його ознаки,властивості у формі заперечення або ствердження. Умовивід – це форма мислення, в якій з одного, двох чи більше суджень виводиться нове судження.

9)Види понять. Обсяг поняття – усі предмети, що містяться в понятті.Зміст поняття – усі ознаки, що містяться в понятті.Види понять за обсягом:Одиничні і загальні. («Харків», «держава»).Реєстровані і нереєстровані. («Частина світу», «явище»).Пусті і непусті. («Вічний двигун», «дизельний двигун»).Збірні і незбірні. («Ліс», «дерево»).Види понять за змістом:Абстрактні і конкретні. («Хоробрість», «держава»).Негативні і позитивні. («Неосудність», «осудність»).Відносні і безвідносні. («Позивач - відповідач», «держава»).

10) Зміст і обсяг понять Кожне поняття має зміст і обсяг. Зміст поняття — сукупність істотних і загальних ознак, які в ньому мисляться. Так, у понятті «паралелограм» мисляться такі ознаки: чотирикутність (родова ознака) і попарна паралельність сторін (видова ознака). Обсяг поняття — множина, клас предметів, кожен з яких є носієм ознак, що становлять зміст поняття. Так, окремими предметами (елементами обсягу), які мисляться в понятті «ліс», є не дерева, оскільки жодне з них не має ознак лісу, а окремі ліси — Чорний ліс, Овруцький ліс тощо. Між змістом і обсягом поняття існує взає-Мозв язок, який називається законом зворотного відношення (змісту і обсягу). Згідно з цим законом, чим ідніший зміст поняття (тобто чим абстрактніше оняття, чим менше в ньому мислиться ознак), тим иршим (а отже, невизначенішим) є його обсяг. І, навпаки…

11)Відношення між сумісними поняттями..Залежно від характеру збігу обсягів сумісні поняття поділяються на тотожні (рівнозначні), перехресні (відношення неповного збігу обсягів, перетину) і відношення підпорядкування. Тотожні (рівнозначні) поняття — поняття, які повністю збігаються за обсягом. Так, у поняттях «квадрат» і «прямокутний ромб» увага акцентується на різних ознаках, проте всі вони належать предметам однієї й тієї ж множини. Тому ці поняття є тотожними. Відношення тотожності зображують за допомогою двох кругів, які повністю збігаються .Перехресні поняття — поняття, обсяг кожного з яких має лише частину спільних елементів. Наприклад, «студент» і «волейболіст». Поняття, що перебувають у відношенні підпорядкування, — такі два поняття, обсяг одного з яких повністю входить до обсягу другого, а обсяг другого — лише частково до обсягу першого .(поет і митець),адвокат і юрист).

12)Відношення між несумісними поняттями. Несумісні поняття — це поняття, які не мають спільних елементів обсягу, тобто їх обсяги не співпадають.Типи відношень між несумісними поняттями Існує три типи відношень між несумісними поняттями:--співпорядкування,,протилежності,,протиріччя..Відношення спів порядкування.У даному випадку обсяги видових понять не співпадають і повністю включаються до обсягу родового поняття.Відношення протилежності.Відношення протилежності існує між поняттями, зміст яких відрізняється найвищою мірою, тобто: ♦ сума обсягів протилежних понять не вичерпує обсягу родового поняття; ♦ обсяги таких понять є двома крайніми видами в множині видів, ♦ одне з таких понять містить в собі ознаки, які не просто заперечують ознаки іншого поняття, а замінюють їх на протилежні.Відношення протиріччя. існує між двома поняттями, які також є видами одного роду, але на відміну від відношення протилежності сума їх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття, а зміст одного з них просто заперечує зміст іншого. 13) Визначення понять:сутність та види.Логічна операція, що розкриває зміст поняття, називається визначенням. Визначення поняття грає важливу роль у теоретичній і практичній діяльності. Висловлюючи в стиснутому виді знання про предмет, воно є істотним моментом у пізнанні дійсності. У будь-якій науці всім основним поняттям даються визначення, причому в правових науках точне визначення понять має не тільки теоретичне, але і практичне значення.Види визначення. Визначення діляться на: номінальні і реальні, Номінальним називається визначення, за допомогою якого замість опису якогось предмета вводиться новий термін, (ім'я), пояснюється значення терміна, його походження і т.п. Наприклад: «Нова галузь науки, що вивчає комплекс питань, пов'язаних із здійсненням космічних польотів, називається космонавтикою.Реальним називається визначення, що розкриває істотні ознаки предмета. Наприклад: Правосуддя - це діяльність суду, що полягає в розгляді і розв’язанні карних і цивільних справ. Явні. Найбільше поширеним видом явних визначень є визначення через рід і видову відмінність, і його різновид - генетичне визначення. Неявні. Визначення через відношення до своєї протилежності. Визначення не повинно заключати в собі кола. Визначення не повинно бути негативним.

14)Правила визначення понять і можливі помилки визначення. Щоб визначення було правильним, необхідно дотримуватися таких правил: 1. Визначення має бути сумірним, тобто обсяг визначуваного має дорівнювати обсягу визначального. Порушення цього правила викликає подвійні помилки: визначення може бути або надто широким, або надто вузьким. Надто широке визначення-- це таке визначення, у якому обсяг визначального поняття ширше від обсягу визначуваного(Купівля-продаж є договір про перехід права власності). Надто вузьке визначення - це таке визначення, у якому обсяг визначального вужчий (менший) від обсягу визначуваного поняття(Адвокат - особа, яка виступає в суді захисником у кримінальних справах).2. Визначення не має робити кола, тобто визначуване поняття не може визначатися через себе самого. При порушенні цього правила можливі такі дві помилки: коло у визначенні і тавтологія:3. Визначення має бути чітким, виразним, вільним від двозначності.